Рішення № 18917646, 18.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.11р.Справа № 15/5005/11154/2011

За позовом Приватного підприємства "Метсервіс", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Юг-Зернотрейд", м. Кривий Ріг

про розірвання договору купівлі-продажу партії товару від 15.11.2007р. та стягнення 200000грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 1295 від 20.07.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №01/9 від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Метсервіс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Юг-Зернотрейд" (далі - відповідач), про розірвання договору купівлі-продажу партії товару від 15.11.2007р. та стягнення попередньої оплати у розмірі 200000,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу партії товару від 15.11.2007р., в частині повної і своєчасної поставки товару, та повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2011р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 15.09.2011р.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2011р., у зв'язку з неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні без пояснень відповідача, розгляд справи відкладено на 18.10.2011р.

18.10.2011р. у судовому засідання повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу партії товару (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого відповідач продає, а позивач купує товар: металопрокат по замовленню позивача згідно специфікації, яка є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно п.2.2. Договору, загальна ціна за цим Договором складає 200000,00 грн. з ПДВ.

Згідно розділу 3 Договору, розрахунки за товар проводяться по попередній оплаті 100% в безготівковому порядку.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р (п.4.1. Договору).

Відповідно п.4.2. Договору, даний договір може бути пролонговано за згодою сторін.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що припинення дії договору можливе лише за взаємною згодою сторін або до повного розрахунку між сторонами.

31.12.2009р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Договору від 15.11.2007р. (далі Додаткова угода), відповідно до якої, пункт 4.1. Договору виклали у наступній редакції: «Цей Договір продовжити строком до 30.11.2013 року».

Відповідно до п.2. Додаткової угоди, ця додаткова угода складена у двох екземплярах, по одному для кожної сторони, вступає в силу з моменту підписання її уповноваженими представниками сторін та є невідємною частиною Договору від 15.11.2007р.

На виконання умов розділу 3 Договору, позивачем 21.11.2007р. було перераховано на рахунок відповідача 200 000 грн., що підтверджує платіжне доручення № 1173 (а.с. 13).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, товар позивачу не поставив.

Як зазначає позивач, спірний Договір не містить дату виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, тому відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивачем 02.08.2011р. було направлено на адресу відповідача лист з вих. № 72, відповідно якого позивач просить відповідача поставити товар на суму 200 000 грн. у строк не пізніше семи календарних днів з моменту отримання даного листа.У випадку відмови здійснити поставку товару в зазначений термін, позивач просив відповідача не пізніше десяти календарних днів з моменту отримання даного листа повернути попередню оплату в розмірі 200 000 грн. Крім того, позивач з даним листом відправив відповідачу два екземпляра Акту звірки станом на 01.08.2011р., який просив підписати та один екземпляр Акту повернути позивачу. Докази направлення даного листа з Актами звірки знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-18).

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу партії товару від 15.11.2007р. укладений між сторонами та стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 200000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, норми ст.ст. 655 і 663 Цивільного кодексу України та ділові звичаї передбачають, що вищевказаний Договір за своєю правовою природою є консенсуальним, тобто негайний обовязок відповідача передати товар позивачу виник в момент укладення Договору та здійснення ним платежу, тобто 21.11.2007р.

Відповідач стверджує, що застосування ділових звичаїв та наведених норм права дозволяє визначити дійсний строк виконання відповідачем своїх зобовязань з передачі продукції, а саме: день здійснення позивачем попередньої оплати за продукцію, тобто 21.11.2007р.

Також, відповідач звертає увагу на трирічний строк позовної давності відповідно до ст.256-257 Цивільного кодексу України та наголошує, що право відповідача на звернення до суду було втрачене 22.11.2010р.

Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до п.4.1. Договору, строк його дії до 31.12.2009р, тобто останнім днем його дії визначено 30.12.2009р. Таким чином, Додаткова угода від 31.12.2009р. про пролонгацію Договору, підписана сторонами в порушення п.4.2. Договору на наступній день після його закінчення та є нікчемною і не має жодних правових наслідків.

Таким чином, як вважає відповідач, суд повинен застосувати до спірних правовідносин позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначено у ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо твердження відповідача про те, що право позивача на звернення до суду було втрачене 22.11.2010р., суд погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст.261 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вимоги чинного законодавства перебіг позовної давності мав би початись лише по закінченню дії Договору, а саме з 31.12.2009р. та мав закінчитися 31.12.2012р.

Але, сторонами 31.12.2009р. була укладена Додаткова угода, якою термін дії Договору було продовжено до 30.11.2013 року, з якою відповідач не погоджується мотивуючи тим, що відповідно до п. 4.1. Договору строк його дії до 31.12.2009р., тобто останнім днем його дії є 30.12.2009р. Таким чином, як зазначає відповідач, Додаткова угода від 31.12.2009р. про пролонгацію Договору, підписана сторонами в порушення п.4.2. Договору, на наступній день після його закінчення та є нікчемною і не має жодних правових наслідків.

В п. 4.2. Договору передбачено, що даний Договір може бути пролонговано за згодою сторін.

Порушення п.4.2. Договору при укладанні Додаткової угоди суд не вбачає, оскільки відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене, останній день строку це наступний робочий день після 31.12.2009р., таким чином підстави вважати, що останній день строку 30.12.2009р. відсутні.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає що додаткова угода є чинною та відповідає вимогам законодавства.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 254, 256. 257, 261, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 631, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати Договір купівлі-продажу партії товару від 15.11.2007р., укладений між Приватним підприємством "Юг - Зернотрейд" (юридична адреса: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 2; фактичне місцезнаходження: 50007, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, буд. 17а; ЄДРПОУ 32097347) та Приватним підприємством "Метсервіс" (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 2, ЄДРПОУ 21881619).

Стягнути з Приватного підприємства "Юг - Зернотрейд" (юридична адреса: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 2; фактичне місцезнаходження: 50007, м. Кривий Ріг, вул.Революційна, буд. 17а; ЄДРПОУ 32097347, п/р 26007120623491 в ДОФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Кривий Ріг, МФО 305017) на користь Приватного підприємства "Метсервіс" (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 2, ЄДРПОУ 21881619, п/р 26006131000230 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) попередню оплату у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 085,00 грн. (дві тисячі вісімдесят п'ять грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 24.10.11р.