Рішення № 18887433, 05.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.11 р. Справа № 33/142

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гармаш”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 00176383)

до відповідача Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка (код ЄДРПОУ 32442295)

про стягнення боргу в сумі 111167грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №20/04/11-ЮВ від 20.04.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №08/81/158д від 10.06.2011р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гармаш”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка про стягнення боргу в сумі 111167грн.00коп.

Ухвалою від 11.08.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/142, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №10-07/09-1 від 10.07.2009р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 111167грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №10-07/09-1 від 10.07.2009р., специфікацій №1 від 17.07.2009р., №1-1 від 24.12.2009р., №2 без дати, додаткових угод №1 від 30.12.2009р., №2 від 05.05.2010р., №3 від 04.01.2011р., довіреностей №08-81/354 від 01.06.2009р., №08-81/100-д від 20.04.2010р., повідомлення №127/04-279 від 25.05.2010р., наказу №108 від 20.04.2010р., накладної №31-07/2009-о4 від 31.07.2009р., №31-07/2009-с5 від 31.07.2009р., №07-09/2009-о4 від 07.09.2009р., №10-09/2009-8 від 10.09.2009р., №10-09/2009-о1 від 10.09.2009р., №07-10/2009-с5 від 07.10.2009р., №12-10/2009-о1 від 12.10.2009р., №13-11/2009-с6 від 13.11.2009р., №15-01/2010-о2 від 15.01.2010р., №19-01/2010-о2 від 19.01.2010р., №21-01/2010-о2 від 21.01.2010р., рахунків-фактури №31-07/2009-о4 від 31.07.2009р., №31-07/2009-с5 від 31.07.2009р., №07-09/2009-о4 від 07.09.2009р., №10-09/2009-8 від 10.09.2009р., №10-09/2009-о1 від 10.09.2009р., №07-10/2009-с5 від 07.10.2009р., №12-10/2009-о1 від 12.10.2009р., №13-11/2009-с6 від 13.11.2009р., №15-01/2010-о2 від 15.01.2010р., №19-01/2010-о2 від 19.01.2010р., №21-01/2010-о2 від 21.01.2010р., актів виконаних робіт (послуг) №31-07/2009-о4 від 31.07.2009р., №07-09/2009-о4 від 07.09.2009р., №29-01/2010-о1 від 29.01.2010р., №31-07/2009-с5 від 31.07.2009р., №10-09/2009-8 від 10.09.2009р., №1009/2009-о1 від 10.09.2009р., №15-01/2010-о2 від 15.01.2010р., №19-01/2010-о2 від 19.01.2010р., №21-01/2010-о2 від 21.01.2010р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №32 від 31.07.2009р., №53 від 07.09.2009р., №58 від 10.09.2009р., №94 від 07.10.2009р., №100 від 12.10.2009р., №155 від 13.11.2009р., №2 від 12.01.2010р., банківських виписок, вимоги №890 від 14.07.2011р. та доказів її отримання, претензії №219 від 15.02.2011р. та доказів її отримання, акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.09.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача 25.08.2011р. та 30.08.2011р. надані відзиви на позовну заяву, відповідно до яких останній визнає позовні вимоги в повному обсязі та надає акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.08.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.07.2009р. між Державним підприємством „Макіїввугілля” (замовник) та Відкритим акціонерним товариством Рутченківський завод „Гармаш” (підрядник) укладено договір №10-07/09-1 (далі Договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик та за завданням замовника виконати з власних матеріалів, в заводських умовах, роботи з капітального ремонту гірничого обладнання замовника (далі за договором Обладнання) в кількості за ціною та на умовах вказаних в специфікаціях та додатках, які є невідємною частиною цього договору (далі Додатки) (п.1.1. Договору).

За п.1.2. Договору замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Відповідно до п.1.3. Договору визначається з сум специфікацій та додатків, підписаних обома сторонами, та які є невідємною частиною цього договору, але не повинна перевищувати 300000грн.00коп.

Так, в матеріалах справи містяться копії специфікацій №1 від 17.07.2009р., №1-1 від 24.12.2009р., №2 без дати, які підписані з обох сторін та підписи скріплені печатками підприємств, на загальну суму 281437грн.20коп.

За п.4.3. Договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами з оформленням акту здавання-приймання виконаних робіт.

Так, сторонами складені акти виконаних робіт (послуг) №31-07/2009-о4 від 31.07.2009р., №07-09/2009-о4 від 07.09.2009р., №29-01/2010-о1 від 29.01.2010р., №31-07/2009-с5 від 31.07.2009р., №10-09/2009-8 від 10.09.2009р., №1009/2009-о1 від 10.09.2009р., №15-01/2010-о2 від 15.01.2010р., №19-01/2010-о2 від 19.01.2010р., №21-01/2010-о2 від 21.01.2010р. на загальну суму 278484грн.60коп., які підписані з обох сторін та підписи скріплені печатками підприємств. Відповідно до чого, суд робить висновок, що роботи судом прийняті без заперечень.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів здавання-приймання виконаних робіт.

В свою чергу відповідач частково сплатив виконані роботи 167317грн.60коп., копії банківських виписок долучені до матеріалів справи.

Однак, в повному обсязі виконані роботи в установлений строк сплачені не були, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 111167грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

Крім того, представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, за яким останній визнає наявність заборгованості у розмірі 111167грн.00коп.

Отже, суд робить висновок, що заборгованість у розмірі 111167грн.00коп. відповідачем не погашена до теперішнього часу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 111167грн.00коп. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гармаш”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка про стягнення боргу в сумі 111167грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, Донецька область, Центрально-міський район, м.Макіївка, пл..Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гармаш” (83025, м.Донецьк, вул.Петровського, буд.74, код ЄДРПОУ 00176383 п/р 26006301748224 у філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635) суму основної заборгованості у розмірі 111167грн.00коп., державне мито в розмірі 1111грн.67коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >