Рішення № 18890912, 10.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.11 р. Справа № 24/163

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа», м.Шахтарськ

про стягнення 7615,79 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 58-11«Д» від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. № юр/4448 від 31.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа» про стягнення 7615,79 грн. боргу за договором про користування електричною енергією №17 від 23.07.2007р., з яких 6555,43 грн. за реактивну електроенергію за листопад 2010 року, 3% річних за період з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 108,84 грн., інфляційні нарахування з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 444,86 грн., пеня за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. у сумі 506,66грн., крім того судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію договору про постачання електричної енергії №17 від 23.07.2007 р. з додатками та протоколом розбіжностей, копії рахунку №37/17 за листопад 2010р., копію акту прийому-передачі електричної енергії за листопад 2010 року, копію довіреності на імя начальника ПТО ВО «Шахтарськтепломережа» від01.12.2009р. на вчинення дій по зняттю показів лічильника, на підпис актів прийму-передачі електричної енергії тощо, розрахунок суми боргу, розрахунок 3% річних, інфляційних та пені, статутні документи підприємства.

Відповідач надав відзив від 10.10.2011р. № юр/3964, в якому зазначив, що сума основного боргу в розмірі 6555,43 грн. сплачена ним згідно реєстру №71 від 20.09.2011р. (платіжне доручення №116360 від 20.09.2011р.). Посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства та відкриття ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції в м.Донецьку 600 виконавчих проваджень на загальну суму 92022021,42 грн. а також знаходження майна ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у податковій заставі, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50% та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних.

На підтвердження таких обставин відповідач надав суду платіжне доручення №116360 від 20.09.2011р. на суму 200000,00 грн., копію листа №20/3522 від 20.09.2011р. з розбивкою оплат за реактивну енергію, копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, копію листа ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку від 21.07.2010р. №14710 з реєстром виконавчих документів, копію довідки з ЄДРПОУ серії АА №465943, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №302341.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідачем погашено суму основного боргу у розмірі 6555,43 грн., про що свідчать платіжне доручення №116360 від 20.09.2011р. та копія листа №20/3522 від 20.09.2011р. з розбивкою оплат за реактивну енергію, позивач підтверджує факт сплати відповідачем суми основного боргу, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

До приведення своєї організаційно-правової форми у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Про зміну найменування свідчать наявні у матеріалах справи Статут Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 664521.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №17 від 23.07.2007р. (а.с.8), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1477,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 2.3.5 до договору споживач зобовязався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору.

Пунктом 17 додатку №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду ЕО надає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії у визначеному цим додатком порядку. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії повинні перераховуватися споживачем на поточний рахунок ЕО протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів (а.с.16-19).

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 договору).

Пунктом 9.5 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач виконував умови договору, поставляв відповідачу електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за листопад 2010р., скріпленим підписами та печатками обох сторін, відповідним рахунком на сплату реактивної електроенергії №37/17 на суму 6555,43 грн., який отримано особисто представником відповідача 26.11.2010 р. (а.с.22-26).

За твердженням позивача борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Шахтарськтепломережа» за рактивну електричну енергію на момент звернення до суду становила 6555,43 грн. Судом також встановлено, що зазначений борг було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 108,84 грн., інфляційні нарахування з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 444,86 грн. та пені за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. у сумі 506,66 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Соживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, що не суперечить чинному законодавству.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Діловодство суду», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 506,66 грн. підлягають задоволенню.

Господарський суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50 % з огляду на наступне.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що розмір неустойки не перевищує розмір збитків кредитора, господарський суд не вбачає обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, нарахований позивачем розмір пені підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі названої норми права позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 108,84 грн. та інфляційні з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 444,86 грн.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду”, суд дійшов висновку, що предявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно і є обгрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, підлягають стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 108,84 грн. та інфляційні у розмірі 444,86 грн.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних через тяжкий фінансовий стан відповідача, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ПАТ «Донецькобленерго» в частині стягнення 3% річних, інфляційних та пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження у справі №24/163 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа», м.Шахтарськ, про стягнення 6555,43 грн. боргу за реактивну електроенергію за листопад 2010 року.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа», м.Шахтарськ, про стягнення 3% річних за період з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 108,84 грн., інфляційні нарахування з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 444,86 грн., пеня за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. у сумі 506,66 грн. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, код ЄДРПОУ 0333711) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м.Горлівка, пр.-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00130932, р/р 26002301666160 у філії відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м.Шахтарськ, МФО 334613) 3% річних за період з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 108,84 грн., інфляційні нарахування з 11.12.2010р. по 30.06.2011р. у сумі 444,86 грн., пеня за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. у сумі 506,66 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Шахтарськтепломережа» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, код ЄДРПОУ 0333711) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м.Горлівка, пр.-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення «Промінвестбанк» м.Горлівка, МФО 334464) 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.10.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >