Рішення № 18893529, 25.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2011 року справа №5028/6/98/2011

за позовом: заступника прокурора м. Чернігова,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі:

першого позивача: Міністерства внутрішніх справ України,

вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024,

другого позивача: Управління Державної служби охорони при УМВС України в

Чернігівській області,

вул. Івана Франка, 4-А, м. Чернігів, 14021,

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 938,10 грн.

суддя Блохіна Ж.В.,

Представники сторін:

від першого позивача: не зявився,

від другого позивача: ОСОБА_2, довіреність №16/1-2268 від 06.10.2011 року,

відповідач: не зявився,

за участю: Курило Я.М. старшого помічника прокурора м. Чернігова, посв. №9 від 27.01.2010 року.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі першого позивача: Міністерства внутрішніх справ України; другого позивача: Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області подано позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 938,10 грн. боргу по оплаті вартості послуг, наданих згідно договору №112/1218/Ох від 14.09.2009 року на централізоване спостереження за станом сигналізації з реагуванням групи затримання на відповідні сигнали з приміщення магазину, за адресою: АДРЕСА_2, у період лютий-березень 2011 року.

Представник першого позивача в судове засідання не зявився. Перший позивач заяв та клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Присутні в судовому засіданні старший помічник прокурора м. Чернігова та представник другого позивача підтримують позовні вимоги і просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 10.10.2011 року, направлена за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулася на адресу суду з довідкою „Укрпошти”: „за закінченням терміну зберігання”.

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що ухвала вручена належним чином.

В п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 року №02-5/289 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвала про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників першого позивача та відповідача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення учасників процесу, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

14 вересня 2009р. між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області (виконавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №112/1218/Ох на централізоване спостереження за станом сигналізації з реагуванням групи затримання на відповідні сигнали з приміщення магазину, за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно п. 2.1 договору замовник на умовах даного договору доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по спостереженню за системою сигналізації та її обслуговуванню на обєкті, який входить до дислокації (додаток №1, далі дислокація), що є невідємною частиною договору та зобовязується терміново направляти групу затримання в разі спрацювання сигналізації на такому обєкті для відповідного реагування в дні та години, зазначені в дислокації. Межі такого обєкту вказуються у плані (схемі) додаток №5 до договору. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 3.2 договору вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки №1,2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги виконавця здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

Перший платіж по договору у сумі вартості послуг виконавця за перший місяць охорони обєкта здійснюється замовником впродовж 5 банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються замовником не пізніше 20 числа кожного місяця за цей місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник своєчасно надсилає до виконавця свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання змовником своїх зобовязань за цим договором щодо передачі обєктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим договором.

Відповідно до розрахунку (додаток №2 до договору) вартість послуг за лютий 2011 року становить 452,40 грн.; за березень 2011 року 485,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору №112/1218/Ох від 14.09.2009р. за період лютий-березень 2011р. виконано роботи (послуги) на суму 938,10 грн., про що складено акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг №112-00002464 за лютий 2011р. на суму 452,40 грн. та №112-000861 за березень 2011р. на суму 485,70 грн.

Відповідачу виставлялись рахунки-фактури за послуги охорони за лютий 2011р. №112-000275 від 01.02.2011р. на суму 452,40 грн. та за березень 2011р. №112-001083 від 01.03.2011р. на суму 485,70 грн., всього на загальну суму 938,10 грн.

Наказом №436д від 06.04.2011 року Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області призупинено охорону обєкту в звязку з дебіторською заборгованістю за послуги охорони приміщення магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області направило відповідачу лист від 22.02.2011 року №6/22 з вимогою сплатити заборгованість. Також Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області направлялась відповідачу претензія від 19.05.2011 року №16/1-1178 з вимогою сплатити заборгованість.

Листом від 19.05.2011 року №16/1-1479 Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області направило відповідачу для підписання рахунки, акти виконаних робіт за лютий, березень 2011 року та акт звіряння розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області правомірно заявлено до стягнення з відповідача 938,10 грн. боргу за надані послуги згідно договору №112/1218/Ох від 14.09.2009 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач порушив вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобовязання по оплаті вартості наданих послуг у період лютий-березень 2011 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 938,10 грн.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відтак, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунки відсутня) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області (вул. Івана Франка, 4-А, м. Чернігів, р/р 26007700032620 в Київській філії АТ „Брокбізнесбанк” м. Київ, МФО 300959, ідентифікаційний код 08597061) 938,10 грн. боргу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунки відсутня)) в доход Державного бюджету м. Чернігова (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, ідентифікаційний код 22825965, символ звітності 095) 102 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунки відсутня) в доход Державного бюджету м. Чернігова (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, ідентифікаційний код 22825965, символ звітності банку 264) 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

25.10.11