Рішення № 18890134, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 21/117

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 7 517,30 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Табія А.В. – юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – юр.

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (коксовий дріб’язок у вологому стані), відправленого 27.06.2011р. (вантажовідправник – ПАТ “Донецьккокс”) за залізничною накладною №52892064 у напіввагоні №60674637 у загальній сумі 7 517,30 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Волноваха (побіжна станція) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом AQ 654267/5 від 28.06.2011р. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що винним у нестачі є відправник.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

27.06.2011р. ПАТ “Донецьккокс” (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вантажоодержувач) у напіввагоні №60674637 за залізничною накладною №52892064 зі станції Донецьк Донецької залізниці на станцію Маріуполь–Сортувальний Донецької залізниці відвантажило коксовий дріб’язок у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні 63 200кг, брутто – 85 900кг, тара з брусу – 22 700 кг.

В накладній також зазначено, що вантаж не маркований, розміщений вище бортів на 350мм.

Позивач є покупцем коксохімічної продукції за договором ДУК-03/08-2-р/8192, укладеним 14.12.2007р. з ТОВ “Метінвест Холдінг”.

Згідно платіжної вимоги вантажовідправника № 020717 від 27.06.2011р. ціна 1 т дріб’язку коксового 0-10мм, марка МК 2 – 713,00грн. без ПДВ.

На станцію Волноваха (побіжна станція) вагон прибув 28.06.2011р., де був складений акт загальної форми № 3423 від 28.06.2011р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлено воронкоподібне заклиблення над 1 і 2 люками.

На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт AQ 654267/5 від 28.06.2011р., згідно з яким:

- вагон в технічному відношенні справний;

- навантаження в вагоні вище рівня бортів на 30-35см одним холмом, не розрівняне та не марковане;

- з півдня з правої сторони другий розвантажувальний люк має нещільне прилягання до кузова вагону, конструктивні зазори широтою 10см на довжину люка;

- на станції Волноваха щілина закладена поліетиленом;

- з півдня над 1 і 2 розвантажувальними люками заглиблення довжиною 2,5 м на широту вагону глибиною до підлоги;

- інші розвантажувальні люки мають внутрішні закладення із картону, не порушені;

- вагон прибув без витікання вантажу;

- зважування вагону проводилося на справних 150 т електронних терезах ст. Волноваха;

- вага нетто зважування вантажу 53 150кг (брутто 75 850кг, тари з брусу 22 700 кг), нестача вантажу складає 10 050кг проти даних залізничної накладної;

Комерційний акт підписаний належними особами залізниці – заступником начальника станції, старшим прийомоздавальником і працівником станції.

При прибутті спірного вагону на станцію призначення, працівниками залізниці в комерційному акті №AQ 654267/5/142 було зроблено відмітку по те, що під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 7 517,30 грн. із розрахунку: 8 786 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 855,6грн. (вартість 1 т дріб’язку коксового 0-10мм, марка МК 2 , зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення залізниці судом до уваги не взяті, оскільки вона не довела що щілина у вагоні шириною 10см є конструктивним зазором. До того ж, на думку суду, з такою щілиною вагон з вантажем до перевезення станцію відправлення прийнятий не був би і вона (щілина такого розміру) могла утворитись під час перевезення (зворотне відповідачем не доведене).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508, 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 7 517,30 грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено 25.10.2011р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18