Рішення № 18888882, 10.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.11 р. Справа № 37/192

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Красноармійського міжрайонного прокурора, м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області, ідентифікаційний код 03331482

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Миколаївка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. заборгованість в розмірі 1655,72грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора не зявився;

від Позивача Іванченко В.П. (сільський голова згідно довідки ЄДРПОУ №03331482);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.08.2011р. на 26.09.2011р., з 26.09.2010р. на 10.10.2011р.

У судовому засіданні 10.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Красноармійський міжрайонний прокурор, м. Красноармійська (Заявник) в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Миколаївка Донецької області (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. заборгованість в розмірі 1655,72грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з01.08.2008р. по 01.07.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав розрахунок позовних вимог, договір оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р., претензію №424 від 07.04.2011р., протокол №1 засідання конкурсної комісії з організації конкурсної комісії та проведення конкурсу га право оренди майна, яке перебуває в комунальній власності Миколаївської сільської ради від 27.08.2007р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши вимоги свої вимоги посиланням на ст. 143 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 625, 793, 794 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.09.2011р. Прокурор підтримав заявлений позов, але в подальшому до суду не зявлявся.

Відповідач у судовому засіданні 15.08.2011р. проти позову усно заперечила, вказуючи на те, що приміщенням не користувалась (а.с.30), проте доказів та письмового відзиву не надала і в подальшому до суду не зявлялась попри належне повідомлення шляхом надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.41, 42), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Представник Позивача у судовому засіданні 10.10.2011р. позовні вимоги Прокурора підтримав, але письмово свою позицію не виклав і на запитання суду повідомив, що обєкт оренди за актом приймання-передачі Відповідачеві не надавався.

Позивачем також були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.45, 46).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки 10.10.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи, що унеможливлює її подальше відкладання, тим більше, що всім учасникам справи було надано достатньо часу для представлення будь-яких додаткових доказів та пояснень відносно розглядуваного спору.

Вислухавши у судових засіданнях учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди будівлі будинку побуту б/н (а.с.а.с. 10-13), згідно п.п.1.1, 9.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування частково будинок побуту, склад, вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки обєкту нерухомості (будинок побуту), складеного станом на 31.07.2007р. (до справи не надано), вартість якого становить 20216,00грн., строком на 11 місяців, що діє з 31.07.2008р. до 30.06.2009р.

Приналежність обєкту оренди до комунальної власності вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.46), але яка саме частина (її площа) відповідної будівлі мала передаватися в оренду за умовами договору не визначено.

Положення п.1.3. договору передбачали приєднання підприємства (обєкту оренди) до майна Орендаря, а в п. 2.2. наголошувалося на тому, що передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на майно. Разом із тим, доказів такого приєднання або передачі попри вимоги суду до справи не надано, а самі сторони оформлення такої передачі заперечують.

Згідно умов п.п.3.1, 3.2. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сільської ради від 26.07.2007р. №V-15/9 з розрахунку 150,52грн. на місяць, що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції і підлягає сплаті до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 10 числа згідно договору оренди.

07.04.2011р. Позивачем на імя Відповідача була складане претензія №424 від 07.04.2011р. з проханням погасити наявну заборгованість в розмірі 1655,72грн., доказів надсилання (вручення) якої до справи не надано.

За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимоги якого підтримані Позивачем у судовому засіданні 10.10.2011р.

Відповідач проти позову заперечив, вказуючи на нездійснення користування обєктом оренди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди комунального майна.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного субєктивного права (інтересу) обєкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню), і відсутність (недоведеність) будь-якої з цих умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Виходячи із наведеного Прокурором обґрунтування заявлених вимог та вказаних норм діючого законодавства підставою виникнення та існування відповідного (захищуваного) субєктивного права Позивача на отримання грошових коштів у якості орендної плати є існування відповідних орендних правовідносин з Відповідачем в період формування стягуваної заборгованості та настання обовязку із внесення платежів.

Між тим, існування права на отримання стягуваних сум заборгованості в розмірі 1655,72грн., які були нарахована в межах строку дії договору з 01.08.2008р. по 01.07.2009р., передбачає обовязкову доведеність факту передання майна в користування Відповідачу, як це випливає із змісту п.п.1.1., 1.3. і 2.2. договору оренди та прямо передбачено ч. 1 ст.795 Цивільного кодексу України.

Дійсно, за змістом ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України орендна плата є платою саме за користування майном на умовах відповідного договору. Відтак, наявність і можливість користування обєктом оренди є обовязковою умовою існування обовязку із внесення орендних платежів, що у повній мірі узгоджується із ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що до матеріалів справи не надано доказів передачі майна в оренду у відповідності до вимог ч.ч.1, 4 ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а Відповідач заперечує факт користування майном і означена обставина не була спростовувана Прокурором та Позивачем жодним доказом, суд вважає недоведеним наявність у Позивача у субєктивного права на отримання орендних платежів від Відповідача за визначений період, що унеможливлює встановлення факту порушення означеного права з боку останнього та застосування обраного способу судового захисту в контексті приписів ст.ст. 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподілу не підлягають, скільки Заявник позову у встановленому порядку звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Красноармійського міжрайонного прокурора, м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області (ідентифікаційний код 03331482) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Миколаївка Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. заборгованість в розмірі 1655,72грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >