Ухвала суду № 1890719, 06.05.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-462/08(22а-2237/07) Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку 35 інстанції Проскуряков К.В.

(5/79/07-АП)

У Х В А Л А

06.05.2008 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Юхименка О.В.,

при секретарі: Піцик Р.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Зензіна Т.Н. (довіреність № 02/06-07 від 11.06.2007);

від позивача: Клюйко А.А. (довіреність № 01/06-07 від 11.06.2007);

від відповідача: Демченко А.А. (довіреність № 1323/10/10-010 від 28.01.2008),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 по справі № 5/79/07-АП

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя», м. Запоріжжя

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

проскасування та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 по справі № 5/79/07-АП задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»), скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001402305/0 від 26.04.2007 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) та присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

Судом зроблено висновок, що згідно з положеннями абз. «а» п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, не пов'язано з тим, чи в одному податковому періоді платник податку і отримав товар (послуги) і заплатив за цей товар (послуги). Законодавець пов'язує право на бюджетне відшкодування, тільки з двома умовами: по-перше, платник податку фактично має сплатити за товари (послу­ги), і по-друге, ця оплата має бути у попередньому податковому періоді. Умова фак­тичного отримання товару (послуги) платником податку взагалі чи у попередньому податковому періоді, зокрема, в законі відсутня, а отже висновки ДПІ ґрунтуються на хиб­ному трактуванні норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 по справі № 5/79/07-АП та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя».

В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

З матеріалів перевірки вбачається, що поданою ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» податковою декларацією з ПДВ за січень 2007 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 347 425 грн. 00 коп. Згідно з даними декларації:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням су­ми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1 075 167 грн. 00 коп.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду складає 435 118 грн. 00 коп.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам та­ких товарів (послуг), складає 347 425 грн. 00 коп.

В ході перевірки встановлено, що підприємством за товари (послуги) отримані у попередньому податковому періоді (у грудні), фактично сплачено таким постачальникам 189925 грн. 23 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, за даними платника податку, розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року в частині фактичної сплати складає 347 425 грн. 00 коп.; за даними перевірки, сума податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 189 925 грн. 00 коп.; відхилення становить 157 499 грн. 00 коп.

Основною вимогою для отримання бюджетного відшкодування відповідно до п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на думку відповідача,є сплата податку у податковому періоді, в якому виникло право на податковий кредит, тобто якщо право на податковий кредит виникло в грудні, то відшкодуванню у січні підлягає сума податкового кредиту грудня, фактично сплачена постачальникам за товари, отримані у грудні 2006 року.

Зменшення суми бюджетного відшкодування позивача у січні 2007 року на підставі п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є обґрунтованим та не порушує прав позивача, оскільки не позбавляє його можливості включення суми 157 499 грн. 00 коп., до складу податкового кредиту наступного періоду.

Не погоджуючись з думкою податкової, позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає наступне.

Позиція податковоїповністю протирічить пункту абз. «а» п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому встановлено, що «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».

Відповідно до положень цього пункту, визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, не пов'язано з тим, чи в одному податковому періоді платник податку і отримав товар (послуги) і заплатив за цей товар (послуги). Законодавець пов'язує право на бюджетне відшкодування, тільки з двома умовами: по-перше, платник податку фактично сплатив за товари (послуги), і по-друге, ця оплата була у попередньому податковому періоді.

Виходячи з даних податкового обліку з податку на додану вартість, у січні 2007 року позивач мав від'ємне значення у розмірі 1 075 167 грн. 00 коп.

Сума податку, що фактично сплачена позивачем у грудні 2006 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 348138 грн. 30 коп. До того ж, ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» зазначило суму бюджетного відшкодування у декларації навіть менше ніж потрібно, а саме 347 425 грн. 00 коп.

Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у грудні 2006 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 348138 грн. 30 коп., були надані відповідачу під час перевірки.

Позивачем, відповідно до п/п 7.7.4 п. 7.7 ч. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», подано відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (ці документи є додатками до податкової декларації позивача за січень 2007 р.). Зазначені документи містять суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 347 425 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представники сторін доводи, заявлені в апеляційній скарзі та у запереченні на неї, підтримали повністю.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, керуючись наступним.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено поясненнями сторін та матеріалами у справі, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі направлення № 0102 від 26.03.2007 проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»з питання правильності обчислення відємного значення ПДВ за грудень 2006 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2007 року.

Під час здійснення податкової перевірки складено акт№ 48/23-5/24911195 від 16.04.2007 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001402305/0 від 26.04.2007, відповідно до якого, позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 157 499 грн. 77 коп.

Актом податкової перевірки № 48/23-5/24911195 від 16.04.2007, зокрема, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на загальну суму 157499 грн. 77 коп.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки відповідача, ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» подало до господарського суду Запорізької області позов, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001402305/0 від 26.04.2007 у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки податкової інспекції щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ такими, що не відповідають чинному законодавству України, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено сторонами, позивачем було подано до ДПІ у Жовтне­вому районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2006 року та відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, підприємство має наступні показники:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням су­ми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1 075 167 грн. 00 коп.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду складає 435 118 грн. 00 коп.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам та­ких товарів (послуг) складає 347 425 грн. 00 коп.

- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 347 425 грн. 00 коп.

Згідно з п/п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», по­датковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно з п/п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього ж закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України зазначеного нормативного акту, визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що в них передбачено зарахування до складу пода­ткового кредиту наступного податкового періоду відповідних грошових сум, з огляду на що, застосування положень п/п 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ч. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачає обмеження складу податкового кредиту звітного періоду сумою податків нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду, а сума податкового кредиту повинна визначатися з урахуванням залишку від'єм­ного значення минулого звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду.

Отже, податковий кредит січня 2007 року сформовано платником податків відповідно до чинного законодавства, що не оспорюється і податковою.

Як зазначалося вище, відповідно до абз. «а» п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді їх постачальникам.

Платіжними документами, наявними у справі підтверджено, що сума податку на додану вартість, фактично сплачена позивачем у грудні 2006 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 348138 грн. 30 коп., з огляду на що вбачається, що ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» зазначило суму бюджетного відшкодування у декларації навіть менше ніж потрібно, а саме 347 425 грн. 00 коп. (рядок 25 декларації за січень 2007 року).

За таких обставин, підставами для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за січень 2007 року були відсутні.

Посилання податкової на те, що згідно діючого законодавства позивач має право на бюджетне відшкодування за січень 2007 року лише у розмірі 157499 грн. 77 коп., оскільки, як вважає відповідач, до складу бюджетного відшкодування може бути включена тільки сума податкового кредиту грудня 2006 року, фактично сплачена платником податку у вартості товарів (послуг), що були отрима­ні таким платником податку тільки у цьому попередньому податковому періоді (у грудні 2006 року), не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наступне.

Згідно з положеннями абз. «а» п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, не пов'язано з тим, чи в одному податковому періоді платник податку і отримав товар (послуги) і заплатив за цей товар (послуги). Законодавець пов'язує право на бюджетне відшкодування, тільки з двома умовами: по-перше, платник податку фактично має сплатити за товари (послу­ги), і по-друге, ця оплата має бути у попередньому податковому періоді. Умова фак­тичного отримання товару (послуги) платником податку взагалі чи у попередньому податковому періоді, зокрема, в законі відсутня, а отже висновки ДПІ ґрунтуються на хиб­ному трактуванні норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст. 200КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 у справі № 5/79/07-АП є обґрунтованою та правомірною.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів Дніпропетровський апеляційний адміністративний суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 у справі № 5/79/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 у справі № 5/79/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 16.07.2008.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.В. Юхименко