Рішення № 18887450, 12.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.11 р. Справа № 30/128

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В. Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТаВи”, м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості 374945, 83 грн., пені 23862, 68 грн., 3% річних 4618, 57 грн., інфляційних 4724, 83 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. довір. №253 від 23.09.2011р.

Від відповідача: - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТаВи” м. Донецьк про стягнення 395039,08 грн., з яких: основний борг у сумі 374945,83 грн., пеня у сумі 12876,25 грн., 3 % річних у сумі 2492,17 грн., інфляційні у сумі 4724,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором фінансового лізингу №15-51/01/03/05 від 01.03.2005р.

Заявою №11-1597 від 06.10.2011р. позивач збільшив розмір позовних в порядку ст.22 ГПК України та просить стягнути з відповідача заборгованість 374945, 83 грн., пеню 23862, 68 грн., 3% річних 4618, 57 грн., інфляційні 4724, 83 грн. Позивач пояснив суду, що сума позову збільшилась внаслідок збільшення періоду для нарахування 3% річних та пені за неналежне виконання умов вищевказаного Договору. У судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням даної заяви суду. Заява підписана повноважною особою, розглянута та прийнята судом.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю „ТаВи” є: 83000, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 7.

Через канцелярію суду 12.10.2011р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неотримання позовної заяви.

Клопотання відповідача судом розглянуто та залишено без задоволення, оскільки розгляд справа вже відкладався судом з метою надання відповідачу права на захист, дана справа господарським судом розглядається з 31.08.2011р., про дати та час судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До того ж, в матеріалах справи міститься доказ направлення позивачем копії позову та доданих до нього документів відповідачу за адресою реєстрації та зазначеною у договорі фінансового лізингу №15-51/01/03/05 від 01.03.2005р.

Також, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин.

У звязку з наведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 26.09.2011р., у звязку зі знаходженням судді Довгалюк В.О. у декретній відпустці, справу передано на повторний автоматичний розподіл. У відповідності до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи призначено суддю Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №15-51/01/03/05 від 01.03.2005р. (далі по тексту Договір).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.2 Договору, лізингодавець (позивач) передає, а лізингоодержувач (відповідач) приймає від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу обладнання, придбане лізингодавцем відповідно до замовлення на обладнання, що є невідємною частиною до даного Договору (додаток№1). Перелік та вартість обладнання, що передається у лізинг (далі обладнання) зазначається в „Акті приймання-передачі обладнання у користування”, що є невідємною частиною даного Договору.

Обладнання передається лізингодавцем та приймається у лізинг лізингоодержувачем на умовах сплати лізингоодержувачем лізингодавцю лізингових платежів за користування обладнанням. Розмір, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в „Розрахунку лізингової плати” (додаток №2), що є невідємною частиною даного Договору (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Розрахунок лізингової плати визначено сторонами у додатку №2 до Договору з урахуванням внесених змін додатковою угод №3 від 11.02.2009р. до Договору та вказаного додатку №2 до Договору.

Так у відповідності до вказаних вище додатку №2 та додаткової угоди №3 до Договору, відповідач зобовязався з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. сплатити на користь позивача 188993, 19 грн. по Договору, а з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. 185952, 64 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, передав відповідачу обєкт лізингу, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом приймання-передачі обладнання у користування від 01.03.2005р.

Разом з цим, відповідач порушив умови Договору, лізингові платежі за вищевказаним розрахунком (у відповідності до додатку №2 та додаткової угоди №3 до Договору) в період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. в сумі 188993,19 грн. та з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. в сумі 185952,64 грн. не здійснив.

На підставі наведеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість в сумі 374945, 83 грн.

Таким чином, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться заборгованість перед позивачем за вищевказаний період в сумі 374945, 83 грн., яка є доведеною та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем Договірних зобовязань, позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.04.2011р. по 12.10.2011р. 3% річних у сумі 4618, 57 грн. та інфляційні у сумі 4724, 83 грн. за квітень червень 2011р.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом та відповідно:

3% річних складають 4618, 57 грн.;

інфляційні складають 4760, 44 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 4724, 83 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних 4618, 57 грн., інфляційних 4724, 83 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.4 Договору, у випадку прострочення лізингоодержувачем сплати лізингових платежів, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період прострочення платежу від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 23862, 68 грн. за період з 01.04.2011р. по 12.10.2011р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ.

Разом з цим, за приписами ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позивач має право нарахувати суму пені на частину заборгованості (188993,19 грн.) лише за період з 01.04.2011р. по 01.10.2011р.

У звязку з наведеним пеня перерахована господарським судом відповідно до приписів діючого законодавства та складає 22899, 59 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 22899,59 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку із нарахуванням пені (штрафних санкцій) позивачем на частину заборгованості протягом терміну, що перевищують шість місяців від дня, коли основне грошове зобов'язання по сплаті 188993, 19 грн. мало бути виконано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625, 806 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТаВи”, м. Донецьк про стягнення заборгованості 374945, 83 грн., пені 23862, 68 грн., 3% річних 4618, 57 грн., інфляційних 4724, 83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТаВи” (83000, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 7, ЄДРПОУ 30483146, р/р 26003301749895 у філії „Головне управління ПІБ в Донецькій області” МФО 334635) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (83003, м.Донецьк, вул.Калужська, 10, ЄДРПОУ 25902086, р/р 2650402513965 у філії АТ „Укрексімбанк” у м.Донецьку, МФО 34817) заборгованість у сумі 374945,83 грн., пеню у сумі 22899, 59 грн., 3 % річних у сумі 4618, 57 грн., інфляційні у сумі 4724, 83 грн., державне мито в сумі 4071, 89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 44 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.10.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >