Рішення № 18887018, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 38/140

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Курило Г.Є., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи за позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” м.Донецьк

про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200 132,49грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- за дов.

від відповідача: ОСОБА_3- за дов.

Суть спору:

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” м.Донецьк про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200 132,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.04.2011р. у магазині “Рулон шпалерів” по пр.Ілліча,4 у м.Донецьку, відбулося залиття із-за аварійного стану труби/стояка холодного водопостачання в перекритті між квартирою 43 та магазином “Рулон шпалерів”, у звязку з чим позивачу було спричинено матеріальну шкоду у сумі 200 132,49грн., яка складається з вартості пошкодженого товару в розмірі 162924,00грн., вартості матеріалів необхідних для ремонту труби/стояка холодного водопостачання в розмірі 375,49грн., вартості ремонтно-будівельних робіт в розмірі 36833,00грн.

19.07.2011р. відповідач надав відзив на позов №б/н від 19.07.2011р., в якому не визнає позовні вимоги посилаючись на те що, вини підприємства у спричиненні матеріальної шкоди не має.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач не застрахував обєкт, не встановив сигналізацію на залиття.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2011р. строк вирішення спору було продо?вжено на 15 днів до 13.09.2011р., згідно до в?имог ст.69 ГПК України.

29.08.2011р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи висновок №1/25/08/11 про проведення товарознавчого дослідження товару (шпалерів) від 25.08.2011р., з якого вбачається, що вартість пошкодженого товару у грошовому вигляді згідно проведеного дослідження складає 146 631,60грн. Супровідний лист та доданий до нього висновок судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

13.09.2011р. відповідач надав суду клопотання, яким просить суд у звязку з тяжким фінансовим становищем у разі задоволення позовних вимог надати розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.09.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №38/140 у наступному складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Курило Г.Є., суддя Сгара Е.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. у звязку з відпусткою судді Сгари Е.В. змінено склад колегії суддів по справі №38/140 та замінено суддю Сгару Е.В. на суддю Сич Ю.В.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2006 року між Комунальним підприємством “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” (за договором-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІЛіС” (за договором-замовник) був укладений договір на спільне користування будинком і прибудинковою територією №166, предметом якого є передача замовником виконавцю функцій по утриманню будинку і при будинковою територією.

Згідно п.1.2, замовник володіє на праві власності вбудованим нежитловим приміщенням площею 424,4кв.м, розташованим у житловому будинку за адресою м.Донецьк, пр.Ілліча,4 на підставі договору купівлі - продажу, магазин 1-й поверх, вхід окремий.

Розділом 2 та 3 договору сторони визначили зобовязання виконавця та замовника.

Так, пунктом 2.6 договору, виконавець зобовязаний утримувати у належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування і ремонт внутрішньобудинкових систем, приймати заходи по ліквідації аварійних ситуацій.

Згідно розділу 3 договору, замовник зобовязується:

Утримувати приміщення в належному порядку, забезпечувати його збереженість, здійснювати поточний ремонт приміщень, сантехобладнання, сантехприборів і інженерних мереж, які проходять по приміщенню за свій рахунок (п.3.3).

З метою запобігання порчі матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні, установити за свій рахунок протягом місяця після укладення договору сигналізацію: протипожежну, на залиття, пристрой, який відкачує та інше (п.3.6).

Застрахувати обєкт власності на умовах страхування, а також укласти договір оренди земельної ділянки з Донецьким міським управлінням земельних ресурсів у місячний строк з моменту укладення договору з виконавцем (п.3.7).

Договір укладається на строк з 15.05.2006р. по 15.05.2007р. (п.7.1).

Договір набирає чинності з моменту його укладання. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.8.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІЛіС” (за договором - орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності Фізичною особою ОСОБА_1 (за договором орендар, далі - позивач) був укладений договір оренди №2, згідно п.1.1, якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Ілліча,4 загальною площею 160,3 кв.м. (далі майно).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року (п.11.1 договору).

Як зазначає позивач, 2 1квітня 2011 року в магазині “Рулон шпалерів” за адресою: АДРЕСА_1 стався порив труби/стояка холодного водопостачання в перекритті між квартирою №43 та магазином, в наслідок чого було затоплено приміщення (торгівельний зал) магазину “Рулон шпалерів”.

21.04.2011 року комісією у складі начальника ЖЕУ №5 м.Донецька, майстра технічної ділянки, старшого майстра ЖЕУ №5 в присутності директора магазину “Рулон шпалерів” було складено акт про наслідки затоплення приміщення магазину “Рулон шпалерів”, згідно якого аварія відбулась внаслідок аварійного стану труби/стояка холодного водопостачання в перекритті між квартирою №43 і магазином.

