Рішення № 18887461, 04.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.11 р.                     Справа № 11/160                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата Донецької області, ЄДРПОУ 05759681,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ясинувата Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 1968,82 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ясинувата Донецької області, про стягнення 1968,82 грн., у тому числі 1789,83 грн. основного боргу, 71,24 грн. інфляційних витрат, 17,47 грн. 3% річних та 90,28 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань щодо оплати поставленої теплової енергії за договором №121 від 01.09.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №121 від 01.09.2008р.разом із додатками та додатковими угодами до нього, претензій №144 від 11.11.2010р., №176 від 13.12.2010р., №4 від 13.01.2011р., №48 від 11.03.2011р. та №172 від 14.06.2011р., акту на включення опалення від 07.10.2010р., рахунків №1010_121 від 28.10.2010р., №1110_121 від 29/11/2010р., №1210_121 від 24.12.2010р., №111_121 від 25.01.2011р., №211_121 від 24.02.2011р., №311_121 від 25.03.2011р., №411_121 від 19.04.2011р., а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 2, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 217, 218, п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.525-527, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

31.08.2011р. Відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області надав заяву №б/н від 31.08.2011р., у якій зазначив про визнання суми боргу у повному обсязі та розстрочення виконання рішення суду на три місяці.

19.09.2011р. Позивачем уточнені позовні вимоги у частині визначення періоду надання послуг Відповідачу, а саме: березень-квітень 2010р., жовтень 2010 – квітень включно 2011р. Разом з цим, до матеріалів справи долучені копії рахунків №310_121 від 29.03.2010р. та №410_121 від 20.04.2010р.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дані уточнення прийняті судом та справа розглядається з урахуванням їх змісту.

04.10.2011р. представником Позивача надані пояснення стосовно періоду нарахування Відповідачу штрафних санкцій, а також заява про уточнення позовних вимог, за змістом якої у тексті позовної заяви помилково зазначена сума нарахувань за надані відповідачу послуги у розмірі 4191,23 грн. та сума часткових оплат відповідача у сумі 2401,40 грн., фактично сума нарахувань становить 2693,53 грн., сума часткових оплат 903,8 грн.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дані уточнення прийняті судом та справа розглядається з урахуванням їх змісту.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення клопотання Відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду по даній справі заперечив.

Відповідач у судове засідання 04.10.2011р. не з’явився, причин неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” (Енергопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №121 від 01.09.2008 р. Договір набуває чинності з моменту укладання і діє в частині постачання теплової енергії з моменту його підписання до 01.09.2011р., з умовами автоматичної пролонгації.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.10.4 договору)

Договір укладено без протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим засобом (п.5.1.договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що при відсутності приладів обліку або виході його з ладу –кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.6.3 договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки на оплату, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з березня-квітень 2010р., з жовтня 2010р. по квітень 2011р. включно.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 1789,83 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Наведене Відповідачем не спростовано.

При цьому, останнім визнано суму боргу в повному обсязі, про що зазначено в письмовій заяві.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено безпосередньо Відповідачем.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже судом не вбачається підстав для порушення прав і обов’язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 1789,83 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на загальну суму від кожної з прострочених сум, 17,47 грн., індекс інфляції в розмірі 71,24 грн. та на підставі п.7.2.3 п.7.2 договору пеню у сумі 90,28 грн.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі визначеному Позивачем.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання Відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду по даній справі на три місяці не підлягає задоволенню, з огляду на недоведеність наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата Донецької області, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ясинувата Донецької області, про стягнення 1968,82 грн., у тому числі 1789,83 грн. основного боргу, 71,24 грн. інфляційних витрат, 17,47 грн. 3% річних та 90,28 грн. пені., задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Ясинувататепломережа” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р26006300001260 у АТ „Златобанк”, МФО 380612, отримувач ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, призначення платежу: ВО „Ясинувататепломережа”) 1968,82 грн., у тому числі 1789,83 грн. основного боргу, 71,24 грн. інфляційних витрат, 17,47 грн. 3% річних та 90,28 грн. пені.

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Ясинувататепломережа” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р26006300001260 у АТ „Златобанк”, МФО 380612, отримувач ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, призначення платежу: ВО „Ясинувататепломережа”) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В судовому засіданні 04.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Повний текст рішення підписано 10.10.2011р.

Суддя Соболєва С.М.           

< Список >                    <Довідник >

< Список >                    <Довідник >

< Текст >