ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.11 р. Справа № 33/149
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 23182908)
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 20355550)
про стягнення боргу в сумі 4 209грн.70коп.
за участю представників:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився.
Позивач, Державне підприємство „Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення боргу в сумі 4 209грн.70коп.
Ухвалою від 12.08.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/149, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою від 28.09.2011р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду справи за клопотання представників сторін на п’ятнадцять днів до 26.10.2011р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором на виконання роботи №1101/ПР-03326 від 13.02.2007р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4 209грн.70коп.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання роботи №1101/ПР-03326 від 13.02.2007р., протоколу розбіжностей, додаткової угоди №1 від 27.12.2007р., акти здавання-приймання виконаних робіт б/н від 27.11.2008р., б/н від 05.12.2008р., б/н від 27.11.2008р., б/н від 27.11.2008р., б/н від 21.10.2008р., б/н від 21.10.2008р., №10 від 18.09.2008р., копії претензії №1141/04 від 22.04.2011р., листа №1959/04 від 15.07.2011р. та доказів його отримання, рахунків-фактури №024034 від 26.11.2008р., №024016 від 12.11.2008р., №024012 від 10.11.2008р., №024011 від 10.11.2008р., №023987 від 21.10.2008р., №023986 від 21.10.2008р., №023924 від 18.09.2008р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 14, 16, 526, 625,901, 902, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.3 ст. 194 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України., п.п. 1.2., 4.4., 5.4. Договору.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову, посилаючись на відсутність спірної заборгованості та надав для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень №261034 від 11.06.2008р., №261030 від 11.06.2008р., №261031 від 11.06.2008р., №261032 від 11.06.2008р., №261033 від 11.06.2008р., №267524 від 18.07.2008р., №277605 від 19.09.2008р., №287179 від 25.12.2008р.
Представник позивача надав заперечення на відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що оплати, на які посилається відповідач були здійснені останнім в порядку виконання зобов’язань за попередніми актами здавання-приймання виконаних робіт, копії яких долучив до вказаного вище заперечення.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:
13.02.2007р. між Державним підприємством „Донецький експертно-технічний центр” (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування” (замовник) укладено договір на виконання робіт №1101/ПР-03326 (далі – Договір), за умовами якого виконавець зобов’язується протягом 2007р. виконувати з повного технічного огляду вантажопідйомного обладнання підприємства (первинного та позачергового), без урахування робіт, які виконуються спеціалізованими лабораторіями замовника, згідно відомостей про в/п кранах ВАТ „МЗТМ” (додаток №1) (п.1.1. Договору).
За п.1.2. статуту Публічного акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” на Публічне акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування” (далі – Товариство) прийнято загальними зборами акціонерів від 15.04.2011р. (протокол №13) на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства”. Товариство є правонаступником всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”.
Відповідно до п.1.4. Договору замовник зобов’язується оплатити та прийняти роботу.
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.
Додаткової угодою №1 від 27.12.2007р. до Договору сторони передбачили, що даний договір пролонгується до 21.12.2008р.
У відповідності до п.2.1. Договору вартість роботи, визначеної п.1.1. договору, встановлюється в сумі 68 552,49грн., що підтверджується розрахунком вартості роботи (додаток №2 до договору) та протоколом узгодження договірної вартості робіт (додаток №3 до договору).
Крім того, в матеріалах справи міститься копія протоколу розбіжностей до Договору у зв’язку із наявністю заперечень сторін щодо умов Договору, а саме: п.п.1.2., 2.2., 6.1.1.
На вимогу суду сторонами не надано протокол узгодження розбіжностей до зазначеного Договору.
У зв’язку з тим, що сторонами не додержаний порядок, передбачений ст. 181 Господарського кодексу України, щодо складення протоколу розбіжностей, та враховуючи, що у спірному Договорі не міститься застереження, що вказаний Договір підписаний з протоколом розбіжностей, суд не приймає до уваги вказаний протокол розбіжностей оскільки вказаний протокол не є підставою виникнення господарсько-договірних зобов’язань.
Окрім того, позивач відповідно до позовної заяви посилається на п.2.2. Договору, як на підставу виникнення спірної заборгованості. Заперечень щодо зазначеного відповідачем суду не представлено. Отже, суд робить висновок, що при виконанні умов Договору щодо порядку оплати виконаних робіт сторони керувались п.2.2. Договору.
Пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що замовник зобов’язується протягом 7 календарних днів після підписання акту здавання-приймання роботи та наданого виконавцем рахунку здійснити 100% оплату вартості роботи, встановленої п.2.1. Договору.
Так, сторонами підписані та скріплені відбитками печаток підприємств акти здавання-приймання виконаних робіт б/н від 27.11.2008р., б/н від 05.12.2008р., б/н від 27.11.2008р., б/н від 27.11.2008р., б/н від 21.10.2008р., б/н від 21.10.2008р., №10 від 18.09.2008р. Отже, суд робить висновок, що надані послуги замовником прийняті без заперечень.
На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача надіслано лист №1959/04 від 15.07.2011р., до якого додано примірники рахунків №24012, №24034, №24016, №24011, №23987, №23986, №23924 з вимогою оплатити заборгованість у семиденний строк. Зазначений лист отриманий відповідачем 20.07.2011р., про що свідчить відмітка відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення. Тобто, кінцевий строк оплати за вказаними рахунками становить 26.07.2011р.
Однак, за твердженням позивача у вказаний термін відповідачем оплати здійснена не була, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4 209грн.70коп.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вище зазначено відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних, посилаючись на відсутність спірної заборгованості та надав для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень №261034 від 11.06.2008р., №261030 від 11.06.2008р., №261031 від 11.06.2008р., №261032 від 11.06.2008р., №261033 від 11.06.2008р., №267524 від 18.07.2008р., №277605 від 19.09.2008р., №287179 від 25.12.2008р. на загальну суму 4 217грн.43коп.
Однак, представник позивача надав заперечення на відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що оплати, на які посилається відповідач були здійснені останнім в порядку виконання зобов’язань за попередніми актами здавання-приймання виконаних робіт, копії яких долучив до вказаного вище заперечення.
Вищевказане заперечення відповідач не спростував.
Відповідно до п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи, що оскільки у вищевказаних платіжних дорученнях у призначенні платежу зазначено „оплата за договором №1101/ПР-03326 від 13.02.2007р.”, позивачем долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт за попередні періоди та відсутність спростувань зазначеного факту відповідачем, суд дійшов висновку, що вказане перерахування грошових коштів здійснювалось в рахунок оплати саме за попередні акти виконаних робіт, які не є предметом спору зазначеної справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заперечення відповідача проти позовних вимог у зв’язку із оплатою останнім наданих послуг необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 4 209грн.70коп. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України”, м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення боргу в сумі 4 209грн.70коп. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (87535, Донецька область, м.Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 20355550) на користь Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” (83015, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 167-а, код ЄДРПОУ 23182908) заборгованість у розмірі 4 209грн.70коп., державне мито в розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011р.
Суддя Сич Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 18892942, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/149. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: