Рішення № 18886945, 03.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.11 р. Справа № 4/316

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача не явився,

від відповідача ОСОБА_1. довіреність від 2.04.2011р.,

за позовом - Приватного підприємства „Зябкін” м. Запоріжжя

до відповідача - Приватного акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”

м. Макіївка

про стягнення 20252,67грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 20252,67грн., з яких: 19225,89грн. заборгованість за отриманий, але не сплачений товар, 405,66грн. інфляційні, які нараховані за квітень, травень 2011р., 105,87грн. 3%річних, які нараховані за період з 13.04.2011р. по 16.06.2011р., 515,25грн. пеня, яка нарахована за період з 13.04.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до умов п. 7.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір №200/08 від 24.01.2008р. з специфікаціями №2 від 22.02.2008р., №3 від 24.03.2008р., №4 від 04.04.2008р., №5 від 23.04.2008р., №6 від 17.04.2008р., видаткові накладні та довіреності, рахунки-фактури, вимогу про оплату боргу, яка направлена відповідачу 30.03.2011р.

Відповідач 19.09.2011р. надав суду відзив на позов, в якому заперечує проти заявлених вимог за тим, що ним отримано від позивача товар на загальну суму 21055,84грн. відповідно до специфікацій № 6 і № 7 за накладними № РН-0006073, № РН-0005882, № РН-0006971, № РН-0007006, № РН-0007007, № РН-0007067, № РН-0003094, № РН-0009236, № РН-0009237, № РН-0009554, № РН-0008217, № РН-0008218, № РН-0008219, № РН-0008304, які сплачені у повному обсязі, що підтверджують платіжні доручення. Зазначає також, що оплата виставлених рахунків проведена з порушенням встановлених договором (специфікаціями) строків. А що стосується вимог позивача про стягнення пені, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, який просить застосувати, посилаючись на ст..267 Цивільного кодексу України.

Відповідачем надано клопотання про зміну його найменування у звязку з приведенням Статуту та внутрішніх документів у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства” на Приватне акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”.

Господарський суд клопотання про зміну назви відповідача задовольняє з огляду на проведення у законному порядку держаної реєстрації 15.04.2011р. Приватного акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” із новим найменуванням в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які повязані із зміною найменування Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”.

За клопотання представників сторін відповідно до ст..77 ГПК України в судовому засіданні 19.09.2011р. оголошувалась перерва на 03.10.2011р.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору № 200/08 від 24.01.2008р. товар, а також річних, інфляційних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

2

Підставою позову є договір №200/08 від 24.01.2008р. та специфікації до нього, в яких встановлені істотні умови поставки: найменування обладнання, одиниця вимірювання, кількість, ціна, терміни поставки і оплати та видаткові накладні щодо поставки товару за специфікаціями № 6 і № 7 до договору: № РН-0006073, № РН-0005882, № РН-0006971, № РН-0007006, № РН-0007007, № РН-0007067, № РН-0003094, № РН-0009236, № РН-0009237, № РН-0009554, № РН-0008217, № РН-0008218, № РН-0008219, № РН-0008304 на загальну суму 21055,84грн.

За вказаним договором продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) отримує та оплачує електрообладнання (п. 1.1 договору). Номенклатура та кількість обладнання приводяться в специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п. 2.1 договору). Поставка обладнання здійснюється автотранспортом на умовах поставки DDP-склад покупця у відповідності з Інкотермс 2000. Транспортні витрати відносяться на продавця (п. п. 3.1, 3.2 договору). Сторонами підписані специфікації до договору №№ 1- 7, в яких встановлені найменування обладнання, одиниця вимірювання, кількість, ціна, терміни поставки і оплати.

Господарський суд розглядає тільки заявлені у позові вимоги, які стосуються видаткових накладних: № РН-0006073, № РН-0005882, № РН-0006971, № РН-0007006, № РН-0007007, № РН-0007067, № РН-0003094, № РН-0009236, № РН-0009237, № РН-0009554, № РН-0008217, № РН-0008218, № РН-0008219, № РН-0008304.

Оцінивши надані накладні, господарський суд дійшов висновку, що ці поставки відбулися за специфікаціями № 6 і № 7 до договору №200/08 від 24.01.2008р.

Так за видатковими накладними: № РН-0006073, № РН-0005882, № РН-0006971, № РН-0007006, № РН-0007007, № РН-0007067, № РН-0003094 позивач поставив представнику відповідача, який діяв відповідно до довіреності, товар визначений специфікацією № 6 від 17.04.2008р. на умовах оплати обладнання в термін 5-ти днів з моменту підписання специфікації, тобто до 23.04.200р.

В цієї же специфікації встановлено сторонами, що в термін 10 банківських днів з дня підписання специфікації продавець надає покупцю платіжні доручення, якими підтверджує перерахування грошових коштів. На виконання специфікації № 6 від 17.04.2008р. представником відповідача отримані виставлені позивачем рахунки. В специфікаціях до договору обумовлені найменування товару, його кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та терміни оплати.

