Рішення № 18887277, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 21/93

Позивач: Державне підприємство “Свердловантрацит”, м. Свердловськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 2 628,23 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Бондарева Н.Г. - юр.

відповідача: не з’яв.

Державним підприємством “Свердловантрацит” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого 09.05.2011р. (вантажовідправник – Державне підприємство “Свердловантрацит”) за залізничною накладною №51469328 у напіввагоні №67911602 у загальній сумі 2 628,23 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом AQ 660381/102 від 11.05.2011р. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала про порушення справи направлена йому рекомендованим листом), не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, відзив на позов господарському суду не надав.

Через канцелярію суду відповідачем подане клопотання, в якому він з посиланням на неможливість направлення свого представника у судове засідання (знаходження у відрядженні в м. Києві), просить перенести судове засідання по справі на більш пізніший строк.

У зв’язку з тим, що у штаті залізниці є не один юрист і в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, господарським судом клопотання відповідача відхилено, а справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

09.05.2011р. Державне підприємство “Свердловантрацит” (вантажовідправник) на адресу ТОВ “Скіф Шиппінг” (вантажоодержувач) у напіввагоні №67911602 за залізничною накладною №51469328 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь - порт експорт Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні 71 000кг, брутто – не зазначено, тара – 22 400 кг.

Позивач є продавцем вугільної продукції за контрактом № 112/3-10, укладеним 25.03.2010р. з DTEK Trading Limited” (Кіпр). Згідно специфікації до контракту № 40 від 25.03.2011р. ціна 1т вугілля марки АМ – 99,00 дол. США.

На станцію призначення вагон прибув 11.05.2011р., де був складений акт загальної форми № П291 від 11.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду були виявлені: навантаження в вагоні нижче бортів, заглиблення над 1, 3-4, 6-7 люками.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь - порт експорт Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт AQ 660381/102 від 11.05.2011р., згідно з яким:

- вагон в технічному відношенні справний;

- навантаження навалом, нижче рівня бортів на 20-25см;

- з правої сторони по ходу потягу над 1-м люком заглиблення розміром: 600 х 500 х 600мм, 3-4 люками розміром: 1500 х 700 х 600мм, 6-7 люками розміром: 1500 х 500 х 500мм;

- вантаж маркований вапном, в районі заглиблень маркування відсутнє;

- на мамент стоянки вагону витікання вантажу не було;

- зважування вагону проводилося на справних, повірених 150 т вагонних тензометричних вагах залізниці з повною зупинкою вагону;

- вага нетто зважування вантажу 66 250кг (брутто 88 650кг, тари з брусу 22 400 кг), нестача вантажу складає 4 750кг проти даних залізничної накладної;

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці – начальником станції, двома старшими прийомоздавальниками; з боку одержувача – представником ТОВ “Скіф-Шиппінг”.

Вантажоодержувач зробив переуступний напис на пред’явлення претензії і позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Державному підприємству “Свердловантрацит”.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 3,33 т антрациту, яка складає 2 628,23грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 628,23 грн. із розрахунку: 3 330 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 789,26 грн. (вартість 1т вугілля марки АМ, зданого до перевезення).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000 м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600901517249 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства “Свердловантрацит” (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, п/р 2600130284717 у Свердловському безбалансовому відділенні філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ”, МФО 304308, код ЄДРПОУ 32355669) 2 628,23грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено 11.10.2011р.

Надруковано примірників:

1 – у справу;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18