Рішення № 18886416, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 29/156

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс”, м.Донецьк

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 7296,17грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2. (за довіреністю від 25.08.2011р.)

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7296,17грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №2947 від 11.02.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №2917 від 11.02.2009р., свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1, вимоги, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного за завіреного з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 31.03.2010р. складає 8496,17грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс”, видаткових накладних, накладних на повернення, виписок з банківського рахунку стосовно здійснених Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 510, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 21, 54-57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст. 216, ч. 1 ст. 224, ч. 6 ст. 231, 265 Господарського кодексу України.

25.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані наступні документи: податкові накладні, довідку за підписом директора та головного бухгалтера яка свідчить про наявність правовідносин між ТОВ „Афіна Плюс” та ФОП ОСОБА_1 з постачання товарів за договором №2917 від 11.02.2009р. та відсутність інших правовідносин опосередкованих іншими договорами, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача.

20.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: реєстру платіжних документів за період з 08.09.2010р. по 08.09.2010р.

Представник Позивача у судове засідання 20.09.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85320, Донецька область, м.Димитров, вул. 8 марта, буд. 142

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс” (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2917, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти для подальшої реалізації товари, упаковані та маркіровані, відповідно діючих стандартів країни-виробника.

Згідно п.1.3 договору відпущення товару зі складу Продавця фіксується накладною, оформленою відповідно діючого законодавства.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо зобовязань Покупця:

- Покупець придбає товари Продавця на загальну суму, зазначену к накладних, відповідно діючого законодавства (п.2.1 Договору);

- форма розрахунку відстрочення платежу протягом 14 календарних днів (п.2.2 Договору);

У пункті 5.5 договору визначено, що підписаний договір вступає в дію з 11 лютого 2009 року та діє до 31 грудня 2009 року. У тому випадку, якщо сторони не менш ніж за 30 днів до закінчення договору не повідомлять друг друга про наміри розірвати договір, то останній вважається пролонгованим, строком на 1 рік, на тих же умовах.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними №ро7395 від 14.02.2009р. на суму 5012,12грн., №ро-397 від 14.02.2009р. на суму 19954,51грн., №ро7394 від 14.02.2009р. на суму 1123,88грн., №ро7393 від 14.02.2009р. на суму 647,08грн., №ро-398 від 14.02.2009р. на суму 497,53грн.

На загальну суму 27235,12грн.

Відповідачем було здійснено повернення товару , що підтверджується накладними на повернення №в397 від 08.05.2009р. на суму 8365,15грн., №в7395 від 08.05.2009р. на суму 2445,76грн., №в7393 від 08.05.2009р. на суму 522,50грн., №в398 від 08.05.2009р. на суму 108,74грн., №в397 від 12.06.2009р. на суму 3716,78грн., №в7395 від 12.06.2009р. на суму 585,32грн., №в398 від 12.06.2009р. на суму 144,70грн.

На загальну суму 15888,95грн.

Вказані накладі підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень, факт поставки також підтверджується податковими накладними. Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 4050,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах спарви.

За таких обставин виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 7296,17грн.

За для досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з вимогою оплатити заборгованість.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-31/02/09 від 06.02.2009р., з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №2917 від 11.02.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 27235,12грн., Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 15888,95грн. та здійснена часткова оплата у розмірі 4050,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 7296,17грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 7296,17грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 7296,17грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс” (83057, м.Донецьк, пр.Веселий, б. 46, ЄДРПОУ 32609859, р/р 26003060364039 в Донецькому РУ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335396) заборгованість у розмірі 7296,17грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна Плюс” (83057, м.Донецьк, пр.Веселий, б. 46, ЄДРПОУ 32609859, р/р 26003060364039 в Донецькому РУ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335396) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 20.09.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.11р.