Ухвала суду № 18906729, 21.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р.Справа № 2а-1670/1266/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши у в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Укркомцентр» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 р. по справі №2-а-1670/1266/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр» (надалі ТОВ НВП «Укркомцентр»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області в якому просив: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 21.06.2010 року № 0005831503/0/2000, яким ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальній сумі 39140 грн. 83 коп., з них: 26093 грн. 87 коп. - за основним платежем, 13046 грн. 96 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено спірне рішення, суперечать вимогам ст. ст. 1, 25-26 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 1, 2, 13, 21, 30 Закону України "Про оренду землі". Вказав, що встановлення та зміна розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки визначаються умовами відповідних договорів між орендодавцем та орендарем, а також внесенням змін до таких договорів за взаємною згодою сторін. Зазначив, що укладені між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" та Кременчуцькою міською радою договори оренди земельних ділянок, зокрема розміри орендної плати за такі ділянки, відповідають вимогам законодавства. Тому вважав, що позивачем у повному обсязі здійснено нарахування та сплату орендної плати за орендовані земельні ділянки, а оскаржуване повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 року у задоволені вимог адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких наполягаючи на законності та обгрутованності рішення суду першої інстанції просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з"явилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомили, представник апелянта просив апеляційний перегляд справи проводити за їх відсутності.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" (ідентифікаційний код 31194567) є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.11.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00№ 683641, про що свідчить довідка з ЕДРПОУ (а.с.116).

В додаток № 1 до податкової декларації орендної плати за 2008 рік "Відомості із договору оренди землі" позивач самостійно визначив, що є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладених із Кременчуцькою міською радою договорів оренди земельних ділянок:

-від 22.10.2004 року зареєстрованого у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 020454800208 від 24.11.2004 року (а.с.123-127);

-від 18.06.2004 року, зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 020454800125 від 04.06.2004 року (а.с.128 -130);

-від 25.03.2006 року; зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040654800192 від 21.06.2006 року (а.с.131-133);

від 18.04.2007 року, зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040754800261 від 29.11.2007 року(а.с.134-138);

-від 31.08.2007 року, зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040754800204 від 18.09.2007 року(а.с.139-143);

-від 13.07.2007 року, зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному

реєстрі земель вчинено запис № 040754800177 від 16.08.2007 року.(а.с. 32-37).

Позивач подав до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 2783) податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, в якій позивачем самостійно нараховано орендну плату на 2008 рік згідно з договорами оренди земельних ділянок в розмірі 37615 грн. 44 коп.(а.с.31)

В період з 07.06.2010 року по 10.06.2010 року посадовою особою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ НВП «Укркомцентр», в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкової декларації за 2008 рік та договорів оренди земельної ділянки.

За результатами перевірки складено акт № 2942/15-227/31194567 від 11.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі" із змінами внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-УІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на 26093 грн. 87 коп., в тому числі: січень 2008 року -2460,36 грн.; лютий 2008 року -2460,36 грн.; березень 2008 року -2460,36 грн.; квітень 2008 року -2460,36 грн.; травень 2008 року -2460,36 грн.; червень 2008 року -2460,36 грн.; липень 2008 року -2431,69 грн.; серпень 2008 року -1808,55 грн.; вересень 2008 року-1808,55 грн.; жовтень 2008 року-1808,55 грн.; листопад 2008 року -1785,54 грн.; грудень 2008 року -1688,83 грн.(а.с.44-45)

За висновками фахівців податкової інспекції вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договорами оренди земельних ділянок комунальної власності у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі, меншому від встановлених законом 3 % від грошової оцінки землі.

На підставі акту перевірки № 2942/15-227/31194567 від 11.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2010 року № 0005831503/0/2000, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 39140 грн. 83 коп., з яких 26093 грн. 87 коп. за основним платежем, 13046 грн. 96 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.(а.с.6).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що розмір орендної плати визначений відповідачем в межах своїх повноважень та на підставі діючого законодавства, при цьому податкове повідомлення рішення прийнято обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІ1 (в редакції, яка діяла з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про оренду землі".

Так, ст. 13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161- XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати - трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування - 04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.

Таким чином, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності - не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.

З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Перевіркою позивача встановлено, що:

-договором оренди від 22.10.2004 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:12:002:0090) для експлуатації та обслуговування приміщення вбудовано-прибудованого офісу по вул. О. Сербіченка, 5, у м. Кременчуці, загальною площею 206 кв. м. встановлено орендну плату в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі щорічно (а.с.123);

-договором оренди від 18.06.2004 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:12:003:0059), для будівництва, експлуатації та обслуговування складів будівельних матеріалів в районі існуючої бази по вул. Макаренка, 38 б, у м. Кременчуці, загальною площею 5406 кв. м. встановлено орендну плату в розмірі 2 % від грошової оцінки землі щорічно (а.с.128);

-договором оренди від 25.03.2006 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:12:003:0085), для експлуатації та обслуговування бази для складування будівельних матеріалів по вул. Макаренка, 38 б, у м. Кременчуці, загальною площею 16023 кв. м. встановлено орендну плату в розмірі 2 % від грошової оцінки землі щорічно (а.с.131);

-договором оренди від 18.04.2007 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:12:002:0140), для закінчення реконструкції, експлуатації та обслуговування підприємства по виробництву нетканного полотна по вул. Макаренка, 5, у м. Кременчуці, загальною площею 4439 кв. м. встановлено орендну плату в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі щорічно (а.с.134);

-договором оренди від 31.08.2007 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:08:003:0685), для будівництва торгово - побутового центру по вул. Першотравневій в районі будинку № 46 у м. Кременчуці, загальною площею 860 кв. м. встановлено орендну плату в розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно (а.с.139).

Актом перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що договором оренди земельної ділянки від 13.07.2007 року, зареєстрованим у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040754800177 від 16.08.2007 року, для будівництва громадського комплексу загальною площею 20145 кв.м, встановлено орендну плату в розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно.

Таким чином, зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зміни до вищезазначеного договору в частині розміру орендної плати протягом 2008 року не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2008 рік у податковій декларації виходив із розміру орендної плати по цим договорам.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.

Документальною невиїзною перевіркою позивача від 11.06.2010 року встановлено, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік позивачем визначено орендну плату на 2008 рік в розмірі 37615 грн. 44 коп., із застосуванням розміру орендної плати, меншого від встановлених законом 3 % від грошової оцінки землі. У зв'язку з цим, сума заниження розміру орендної плати за 2008 рік склала 26093 грн. 87 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у 2008 році в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по вказаним договорам оренди в розмірі, нижчому від встановлених законом 3 % від грошової оцінки землі.

Враховуючи викладене, висновок перевірки про заниження позивачем у 2008 році суми орендної плати за землю на 26093 грн. 87 коп. є законним та обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, необґрунтовані, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів, тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 67, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0005831503/0/2000, було прийнято у відповідності до норм чинного законодавства і тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 01.04.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст.200, п.1.ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Укркомцентр» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2011р. по справі №2-а-1670/1266/11 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А.