Ухвала суду № 18906446, 15.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р.Справа № 2а-13743/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-13743/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод"

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача, Ізюмської ОДПІ у Харківській області в частині зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 1.435,00грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Ізюмської ОДПІ від 15.10.2010р. №0000020700/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 6.732,00грн., у тому числі за податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року у розмірі 6631 грн. та за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 101 грн. у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод", не погодившись із постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірне податкове повідомлення - рішення від 15.10.2010р. №000020700/0, яким ТОВ “Міжнародний торговий дім “Ізюмський оптико-механічний завод” зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, в загальному розмірі 6.732,00грн., було винесено Ізюмською ОДПІ з посиланням на акт перевірки № 1298/033327213 від 30.09.2010р.

За висновками зазначеного акту ТОВ “Міжнародний торговий дім “Ізюмський оптико-механічний завод” вчинено порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 101,00грн., яка згідно з касовими квитками була сплачена керівником ТОВ за поїздки до м. Києва на виклик слідчого податкової міліції; не враховано висновки попередньої перевірки, які оформлені актом від 15.09.2010р. №1155/070/33327213, а саме: формування податкового кредиту за рахунок послуг, що не мають відношення до господарської діяльності платника - придбання юридичних послуг у ТОВ “Юридична фірма “Гамбіт” (сума ПДВ - 6.328,66грн.), придбання послуг з оренди складського приміщення у ТОВ ВЛОП “Медиком” (сума ПДВ - 302,11грн.).

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод" не обґрунтовані та не спростовують правомірності висновків податкового органу.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми закону вбачається, що законодавець передбачив можливість формування податкового кредиту виключно за господарськими операціями, в межах яких здійснюється придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що поїздки керівника до м. Києва на виклик слідчого податкової міліції відбувались на виконання вимог КПК України і до господарської діяльності ТОВ як суб'єкта господарювання жодного відношення не мають, у зв'язку з чим не підлягають включенню до складу бюджетного відшкодування з ПДВ суми податку в розмірі 101,00грн., за оплату вартості послуги з пасажирського перевезення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем (в якості замовника) та ТОВ “Юридична фірма “Гамбіт” (в якості виконавця) 10.10.2007р. було укладено договір №7, предметом якого є надання правової допомоги.

З посиланням на вказаний договір було складено акти виконаних робіт №№ ОУ-0000008, ОУ - 0000012, ОУ - 0000014 та виписано податкові накладні № 8 від 15.06.2010 р., № 9 від 30.06.2010 р. суми ПДВ за якими включені ТОВ до зменшеної спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відтак за своєю правовою суттю належить до кола документів, які визначені законодавцем як первинні.

П.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем на підтвердження отримання послуг за договором від 10.10.2007р. №7 акти приймання-передачі послуг носять загальний характер, що не дозволяє визначити ані зміст, ані обсяг господарської операції, на підтвердження якої ці акти були складені. Отже, ці акти та податкові накладні не можуть безумовно підтверджувати факту отримання позивачем послуг.

Також, матеріали справи не містять і доказів наявності у позивача, ТОВ “Міжнародний торговий дім “Ізюмський оптико-механічний завод” об'єктивної потреби у придбанні послуг за зазначеним договором, яка б була зумовлена необхідністю організації господарської діяльності.

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок Ізюмської ОДПІ про безпідставне включення до складу бюджетного відшкодування 6328,66 грн. податку за оплату вартості юридичних послуг.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем, ТОВ “Міжнародний торговий дім “Ізюмський оптико-механічний завод” (в якості орендаря) та ТОВ “Виробниче лікувально - оздоровче підприємство “Медиком” (в якості орендодавця) 30.10.2009 р. було укладено договір оренди № ДГ-2 , предметом якого є надання послуг з оренди складських приміщень.

З посиланням на вказаний договір було виписано податкову накладну № 5 від 22.06.2010р. суму ПДВ за якою включено ТОВ до зменшеної спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі представник позивач визнав, що фактичного зберігання товару в орендованому складському приміщенні не відбувалось, весь товар знаходився в кабінеті директора.

У зв'язку з викладеним колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту використання позивачем послуги з оренди складського приміщення у власній господарській діяльності, що згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” виключає можливість віднесення ПДВ, нарахованого на вартість цієї послуги на збільшення податкового кредиту з ПДВ та суми бюджетного відшкодування.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій в частині зменшення залишку від'ємного значення з ПДВ, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не вчинялось жодних дій та не приймалось жодного рішення про зменшення залишку від'ємного значення з ПДВ в сумі 1.435,00грн.

Зазначений висновок відповідача викладений лише в акті перевірки від 30.09.2010р. №1298/070/33327213, який за своєю суттю та правовими наслідками не покладає на позивача як платника ПДВ будь-яких обов'язків та не впливає жодним чином на права позивача як платника податків, так не є рішенням суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-13743/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.06.2011 р.