Працівниками ЖЕУ №5 КП “СЕЗ Ворошиловського району м.Донецька” була усунена аварія з матеріалів придбаних позивачем на суму 375,49грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією накладної б/н від 22.04.2011р., актом від 21.04.2011р. та не заперечується сторонами.

Позивачем в присутності представника орендодавця ТОВ “ЛІЛіС” був складений інвентаризаційний акт пошкодженої групи товарів в результаті залиття магазину “Рулон шпалерів”.

Згідно вказаного акту, в результаті залиття приміщення магазину було пошкоджено товар на загальну суму 162924,00грн., який належав позивачу.

З метою повного зясування вартості завданої шкоди, позивач звернувся до ПФ „Научтехпроект” для отримання висновку будівельно-технічної спеціалізації.

Згідно експертного висновку №113-11 від 18.05.2001р. вартість ремонтно-будівельних робіт в торгівельному залі магазину “Рулон шпалерів”, повязаних з залиттям становить 36833,00грн.

Також позивачем наданий суду в якості доказу експертний висновок про проведення товарознавчого дослідження партії товару (шпалер) від 25.08.2011р., згідно з яким, вартість пошкодженого товару в результаті залиття складає 146 631,60грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування шкоди у розмірі вартості пошкодженого в результаті залиття майна позивача.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є певні юридичні факти. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” є балансоутримувачем житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 28.09.2011р.

Відповідно до положень, визначених ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відповідач - Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” як балансоутримувач будинку і виконавець житлово-комунальних послуг за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до умов договору №166 від 15.05.2006р. укладеного між Комунальним підприємством “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” та власником приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, саме на відповідача покладено функції по утриманню будинку та при будинкової території.

Згідно пункту 2.6 вказаного договору, виконавець відповідач зобовязаний утримувати у належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування і ремонт внутрішньобудинкових систем, приймати заходи по ліквідації аварійних ситуацій.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування шкоди є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність шкоди; причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням шкоди позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача шкоди; вина відповідача.

Згідно експертних висновків від 18.05.2001р. та від 25.08.2011р. вартість ремонтно-будівельних робіт в торгівельному залі магазину “Рулон шпалерів”, повязаних з залиттям становить 36833,00грн., вартість пошкодженого товару в результаті залиття складає 146 631,60грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати на придбання матеріалів необхідних для усунення аварії на суму 375,49грн.

Таким чином, загальна вартість завданої позивачу шкоди становить 183840,09грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у справі № 38/140 судом встановлено всі необхідні умови відповідальності відповідача щодо відшкодування позивачу шкоди, зокрема:

- поведінка відповідача не відповідає приписам Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та умовам договору на спільне користування будинком і прибудинковою територією №166 від 15.05.2006р.;

- є наявною шкода у вигляді пошкодження майна позивача та понесення витрат на загальну суму 183840,09грн.

- безпосередній причинно-наслідковий звязок між протиправними діями відповідача, що полягає у неналежному утриманні та технічному обслуговуванні будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 та внутрішньо будинкових мереж та заподіянні шкоди у вигляді пошкодження майна позивача та понесення витрат;

- неспростована вина відповідача.

З урахуванням вказаного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 200 132,49грн. частково в розмірі 183840,09грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач протягом розгляду справи доказів, які б в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, підтвердили факт належного утримання та технічного обслуговування будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 та внутрішньо будинкових мереж, суду не представив.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві, оскільки судом встановлено, що договір №166 від 15.05.2006р. на спільне користування будинком і прибудинковою територією укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІЛіС”.

Таким чином, умови вказаного договору розповсюджуються на правовідносини, які виникають між сторонами договору і не можуть бути застосовані до правовідносин з третіми особами.

Відповідач у клопотанні від 13.09.2011р. просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В обгрунтування клопотання відповідач надав суду баланс станом на 30.06.2011р. та інвентарну картку обліку основних засобів.

Позивач в судовому засіданні проти надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців не заперечував.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно вимог ст. 121 ГПК України розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси обох стороін, суд задовольняє заяву відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у порядку визначеному статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” м.Донецьк про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200 132,49грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 70, ЄДРПОУ 05478812) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 183840,09грн., державне мито в розмірі 1838,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 216,79грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення по справі №38/140 шляхом погашення суми у розмірі 185895,28грн. рівними частками строком на дванадцять місяців у розмірі 15491,27грн., починаючи з 01 листопада 2011р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Курило Г.Є.

< Текст >