Рішення № 18885778, 05.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.11 р. Справа № 28/109

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів

Лейба М.О., Сгара Е.В.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія „Арма”, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м.Донецьк

про стягнення збитків в розмірі 300000,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Сівак Д.О.

Від відповідача: Краснов О.В.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засідання оголошувалась

перерва з 10.08.2011р. по 17.08.2011р.,

з 17.08.2011р. по 18.08.2011р., з

21.09.2011р. по 05.10.2011р.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія „Арма”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м.Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 300000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. та додаткові угоди до нього; невиконання відповідачем зобовязань, прийнятих на себе за договором № 1-04/с від 26.01.2004р., зі своєчасного повернення вкладу у сумі 300000,00грн.; платіжні доручення; генеральний договір страхування кредитного портфелю банку (по програмі „Споживче кредитування”) від 25.07.2002р.; лист від 09.11.2009р. вих. №110911/6ю.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 06.06.2011р. порушив провадження у справі №28/109.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву №2206/910 від 22.06.2011р. просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки 25.07.2002р. між ЗАТ „СК „АРМА” та ВАТ КБ „Промекономбанк” був укладений генеральний договір страхування кредитного портфелю ВАТ КБ „Промекономбанк” (по програмі „Споживче кредитування”), за яким ЗАТ „СК „АРМА” неналежно виконував прийняті на себе зобовязання в частині виплати страхових відшкодувань. В звязку з цим відповідач списав грошові кошти в розмірі 300000,00 грн. на підставі проведеного заліку зустрічних однорідних вимог.

До канцелярії господарського суду 25.07.2011р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Суд відповідними ухвалами задовольнив клопотання позивача частково, в іншій частині клопотання відмовляє.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 18.08.2011р. розгляд справи здійснювався колегіально. Відповідно до розпоряджень склад судової колегії змінювався.

Розгляд справи продовжувався, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

25.07.2002р. між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Арма” (правонаступником якого є позивач, страховик) та Акціонерно-комерційним „Промекономбанк” (правонаступником якого є відповідач, страхувальник) було укладено Генеральний договір страхування кредитного портфелю Банку по програмі „Споживче кредитування” (далі Договір страхування).

Відповідно до п. 4 Договору страхування, майнові інтереси страхувальника (Кредитора, відповідача), повязані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення Позичальником суми кредиту та відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника, у відповідності з договором кредитування, форма та умови якого узгоджені із страховиком, та внутрібанківським Положенням про кредитування. Перелічені в п. 4.1 договори, що фактично укладені і діють, надалі називаються кредитні угоди. З дня підписання цього генерального договору застрахованими мають бути всі без виключення укладені кредитні угоди між страхувальником (кредитором) і позичальниками по програмі „Споживче кредитування” (п.п. 4.2, 4.3 генерального договору).

В пунктах 6.1, 11 договору страхування зазначено, що страховим випадком є невиконання позичальником своїх зобовязань по поверненню суми кредиту та відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді на протязі більш ніж 30 календарних днів. Після настання страхового випадку, страхувальник зобовязаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше ніж за 3 дні (за винятком вихідних та святкових), письмово повідомити про це страховика. Для виплати страхового відшкодування страхувальник також надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобовязаний зясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розмір збитку, зробити розрахунок розміру страхового відшкодування, виплатити страхове відшкодування в 5-ти денний термін, за винятком вихідних та святкових днів, з дня подачі всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Страховик відповідно до п. 10.5 генерального договору зобовязаний, зокрема, в повній мірі, відповідно до визначених у п. 11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством умов, провести виплату страхового відшкодування (п. 10.5.3).

Пунктом 10.4 Договору, передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування при порушенні страхувальником умов Договору страхування.

26.01.2004р. між Відкритим акціонерним товариством КБ „Промекономбанк” (правонаступником якого є відповідач, банк) та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „АРМА” (правонаступником якого є позивач, клієнтом) був укладений договір про депозитний вклад № 1-04/с (договір), згідно п. 1.1 якого клієнт перераховує вільні грошові кошти, далі вклад, в сумі 100000, 00грн. на депозитний рахунок № 2651798003.

За користування вкладом банк виплачує клієнту доход із розрахунку відсоткової ставки в розмірі 17% річних (п. 1.2 договору).

Клієнт зобовязаний перерахувати вільні грошові кошти в сумі 100000,00грн. на депозитний рахунок № 26511798003 протягом трьох банківських днів (банківський день робочий день для банків України) з моменту підписання цього договору (п. 2.1.1 договору).

Клієнт має право вимагати від банку повернення суми вкладу, починаючи з наступного дня після спливу строку розміщення грошових коштів, передбаченого п. 3.1.; збільшувати розмір грошових коштів на депозитному рахунку (п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору).

Банк зобовязався прийняти на депозитний рахунок грошові кошти клієнта на строк, зазначений в п. 4.1 цього договору (п.2.3.1 договору); виплачувати клієнту відсотки у строки, згідно п. 3.7 цього договору (п. 2.3.2 договору); забезпечувати повну схоронність вкладу клієнта (п. 2.3.3 договору); повернути клієнту вклад не пізніше наступного дня після спливу строку його розміщення, передбаченого п. 3.1 (п. 2.3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору термін розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 26.01.2005р. на строк 12 місяців з моменту надходження грошових коштів на рахунок, зазначений в п.п. 2.1, 3.2. Грошові кошти, розміщенні клієнтом на депозитному рахунку, надходять виключно з його поточного рахунку.

Перерахування вкладу з депозитного рахунку клієнта та виплата нарахованих відсотків здійснюється виключно на його поточний рахунок (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.5 договору встановлено, що всі зміни, доповнення до договору можуть мати місце тільки за взаємною згодою, оформлюються у письмовій формі і є невідємною частиною договору. Одностороння відмова від виконання цього договору та внесення змін не допускається (п. 4.6 договору).

В договорі від 07.09.2007р. про зміну умов договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторонами шляхом викладення п. 2.2.3 договору в новій редакції збільшено розмір грошових коштів на депозитному рахунку на 100000,00грн.

25.01.2008р. договором про зміну умов договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторони шляхом викладення п. 3.1 договору в новій редакції встановили термін розміщення грошових коштів на депозитному рахунку 24.01.2009р. включно.

Договором від 11.07.2008р. про зміну умов договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторони шляхом викладення п. 2.2.3 п. 2.2 договору в новій редакції збільшили розмір грошових коштів на депозитному рахунку на 100000,00грн.

Факт перерахування позивачем суми вкладу у розмірі 300000, 00грн. на депозитний рахунок №2651798003 підтверджується платіжними дорученнями № 1079 від 28.01.2004р., № 2701 від 10.09.2007р., № 2346 від 11.07.2008р., та не заперечується відповідачем.

Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що на час звернення до суду відповідачем не було повернуто позивачу 300000,00 грн. з депозитного рахунку.

Як зазначає відповідач, позивачем як страховиком не були виконані зобовязання за генеральним договором страхування кредитного портфелю банку (по програмі „Споживче кредитування”) від 25.07.2002р. в частині виплати страхових відшкодувань ВАТ КБ „Промекономбанк”.

До матеріалів справи надані претензії відповідача до позивача з вимогами щодо сплати страхового відшкодування за період з 24.01.2008р. по 30.07.2009р., в яких зазначений перелік позичальників, які не виконують свої зобовязання перед банком та сума зобовязання.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надані копії актів приймання-передачі, в яких зазначено, що ОСОБА_34 отримала від відповідача документи (копії кредитної справи, виписки документів за кредитним договором, заяву на виплату страхового відшкодування, заяву про настання страхового випадку) відносно позичальників, застрахованих позивачем.

Листом від 09.07.2009р. вих. № и0907/20юф ВАТ КБ „Промекономбанк” в порядку ч. 1 ст. 595 Цивільного кодексу України повідомив ЗАТ „СК „АРМА” про притримання грошових коштів, що належать позивачу та містяться на депозитних рахунках № 2651798003 у Дніпропетровській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 306481) на загальну суму вкладу 300000,00грн., № 26522200278001 у Черкаській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 354875) на загальну суму вкладу 110396,43грн., № 26521051890001 у Київській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 380032) на загальну суму вкладу 25000,00грн. до повного виконання ЗАТ „СК „АРМА” зобовязань по виплаті страхових відшкодувань за генеральним договором страхування кредитного портфелю ВАТ КБ „Промекономбанк” (по програмі „Споживче кредитування”), укладеним між сторонами, згідно ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України та ст. 21 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Листом від 09.11.2009р. вих. № 110911/6ю ВАТ КБ „Промекономбанк” повідомив ЗАТ „СК „АРМА”, що грошові кошти з рахунку № 2651798003 у ДФ ВАТ КБ „Промекономбанк” МФО 306481 були списані у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 601 Цивільного кодексу України. Просить вважати вимоги ВАТ КБ „Промекономбанк” до ЗАТ „СК „АРМА” щодо сплати страхового відшкодування у розмірі 300000,00грн. та вимоги виплати депозитного рахунку вкладу у розмірі 300000,00грн. припиненими у звязку з заліком зустрічних однорідних вимог.

Спірна сума 300 000,00 грн. була списана банком з депозитного рахунку позивача, в звязку з проведенням заліку зустрічних однорідних вимог. За твердженням відповідача за рахунок списаних коштів були погашені заборгованість наступних позичальників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 300000,00грн., оскільки відповідачем були порушені зобовязання, які виникли з договору про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р. та генеральному договору страхування кредитного портфелю банку (по програмі „Споживче кредитування”) від 25.07.2002р., що виразилось у незаконному списанні з депозитних рахунків позивача грошових коштів в розмірі 300000,00грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, ушкодженого або знищеного майна, визначена у відповідності з вимогами законодавства; не отриманий прибуток (втрачена вигода), на яку сторона, що понесла збитки, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною (ст. 225 ГК України ).

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як зазначалось вище, 25.07.2002р. між сторонами було укладено генеральний договір страхування кредитного портфелю Банку по програмі „Споживче кредитування”, а також договір про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р., відповідно.

У відповідності до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Як встановлено судом, умовами договору про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р. не передбачено списання грошових коштів з депозитного рахунку клієнта.

Як зазначалось вище, відповідач наполягає, що їм виконанні п.п. 11.1.3, 11.1.4 генерального договору страхування кредитного портфелю банку від 25.02.2002р. щодо надання страховику (позивачу) пакету документів відносно позичальників заборгованість яких була погашена за рахунок списаних коштів.

Так суду надані акти приймання-передачі документів від 26.05.2009р., 24.09.2009р., 22.06.2009р., 23.04.2009р., 24.07.2009р. з боку відповідача акти підписані Заступником голови правління банку Чудненко А.Л., підпис якого скріплений печаткою, з боку позивача стоїть підпис ОСОБА_34, підпис особи, яка підписала акт та він печаткою не скріплений (крім акту від 26.05.2009р.).

В своїх поясненнях, що надійшли до суду 29.08.2011р. позивач зазначив, претензій та кредитних справ по застрахованим позичальникам не отримував, при цьому відповідно до розпорядження №04/1 від 14.01.2008р. голови правління позивача обовязок по отриманню листів, рекомендованої кореспонденції та цінних листів з описом вкладення покладено на директора Донецького регіонального управління без права передоручення (копія розпорядження наявна в матеріалах справи).

Згідно довідки № 1213 від 26.08.2011р. ОСОБА_34 прийнята на посаду юрисконсульта Донецької агенції ЗАТ СК „Арма” 15.08.2006р.; 25.10.2007р. ОСОБА_34 переведена на посаду юрисконсульта Донецького регіонального управління ЗАТ СК „Арма”; станом на 30.08.2011р. ОСОБА_34 працює на посаді юрисконсульта Донецького регіонального управління ПрАТ СК „Арма”.