Відповідно до п. 10.3 договору він діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №РН-00030944 від 31.03.2008р. на суму 2237,25грн., №РН-0005882 від 18.06.2008р. на суму 87,84грн., №РН-0006073 від 20.06.2008р. на суму 87,84грн., №РН-0006971 від 17.07.2008р. на суму 373,13грн., №РН-0007006 від 18.07.2008р. на суму 1585,67грн., №РН-0007007 від 18.07.2008р. на суму 1742,35грн., №РН-0007067 від 21.07.2008р. на суму 921,60грн., №РН-0008217 від 20.08.2008р. на суму 62,40грн., №РН-0008218 від 20.08.2008р. на суму 1257,60грн., №РН-0008219 від 20.08.2008р. на суму 711,98грн., №РН-0008304 від 21.08.2008р. на суму 1391,29грн., №РН-0009236 від 17.09.2008р. на суму 523,98грн., №РН-0009237 від 17.09.2008р. на суму 10005,71грн., №РН-0009554 від 25.09.2008р. на суму 67,20грн. позивач передав, а повноважна особа відповідача на підставі довіреностей серії ЯОФ №692193 від 25.03.2008р., серії ЯПВ №752483 від 12.06.2008р., серії ЯПВ №375912 від 15.08.2008р., серії ЯОЧ №853633 від 16.09.2008р. отримала товар на загальну суму 21055,84грн. (у позивача загальна сума 45943,31грн. за період з 25.01.2008р. по 25.09.2008р., а накладні надані за період з 31.03.2008р. по 25.09.2008р.), тобто на суму більшу, ніж загальна сума всіх специфікацій до договору.

Позивачем на всю суму поставки виписані відповідачу для оплати рахунки-фактури №СФ-0004007 від 31.03.2008р. на суму 2237,25грн., №СФ-0007362 від 18.06.2008р. на суму 87,84грн., №СФ-0007428 від 19.06.2008р. на суму 921,60грн., №СФ-0007580 від 20.06.2008р. на суму 87,84грн., №СФ-0008292 від 08.07.2008р. на суму 373,13грн., №СФ-0008291 від 08.07.2008р. на суму 1585,67грн., №СФ-0008293 від 08.07.2008р. на суму 1742,35грн., №СФ-0009681 від 06.08.2008р. на суму 62,40грн., №СФ-0009682 від 06.08.2008р. на суму 1257,60грн., №СФ-0009658

від 06.08.2008р. на суму 1391,29грн., №СФ-0009746 від 07.08.2008р. на суму 711,98грн., №СФ-0011541 від 17.09.2008р. на суму 523,98грн., №СФ-0011540 від 17.09.2008р. на суму 10005,71грн., №СФ-0011895 від 24.09.2008р. на суму 67,20грн.

3

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору. В кожній специфікації до договору сторонами визначений строк оплати отриманого товару, тобто сторонами узгоджений конкретний термін оплати товару відповідачем.

Крім того, позивач 30.03.2011р. направив відповідачу вимогу про оплату боргу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем отриманий товар сплачений в повному обсязі і до звернення позивача з позовною заявою до господарського суду, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4744 від 25.04.2008р. в сумі 2077, 73грн. і №169 від 08.08.2011р. в сумі 18978,12грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу, відповідач довів факт оплати отриманого товару до звернення позивача до господарського суду, провадження у справі припиняється в частині стягнення боргу на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Враховуючи той факт, що оплата товару відбулася з порушенням строків, визначених специфікаціями, позивач просив стягнути з відповідача 405,66грн. інфляційних витрат, які нараховані за квітень, травень 2011р. та 105,87грн. 3% річних, які нараховані за період з 13.04.2011р. по 16.06.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, позивачем наданий арифметично обґрунтований розрахунок сум інфляційних та річних, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 405,66грн. інфляційних, які нараховані за квітень, травень 2011р. та 105,87грн. 3%річних, які нараховані за період з 13.04.2011р. по 16.06.2011р. в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 515,25грн. пеня за період з 13.04.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до умов п. 7.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання по оплаті товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

4

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (специфікації до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 515,25грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми, оскільки сума боргу, заявлена до стягнення оплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до господарського суду.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,п.1-1ст.80, 84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства „Зябкін” м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення 405,66грн. інфляційних витрат, 105,87грн. 3%річних, 515,25грн. пені частково.

Припинити провадження у справі про стягнення 19225,89грн. заборгованості за відсутністю спору на час звернення з позовом.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка-86101, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989 на користь Приватного підприємства „Зябкін” м. Запоріжжя-69114, вул. Задніпровська, 39, кв. 180, ЄДРПОУ 305304724 інфляційні витрати в розмірі 405,66грн. 105,87грн. 3%річних, 515,25грн. пені, 102,00грн. державного мита та 11,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 03.10.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу