Рішення № 18889808, 17.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.11 р. Справа № 24/157

17 жовтня 2011 року справа № 24/157

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка

до відповідача: Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Єнакієве

про стягнення пені 3451,83 грн., 3% річних - 648,76 грн. та інфляційних 641,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. №55-11«Д» від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. за довір. №181 від 18.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішеіх справ України в Донецькій області про стягнення пені 3451,83 грн., 3% річних - 648,76 грн. та інфляційних 641,99 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 258, 635 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надав суду копію договору про постачання електроенергії від 09.04.2001р. № 98 з додатковою угодою, копії актів приймання-передачі електричної енергії та рахунки за спожиту електроенергію за період січень 2010 року лютий 2011 року, розрахунок 3% річних, пені та індексу інфляції з урахуванням строку виникнення, статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що заборгованість виникла у звязку з недостатнім фінансування з боку державного бюджету, тому вини відповідача в порушенні грошових зобовязань нема. Усі рахунки сплачуються при наявності достатнього фінансування та повідомив, що згідно кошторису на 2011 рік та змінами до річного розпису асигнувань на 2011 рік видатки КЕКВ 1163 (оплата електроенергії) складають суму лише 126522,00 грн. з помісячним планом асигнувань. Також відповідач стверджує, що він вживав всі можливі заходи по недопущенню несвоєчасних розрахунків, а саме, інформував як розпорядника бюджетних коштів про відсутність та недостатність коштів загального фонду державного бюджету для оплати послуг з електропостачання, так і енергопостачальну організацію про несвоєчасне виділення бюджетних коштів наслідок чого може відбутися порушення грошових зобовязань. Крім того, відповідач стверджує, що самостійно погасити нараховані позивачем пеню, 3% річних та інфляційні відповідач не в змозі, оскільки виділені держбюджетом асигнування не передбачають таких витрат. Також відповідач просить врахувати ступень виконання ним зобовязань за спірним договором, застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності у один рік та зменшити розмір пені.

На підтвердження таких обставин відповідач надав суду копії довідок про зміни річного бюджету (кошторису) на 2011 рік, довідку про зміни до помісячного розпису асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2011 рік, копію плану асигнувань загального фонду бюджету на 2011р., копію кошторису на 2010 рік, план асигнувань загального фонду бюджету на 2010 рік, копії довідок про зміни річного розпису бюджету (кошторису) на 2010 рік, копії довідок про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 2010 рік, копії звітів про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д)-оперативна станом на 1 вересня 2011 року, на 1 липня 2011 року, на 1 травня 2011 року, копії листів на адресу позивача, копії платіжних доручень про оплату рахунків за активну електроенергію за період з січня 2010 року по лютий 2011 року, контррозрахунок позовних вимог.

В судовому засіданні, що відбулось 17.10.2011р., позивач доводи позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свої заперечення, просив застосувати строк позовної давності у один рік до всіх позовних вимог та зменшити розмір пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» до приведення своєї організаційно-правової форми відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається, 09.04.2001р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 98, за умовами якого постачальник зобовязався постачати електроенергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та законодавством України. Додатковою угодою від 31.06.2009р. сторони змінили номер цього договору на № 1098.

За поясненнями сторін, плата за користування електроенергією повинна здійснюватись 1 раз на місяць до 20 числа на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка протягом не більше 5 операційних днів. За порушення термінів розрахунків споживач зобовязаний сплатити постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, враховуючи день фактичної оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать підписані обома сторонами відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за період січень 2010р. лютий 2011р. Також позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки на сплату спожитої у цей період електроенергії, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках та довіреність на імя уповноваженої особи відповідача на отримання таких рахунків (а.с.14-41).

За твердженнями позивача, відповідач розраховувався за спожиту електроенергію з порушенням строків обумовлених договором. Відповідач такої обставини не заперечує.

Факт проведення розрахунків відповідачем з простроченням строків підтверджується також відповідними платіжними дорученнями №1055 від 30.12.2010 р. на суму 4728,14грн. з призначенням платежу за активну електроенергію 12.2010р. згідно рахунка від 21.12.2010р.; №1040 від 27.12.2010р. на суму 385,57грн. з призначенням платежу за реактивну електроенергію за 12.2010р.; №916 від 20.12.2010р. на суму 11552,78 грн. за активну електроенергію за 11.2010р. згідно рахунка від 22.11.10р.; №915 від 20.12.2010р. на суму 324,98грн. реактивна за 11.2010р. згідно рахунку від 22.11.10р.; №861 від 24.11.2010р. на суму 12067,28грн. активна за 10.2010р.згдно рахунка від 21.10.10р.; №860 від 24.11.2010р. на суму 399,86грн. реактивна за 10.2010р. згідно рахунка від 21.10.2010р., №,798 від 29.10.2010р. на суму 13284,30грн. часткова оплата за 08.2010р. за активну згідно рахунку від 20.08.2010р.; № 797 від 29.10.2010р. на суму 440,03грн. часткова оплата за реактив за 08.2010р. згідно рахунку від 20.08.2010р.; № 796 від 29.10.2010р. на суму 10267,78 грн. за активну електроенергію за вересень 2010 р. згідно рахунку від 22.09.2010р.; №693 від 22.09.2010р. на суму 9637,96грн. за активну енергію за липень 2010р. згідно рахунку від 22.07.2010р.; №692 від 22.09.2010р. на суму 310,87грн. за реактив у липні 2010р. згідно рахунку від 22.07.2010р.; № 691 від 22.09.2010р. на суму 0,90 грн. часткова оплата за реактив за червень 2010р. згідно рахунку від 22.06.2010р.; №625 від 21.08.2010р. на суму 307,88 грн. реактив за червень 2010р. згідно рахунку від 22.06.2010р.; №624 від 21.08.2010 на суму 9553,40 грн. за активну за червень 2010р. згідно рахунку від 22.06.10р.; № 480 від 16.07.2010 на суму 340,18грн. за реактивну у травні 2010р. згідно рахунку від 21.05.2010р.; №479 від 16.07.2010 на суму 11167,17грн. часткова оплата за активну електроенергію за травень 2010; № 389 від 17.06.2010 на суму 18450,94 грн. оплата за активну електроенергію за квітень 2010р. згідно рахунку від 21.04.2010р.; №183 від 28.03.2011р. на суму 788,39грн. оплата за реактивну електроенергію за січень 2011р.; № 180 від 28.03.2011р. на суму 9290,20 грн. часткова оплата за активну енергію за січень 2011р. згідно рахунку від 20.02.11р.; №37 від 28.01.2011р. на суму 9340,00грн. оплата за січень 2011р. за активну електроенергію згідно рахунка від 20.01.2011р. (а.с.122-141)

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Соживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені та предявлений до стягнення на суму 3451,83 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, що не суперечить чинному законодавству.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Діловодство суду», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності у один рік, як це передбачено статтею 258 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобовязання повинно бути виконано.

Враховуючи те, що позовну заяву подано ПАТ „Донецькобленерго” до господарського суду 10.08.2011р., а також клопотання відповідача про застосування до вимог позивача позовної давності, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 1910,21 грн.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені. З цього приводу господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником та ту обставину, що відповідач є установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, ним вживались всі можливі заходи для недопущення несвоєчасних розрахунків, а саме, інформував як розпорядника бюджетних коштів про відсутність та недостатність коштів загального фонду державного бюджету для оплати послуг з електропостачання, так і енергопостачальну організацію про несвоєчасне виділення бюджетних коштів наслідок чого може відбутися порушення грошових зобовязань, про що свідчать наявні у справі відповідні копії звітів про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д)-оперативна станом на 1 вересня 2011 року, на 1 липня 2011 року, на 1 травня 2011 року, копії листів на адресу позивача, копії довідок про зміни річного бюджету (кошторису) на 2011 рік, довідку про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 2011 рік, копію плану асигнувань загального фонду бюджету на 2011р., копію кошторису на 2010 рік, план асигнувань загального фонду бюджету на 2010 рік, копії довідок про зміни річного розпису бюджету (кошторису) на 2010 рік, копії довідок про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 2010 рік, а також те, що розмір неустойки перевищує розмір збитків кредитора, господарський суд вбачає обставин, за яких можливе зменшення пені на 20%. Отже, підлягає стягненню з відповідача розмір пені у сумі 1528,16 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач також нарахував відповідачу та просить стягнути 3 % річних в розмірі 648,76 грн. та інфляційні 641,99 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків розрахунків за договором з боку відповідача, що також не заперечується самим відповідачем, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про нарахування і стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних. Розрахунок позивача є обгрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про застосування до вимог про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат строку позовної давності в один рік, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, нарахування яких прямо передбачено чинним законодавством України, зокрема ст.625 Цивільного кодексу України. За своєю правовою природою інфляційні нарахування і річні відносяться до суми боргу, тому стягнення цих нарахувань можливе в межах позовної давності, яка згідно статті 257 Цивільного кодексу України становить три роки. Крім того, право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до до Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Єнакієве, про стягнення пені 3451,83 грн., 3% річних - 648,76 грн. та інфляційних 641,99 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (86400, м.Єнакієве, вул.Свердлова, 110, ЄДРПОУ 08671490, р/р 35214008000566 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, КЕКВ - 1163) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р № 26001301636289 в філії Відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Єнакієве, МФО 334215, ЄДРПОУ 00130903) пені 1528,16 грн., 3% річних 648,76 грн. та інфляційних 641,99 грн.

Стягнути з Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (86400, м.Єнакієве, вул.Свердлова, 110, ЄДРПОУ 08671490, р/р 35214008000566 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26001307550283 Філії Центрально-Міського відділення ПІБ у м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 68,34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 158,12 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 21.10.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >