Рішення № 18886295, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 29/29

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату, м.Лутугіне

до Відповідача: Приватного підприємства „Віста”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 26018000,00грн., інфляційних витрат у сумі 7024 860,00грн., 3% річних у розмірі 1757818,85грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1(за довіреністю)

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Лутугинський державно науково виробничий валковий комбінат, м.Лутугіне (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Віста”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26018000,00грн., інфляційних витрат у сумі 7024 860,00грн., 3% річних у розмірі 1757818,85грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р., щодо оплати за цінні папери.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р., акту приймання передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р., виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах, правоустановчих документів Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

Представник Позивача у судове засідання 28.09.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83000, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, буд. 70.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2008 року між Приватним підприємством „Віста” (Покупець) та Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується передати, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити наступні цінні папери:

Згідно п.1.2 договору загальна сума угоди становить: 26018000,00грн. (двадцять шість мільйонів вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.)

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та розрахунків по договору:

- Покупець зобовязаний на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування ЦП на рахунок Покупця, сплатити на банківський рахунок Продавця загальну суму Договору, вказану в п.1.2 даного Договору (п.2.1 Договору);

Відповідно п.3.2 договору поставка цінних паперів, що є предметом даного Договору, здійснюється в межах депозитарної системи України.

У пункті 5.1 договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобовязань за даним Договором винна Сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Даний Договір набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе згідно Договору зобовязань (п.8.2 Договору).

На виконання умов даного договору Позивач передав Відповідачу цінні папери визначені у пункту 1.1 договору, що підтверджується актом приймання передачі цінних паперів від 14.10.2008р. вказаний акт підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень.

Згідно виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №003255 за період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. цінні папери були списані з рахунку Позивача на рахунок Відповідача 27.10.2008р.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за цінні папери, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 26018000,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р., з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р. Лутугинським державно науково виробничим валковим комбінатом було передано Приватному підприємству „Віста” за актом приймання передачі векселі на загальну суму 26018000,00грн. про, що свідчить складений та підписаний з боку обох сторін без зауважень акт приймання передачі векселів за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1410/020 від 14.10.2008р., проте останнім не була здійснена оплата за векселі, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 26018000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 26 018000,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 26018000,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного підприємства „Віста”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 26018000,00грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 7024860,00грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1757818,85грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 7018304,00грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 1757462,44грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату, м.Лутугіне до Приватного підприємства „Віста”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 26018000,00грн., інфляційних витрат у сумі 7024 860,00грн., 3% річних у розмірі 1757818,85грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Віста” (83000, м.Донецьк, вул..Постишева, 70, ЄДРПОУ 30736217, р/р 26007315693 в АБ „Південний”, м.Одеса, МФО 328209) на користь Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату (92000, м.Лутугіне, вул.Заводська, 2, ЄДРПОУ 00187336, р/р 26005006563001 в АКБ „ТК Кредит”, м.Київ, МФО 322830) заборгованість у розмірі 26018000,00грн., інфляційні витрати у сумі 7018304,00грн., 3% річних у сумі 1757462,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Віста” (83000, м.Донецьк, вул..Постишева, 70, ЄДРПОУ 30736217, р/р 26007315693 в АБ „Південний”, м.Одеса, МФО 328209) на користь Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату (92000, м.Лутугіне, вул.Заводська, 2, ЄДРПОУ 00187336, р/р 26005006563001 в АКБ „ТК Кредит”, м.Київ, МФО 322830)компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 25494,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 28.09.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.11р.