За твердженням позивача ОСОБА_35 не уповноважена на отримання документів від відповідача, оскільки ці дії входять виключно до повноважень директора Донецького регіонального управління, при цьому позивачем не видавалась довіреність пані ОСОБА_35 на отримання будь-якої кореспонденції. Дані твердження відповідачем не спростовані.

Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Оскільки відповідачем не доведено суду, що документи згідно актів приймання-передачі документів від 26.05.2009р., 24.09.2009р., 22.06.2009р., 23.04.2009р., 24.07.2009р. передані уповноваженій особі позивача та враховуючі, що позивач заперечує факт їх отримання, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобовязання, визначені в п.п. 11.1.3., 11.1.4 генерального договору страхування кредитного портфелю банку від 25.07.2002р.

Таким чином, у позивача не було можливості зясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт, визначити відповідальність та розмір збитків, зробити розрахунок суми страхового відшкодування.

В п.п. 10.5.3., 11.1.5. генерального договору страхування кредитного портфелю банку від 25.07.2002р., зазначено, що страховик зобовязаний в повній мірі, відповідно до визначених у п. 11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством умов провести виплату страхового відшкодування та виплатити страхове відшкодування в 5-денний термін, з дня подачі всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку (перелік документів зазначений в п.п. 11.1.3, 11.1.4 генерального договору).

Тобто, відповідно до умов генерального договору зобовязання страховика виплати страхового відшкодування страхувальнику повязане з моментом отримання страховиком необхідних документів, які, як встановлено судом, отримані не були.

Згідно до приписів ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на момент проведення банком заліку, зобовязання позивача щодо сплати страхового відшкодування не виникли, в звязку з чим, банк не мав законних прав на списання коштів з рахунку позивача.

Отже, в результаті порушення відповідачем взятих на себе зобовязань позивач зазнав збитків, які виразились у втраті останнім майна грошових коштів в розмірі 300000,00грн.

Таким чином, наявні всі необхідні умови відповідальності відповідача щодо відшкодування позивачу збитків (реальні збитки), зокрема: дії відповідача суперечать умовам генерального договору страхування кредитного портфелю Банку по програмі „Споживче кредитування” від 25.07.2002р., та договору про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р.; є наявними збитки у вигляді втрати позивачем майна грошових коштів в розмірі 300000,00грн.; безпосередній причинно-наслідковий звязок між протиправними діями відповідача, що полягає у безпідставному списанні з банківських рахунків позивача грошових коштів та заподіянні зазначених збитків у вигляді втрати позивачем майна грошових коштів в розмірі 300000,00 грн.; вина відповідача у порушенні господарського зобовязання.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 300000,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

В ст. 35 ГПК України, зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач вважає, що в рішеннях господарського суду Донецької області по справах №19/172 та №1/168пд встановлені факти, що не доводяться знову при вирішенні цієї справи. Однак, відповідач помилково ототожнює правову оцінку доказів, здійснених судом в рішеннях по по справах №19/172 та №1/168пд з встановленням фактів. Крім того, суд зауважує, що в справах №19/172 та №1/168пд господарського суду Донецької області та в справі № 28/209 різні підстави та предмет позову.

Таким чином, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, оскільки обставини, викладені у вказаних запереченнях, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеними висновками суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія „АРМА”, м. Київ до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Промекономбанк”, м.Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 300000,00грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Промекономбанк” (83062, м.Донецьк, пр.Ленінський, б.4, ЄДРПОУ 20058668, к/р№ 32008172501 в Управлінні НБУ в Донецькій області, МФО 334992) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія „АРМА” (03037, м.Київ, пр.Червонозоряний, б.52, ЄДРПОУ 21265671, п/р 26506001 у ТОВ КБ „Арма” у м. Києві, МФО 380300) збитки в розмірі 300000,00грн., державне мито у розмірі 3000,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 10.10.2011р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Повний текст рішення підписаний 10.10.2011р.