Рішення № 18888761, 10.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.11 р. Справа № 24/151

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс”, м. Артемівськ

про: стягнення 30766,61 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс” боргу за договором купівлі-продажу пального № ВП/5013048 від 28.10.2008 р. у сумі 30766,61грн., з яких 26799,28 грн. основна заборгованість, 3081,86грн. - інфляційні, 3% річних 885,47грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав договір купівлі-продажу № ВП/5013048 від 28.10.2008 р., додаток №1 до договору, видаткові накладні №Z01-99192 від 31.12.2008р., № Z01-101855 від 31.01.2009р., податкові накладні №99354 від 31.12.2008р., №099735 від 31.01.2009р.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, що відбулось 10.10.2011р., позивач надав письмові пояснення, в яких повідомив, що відповідачем не здійснено розрахунок за пальне за видатковою накладною №Z01-101855 від 31.01.2009р. в сумі 22 567,75грн., за видатковою накладною № Z01-99192 від 31.12.2008р. несплаченою залишилась сума у розмірі 4231,53грн. На задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, до канцелярії суду надав відзив №112 від 04.10.2011р., в якому визнає позовні вимоги частково, а саме, суму заборгованості за отримане паливо в розмірі 26799,28 грн., проти інших вимог, викладених у позові заперечує.

Також відповідач просив відкласти розгляд справи у звязку з відрядженням керівника підприємства і відсутністю інших осіб, які здатні відстоювати інтереси підприємства.

Господарський суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, відповідач з урахуванням того, що про дату судового засідання був попереджений заздалегідь, не був обмежений у праві надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні господарського суду.

Крім того, статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом 10.08.2011р., тому двомісячний строк розгляду справи спливає 10.10.2011р., у той же час клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило.

У зв'язку з наведеним суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Таким чином, справа розглядається у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс” (покупець), укладено договір купівлі-продажу пального та його відпуск за електронними картками (а.с.17). За умовами цього договору продавець зобовязався продати певну кількість пального у власність покупця, а останній зобовязався прийняти пальне та сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1 договору). Передача та приймання пального здійснюється при предявленні покупцем, або уповноваженим ним користувачем, електронної картки або карток на автозаправних станціях, що входять у систему безготівкових розрахунків за електронними картами продавця (п.1.2 договору). Право власності на певну кількість пального переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1 договору, ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у видаткових документах на товар. Ціна на пальне формується на момент його відпуску по електронним картам покупця і дорівнює ціні, (що встановлена на оплату палива шляхом безготівкового розрахунку) на відповідну марку палива на АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за електронною картою продавця (п.2.2 договору).

Згідно п.4.2 договору, сплата вартості пального за лімітною схемою (у випадках обумовлених у п. 8.3, 8.4 договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату товару, протягом 2 (двох) банківських днів з моменту надання рахунку покупцеві, відповідно до п. 8.5 договору. Сторонами за взаємною згодою обрана лімітна система розрахунків п.п. 8.3, 8.4 , додаток №1 до договору. В разі, якщо покупцем обрана лімітна схема відпуску пального, він зобовязується здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримане протягом одного календарного місяця на підставі даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах (або у рахунках на сплату товару, що були надані у відповідності до умов цього договору) та у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 2 (двох) банківських днів місяця, що йде наступним за розрахунковим. (п.4.3 договору )

Пунктом 8.5 договору сторони визначили, що рахунки на оплату пального можуть надаватися покупцеві одним або кількома з позначених способів: 1) рахунок направляється засобами факсимільного звязку; 2) рахунок направляється на адресу покупця рекомендованим листом з описом вкладеної кореспонденції; 3) рахунок може бути переданий представнику покупця безпосередньо з фіксацією на другому екземплярі рахунку.

Згідно п.10.1 договору, у разі несвоєчасної оплати або несплати вартості пального, у відповідності до п.п.4.1, 4.2, 8.3, 8.4 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної оплати або несплати, від неоплаченої суми за кожен день такої прострочки.

Договір набуває чинності та діє з моменту його підписання до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного погашення. Договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах, якщо до закінчення строку його дії від жодної зі сторін не поступило повідомлення про бажання розірвати договір (п.14.7 договору).

Договір разом з додатками підписано сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу 13 електронних карт на отримання пального, що підтверджується підписаним обома сторонами додатком №1 до договору № ВП/5013048 (а.с.17).

Протягом жовтня 2008р. січня 2009р. позивач поставляв відповідачу пальне, а відповідач зазначену продукцію приймав, про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні від 31.12.2008 р. № Z01-99192 та від 31.01.2009р. № Z01-101855, підписані обома сторонами (а.с.18, 19).

За поясненнями позивача відповідачем не здійснено розрахунок за пальне за видатковою накладною №Z01-101855 від 31.01.2009р. в сумі 22 567,75грн., за видатковою накладною № Z01-99192 від 31.12.2008р. несплаченою залишилась сума у розмірі 4231,53грн. Загалом основна сума боргу складає 26799,28 грн.

Відповідач у своєму відзиві названу суму боргу визнає.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №ВП/5013048 від 28.10.2008р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 26799,28 грн. є обґрунтованими, відповідачем визнаються, тому підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За поясненнями позивача сторони за взаємною згодою обрали лімітну схему розрахунків (п.8.3, п.8.4, додаток №1 до договору)

Згідно з п.4.3 договору, якщо покупцем обрана лімітна схема відпуску пального, він зобовязується здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримане протягом одного календарного місяця на підставі даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах (або у рахунках на сплату товару, що були надані у відповідності до умов цього договору) та у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 2 (двох) банківських днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.

На підставі вищезазначених норм позивач просить стягнути з відповідача 3081,86 грн. інфляційні за період серпень 2010р. червень 2011р., 3% річних за період з 12.06.2010р. по 18.07.2011р. у сумі 885,47 грн.

Позивачем не надано розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних окремо по кожній спірній видатковій накладній з визначенням конкретного періоду таких нарахувань, що унеможливлює здійснення судом перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку таких вимог. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс”, м. Артемівськ, про стягнення 30766,61 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс” (84500, м.Артемівськ, вул..Трудова, 20, код ЄДРПОУ 24643335, р/р 26003091786000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” (03143, м.Київ, вул..Академіка Заболотного, 33/162, корпус А, код ЄДРПОУ 32183378, р/р 2600632379701 в філії АБ «Південний» в м.Києві, МФО 320917) 26799,28 грн. - боргу, 267,98 грн. державного мита та 205,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Вступну та резолютивну частини рішенняоголошено 10.10.2011р.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.