Постанова № 18904334, 03.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2011 року           <Час проголошення >          № 2а-6019/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна"

до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві

проскасування постанови № 000848 від 18.03.2011року ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ –Україна»(надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування Постанови №000848 від 18.03.2011 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

В судовому засіданні представник Позивача заявлений адміністративний позов підтримав в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві щодо порушення ПІІ «ЛУКОЙЛ- Україна»вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: щодо реалізації продукції (нафтопродукту), без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, про що складено акт перевірки № 002908 від 45.11.2010р., на основі якого прийнято Постанову про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»№ 000848 від 18.03.2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до вимог частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Управлінням у справах захисту прав споживачів у місті Києві 24.11.2010р. проведено перевірку дотримання Позивачем на АЗС ПІІ «ЛУКОЙЛ –Україна», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Перемоги, 6, вимог Закону України «Про захист прав споживачів», про що складено акт перевірки №002908 від 24.11.2010 р.

Згідно з вказаним актом перевірки, на АЗС позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Перемоги, 6, в реалізації наявні нафтопродукти (паливо дизельне підвищеної якості) та, на момент перевірки встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про його основні властивості, відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами та строк його придатності.

Пунктом 3 Припису в акті перевірки від 24.11.2010р. №002908 Позивача було зобов’язано надати звіт про усунення недоліків, товарно-транспортну накладну, сертифікат відповідності та паспорт якості на бензин А-98 Євро, отриманий 20.11.2010 року.

Позивач, листами від 16.12.2010р., 29.11.2010р. та 14.01.2011р. повідомив Управління про усунення встановлених недоліків, в зв’язку з чим, просив не застосовувати до ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»штрафні санкції.

На підставі акту перевірки за реалізацію продукції (нафтопродукту), без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, 18.03.2011 р. Управлінням у справах захисту прав споживачів у місті Києві винесена оскаржувана Постанова №000848 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої до ПІІ «ЛУКОЙЛ –Україна»застосовано штраф у розмірі 29638,12 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами Позивача про протиправність оскаржуваної постанови та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Так, відповідності до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну інформацію та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника(виконавця, продавця). Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити відомості про товар.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що строком (терміном) придатності є строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону Україна «Про захист прав споживачів», інформація про товар доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях; поширення її засобами масової комунікації; безпосереднього її надання заінтересованим громадянам. Інформація про строк придатності є масовою, а також інформацією з відкритим режимом доступу.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

В ході проведення перевірки було встановлена відсутність інформації про обов'язкові дії споживача після закінчення строку придатності нафтопродуктів.

За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар п. 7 ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відповідальність у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару.

Згідно припису відповідач зобов'язав керівника господарюючого суб'єкта надати в строк до 22 грудня 2010 року звіт про усунення недоліків.

21 травня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (надалі - також "постанова № 502").

Пунктом 1 Постанови № 502 органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності зобов'язано:

1) до 31 грудня 2010 р.: тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) та планових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю);

-          установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;

-          видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

-          приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути) ;

-          не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Таким чином, вищезазначеною нормою Постанови № 502 органи і посадови особи, яки уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зобов'язано приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

Вжиття законодавцем терміну "лише" означає те, що рішення про застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій може бути прийнято відповідним органом лише у випадку невиконання цим суб'єктом протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

На виконання вимог припису ПІІ «ЛУКОЙЛ –Україна» направило на адресу Управління листи відповідними додатками про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів № 8275 від 16.12.2010 року та №172 від 14.01.11 року, які були отримані Відповідачем, що підтверджується відповідними вхідними штампами відповідача із вхідним номером та датою прийняття та розпискою про отримання.

Відтак, враховуючи факт виконання позивачем у 30-денний строк з дня отримання приписів Управління та усунення виявленого порушення, у відповідача були відсутні правові підстави для накладення стягнень та винесення оскаржуваної постанови №000848 від 18.03.2011р.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.

Позивачем надано достатні належні докази в обгрунтування позовних вимог.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, ч. 6 ст. 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві №000848 від 18.03.2011 р. про накладення на Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ - Україна» штрафу у розмірі 29638,12 грн.

3. Судовий збір у розмірі 3,40 грн. стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ - Україна» (код за ЄДРПОУ 30603572, м. Київ, вул. Комінтерну, 14 літ. А) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                 Ю.Т. Шрамко