Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-3655/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
04 жовтня 2011 року м. Кіровоград
Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді - Іванова Д.Л.,
при секретарі - Логвинюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2011 року представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 - 36409,96 грн. кредитної заборгованості та судові витрати, вказуючи на те, що 22 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі - 20000,00 грн., які зобовязалась повернути до 21 травня 2011 року шляхом внесення обовязкових, щомісячних платежів, відповідно до встановленого графіку, сплатити відсотки за користування кредитними коштами на рівні 24,00 % річних і виконати свої зобовязання згідно даного договору у повному обсязі.
У позові також зазначається, що виконання зобовязань ОСОБА_1 по кредитному договору забезпечувалось договором поруки, укладеним 22 травня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2, відповідно до якого остання виступила поручителем по зобовязанням ОСОБА_1 перед банком.
В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 фактично з лютого 2009 року припинила внесення щомісячних платежів, спрямованих на погашення кредиту і не зважаючи на вжиті банком заходи досудового врегулювання спору ні боржник, ні його поручитель в добровільному порядку умови кредитного договору та договори поруки не виконали, внаслідок чого на момент звернення ПАТ «Банк «Демарк» до суду заборгованість ОСОБА_1 становить - 36409,96 грн.
До початку судового засіданні представник позивача звернувся до суду з завою в якій просить суд розглянути справу по суті за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не зявились повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.
Відповідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).
Згідно ст. 224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів в заочному порядку.
Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, дослідивши представлені стороною позивача письмові докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що зобовязальні відносини між сторонами ґрунтуються на кредитному договорі № 88-073, укладеного 22 травня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк», правонаступником прав та обовязків якого являється ПАТ «Банк «Демарк» і ОСОБА_1, згідно з яким остання отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 20000,00 грн., які зобовязалась повернути до 22 травня 2011 року, шляхом внесення обовязкових, щомісячних платежів, у розмірах та строки встановлених графіком, сплатити відсотки за користування кредитними коштами на рівні 24 % річних і виконати свої зобовязання згідно даного договору у повному обсязі ( а. с. 9-10).
Також суд встановив, що для забезпечення повного і належного виконання ОСОБА_1 зобовязань по кредитному договору, 22 травня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 виступила поручителем по зобовязанням ОСОБА_1 перед банком ( а. с. 11).
Відповідно до положень ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона ( боржник ) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
В порушення п.п. 3.4.1., 3.5.1, 3.5.2, 3.7.1 п. 3 кредитного договору ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконав і з лютого 2009 року припинила внесення обовязкових, щомісячних платежів, у звязку з чим станом на 07 червня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком, згідно представлених розрахунків становить всього - 36409,96 грн., з яких заборгованість за кредитом - 15606,14 грн., заборгованість по відсотках - 8927,13 грн., пені за порушення строку повернення кредиту - 2634,02 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків - 1842,67 грн., штрафні санкції - 4600,00 грн. та заборгованість по комісії - 2800,00 грн. ( а. с. 5-8).
Наведені обставини, у тому числі розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком, повністю підтверджуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовим доказами і по суті ніким не оспорюються.
Згідно ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів юридичних осіб є примусове виконання зобовязання в натурі, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобовязання та полягає в зобовязанні вчинити певну дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як встановлено в судовому засіданні зобов'язання щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором та її поручителем ОСОБА_2 не виконано, чим порушуються майнові права ПАТ «Банк «Демарк».
За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 619, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не виконала свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними, комісійних витрат та штрафних санкцій за порушення грошового зобовязання, у зв'язку з чим у банку виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, в тому числі з солідарного боржника ОСОБА_2, яка зобов'язалась відповідати перед установою банку за виконання ОСОБА_1 у повному обсязі усіх його зобовязань, які виникли з кредитного договору, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку, заборгованості по відсотках, штрафних санкцій та судових витрат відповідає способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 364,10 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 509, 510, 525, 526, 530, 533, 546 - 550, 553 - 555, 610 - 612, 623 - 625, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України та ст.ст. 3. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» ( ЄДРПОУ 19357516 ) 36409,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 88-073 від 22 травня 2008 року, а також 364,10 грн. судового збору та 120,00 витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Д. Л. Іванов
Судове рішення № 18899877, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 04.10.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3655/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: