Рішення № 18892757, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 7/265

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої Компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарське районне сільське комунальне підприємство”, м. Шахтарськ Донецької області

Предмет спору: стягнення заборгованості 341445,31 грн., пені 28257,68 грн., інфляційних 9475,75 грн., 3 % річних 5707,56 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: Кончаковський Є.Б. - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої Компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарське районне сільське комунальне підприємство”, м. Шахтарськ Донецької області про стягнення заборгованості 341445,31 грн., пені 28257,68 грн., інфляційних 9475,75 грн., 3 % річних 5707,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання №01-2327(11)Б від 01.12.2010р. з додатками та додатковими угодами; акти передачі-прийому природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р.

Позивач вимоги підтримав, підтвердив факт оплати відповідачем 75000,00 грн.

Відповідач суму позову визнав у повному обсязі, повідомив про часткову сплату суми боргу 75000, 00 грн. після подачі позову до суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання №01-2327(11)Б від 01.12.2010р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011р., а в частині розрахунків за газ до повного їх здійснення (п.10.1 Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього Договору.

Якість газу, умови здійснення оплати, поставки товару визначені сторонами у розділах 2, 4 та 5 Договору.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та до 30 (31) числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.4.1 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором у січні квітні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ згідно умов Договору, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами приймання-передачі за вказаний період, підписаним обома сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобовязання стовно оплати отриманого у спірний період газу у повному обсязі не виконав, отриманий газ своєчасно та у повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Договору.

У звязку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму заборгованості за спожитий у спірний період природний газ в сумі 341445, 31 грн.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач 03.10.2011р., тобто після предявлення позивачем позову до суду (дата звернення із позовом 27.09.2011р.), частково оплатив вартість природного газу, отриманого у спірний період, у розмірі 75000,00грн., що підтверджено наявною у справі випискою банку за 03.10.2011р. та позивачем у судовому засіданні.

Таким чином предмет спору щодо стягнення 75000, 00 грн. заборгованості відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Борг в залишковій частині в сумі 266445, 31 грн. підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на порушення строків оплати основного грошового зобовязання, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.02.2011р. по 21.09.2011р. 3% річних в сумі 5707, 56 грн. та за березень-червень 2011р. інфляційні в сумі 9475, 75 грн.

Відповідач вказані суми визнав.

Судом перевірено розрахунок вказаних сум, який здійснено позивачем арифметично вірно, згідно приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 5707, 56 грн. інфляційних в сумі 9475, 75 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1 Договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 28257, 68 грн. за період з 21.03.2011р. по 21.09.2011р.

Відповідач вимоги в цій частині визнав.

Розрахунок пені перевірено судом, здійснено позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 28257, 68 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 15, 526, 527, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 232, 233 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої Компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарське районне сільське комунальне підприємство”, м. Шахтарськ Донецької області про стягнення заборгованості 341445,31 грн., пені 28257,68 грн., інфляційних 9475,75 грн., 3 % річних 5707,56 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарське районне сільське комунальне підприємство” (юр.адреса: 81251, Донецька обл.., Шахтарський район, с.Садове, вул.Первомайська, пошт.адреса: 86211, Донецька обл.., м.Шахтарськ, 7 мкрн., Горний ліцей, 4 корпус, ЗКПО 32357603, р/р 260013006105 Шахтарська філія „Ощадбанк” МФО 394352) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25, р/р 260013011457 в ДОУ ВАТ „Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, ЗКПО 25987823) заборгованість 266445, 31 грн., пеню 28257,68 грн., інфляційні 9 475, 75 грн., 3 % річних 5707,56 грн., державне мито у сумі 4323, 69грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 75000, 00 грн. боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.10.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >