Рішення № 18885648, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 34/58

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Подколзіної Л.Д., Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське”, с.Грабове Шахтарського району Донецької області, ЄДРПОУ 00848428,

до відповідача, Державного підприємства „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 08679853,

про стягнення 43413,50 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.04.2011р. по 19.04.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Чистяківське”, с.Грабове Шахтарського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)”, м.Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію в сумі 43413,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу від 30.08.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору №б/н від 30.08.2007р. разом із специфікацією до нього, податкових накладних №55 від 30.08.2007р., №63 від 05.09.2007р., №64 від 07.09.2007р., №69 від 21.09.2007р., №70 від 21.09.2007р., №74 від 27.09.2007р., №75 від 27.09.2007р., №81 від 03.10.2007р., №82 від 05.10.2007р., №86 від 11.10.2007р., №87 від 11.10.2007р., №88 від 16.10.2007р., №89 від 16.10.2007р., №90 від 16.10.2007р., №93 від 26.10.2007р., №94 від 26.10.2007р., №96 від 31.10.2007р., №105 від 03.11.2007р., №107 від 09.11.2007р., №108б від 30.11.2007р., накладних №55 від 30.08.2007р., №63 від 05.09.2007р., №64 від 05.09.2007р., №69 від 19.09.2007р., №70 від 19.09.2007р., №74 від 19.09.2007р., №75 від 19.09.2007р., №81 від 02.10.2007р., №82 від 02.10.2007р., №86 від 15.10.2007р., №87 від 15.10.2007р., №88 від 15.10.2007р., №89 від 16.10.2007р., №90 від 15.10.2007р., №93 від 15.10.2007р., №94 від 26.10.2007р., №96 від 31.10.2007р., №105 від 31.10.2007р., №107 від 31.10.2007р., №108б від 30.11.2007р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯИЦ №026274 від 30.08.2007р., №026278 від 05.09.2007р., №026280 від 19.09.2007р., №026286 від 02.10.2007р., №026290 від 15.10.2007р., №026295 від 31.10.2007р.

На виконання ухвали суду 05.03.2011р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано копії витягу з реєстру виданих податкових накладних, претензії №192 від 23.12.2010р. із супровідним листом та підтвердженням відправлення Відповідачу, а також розрахунок суми боргу та довідку про наявність заборгованості Відповідача за даними бухгалтерського обліку підприємства у розмірі 43413,50 грн.

05.04.2011р. від Відповідача надійшли пояснення по справі №15-1543 від 04.04.2011р., відповідно до яких останній вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на сплив строку позовної давності встановленого ст.257 Цивільного кодексу України, оскільки період за який стягується заборгованість становить з серпня по листопад 2007р., а звернення з позовом відбулось лише 15.03.2011р. Окрім того, з боку Позивача відсутня заява про відновлення процесуальних строків.

У судовому засіданні 05.04.2011р. представниками учасників сторін заявлено клопотання про нездійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом з огляду на приписи п.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.

19.04.2011р. представником Відповідача представлена суду бухгалтерська довідка, за змістом котрої кредиторська заборгованість перед Позивачем, що виникла у 2007р., станом на 01.01.2011р. списана у звязку зі спливом строків позовної давності на підставі ст.257 Цивільного кодексу України.

Представником Позивача 19.04.2011р. надано копії банківських виписок по рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” за 2007р. (у підтвердження часткових оплат Відповідачем поставленої на підставі спірного правочину продукції) та по рахунку за 2008р., а також розрахунок суми боргу.

08.06.2011р. Позивачем подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог №133 від 01.06.2011р., за змістом якої останній вказує на переривання перебігу строків позовної давності, з огляду на здійснення Відповідачем часткової оплати боргу у розмірі 4000,00 грн. 08.08.2008р. згідно платіжного доручення №101. За таких обставин, за висновками Позивача перебіг позовної давності починається саме з 08.08.2008р.

У резолютивній частині цього документу Позивач, з огляду на невірний підрахунок здійснених часткових оплат, збільшує розмір основного боргу та просить стягнути заборгованість за поставлену згідно договору купівлі-продажу від 30.08.2007р. сільськогосподарську продукцію в сумі 47000,80 грн. Одночасно, долучено до матеріалів справи претензію №131 від 01.06.2011р. із підтвердженням її відправлення Відповідачу, а також уточнений розрахунок позовних вимог.

08.06.2011р. представником Відповідача заявлено клопотання про витребування у Позивача оригіналів первинних документів у 2007р. для ознайомлення та надання відзиву, яке задоволено судом, про що винесено відповідний процесуальний документ.

Відповідно до заперечень Відповідача №15-3257 від 24.06.2011р., представлених суду 30.06.2011р., Державне підприємство „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)” наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне: позов та уточнення підписані не уповноваженою особою, у заяві про уточнення позовних вимог виключена первинна документація на підставі якої поведений взаємозалік сторонами (при цьому, Відповідач визначає підтвердженням взаємозаліку підписання директором та бухгалтером з боку Позивача акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011р.), договір №б/н від 30.08.2007р. не передбачає оплату грошовими коштами, відсутність строку оплати за умовами означеного правочину, відсутність підписів представників сторін на накладних №108б від 30.11.2007р. та накладній №86 від 11.10.2007р., сплив строку позовної давності за кожною із первинних документів та відсутність підстав його перерви.

Одночасно, представником Відповідача заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, що задоволено судом.

11.08.2011р. від Позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог №144 від 03.08.2011р., за змістом якої останній заперечує проти доводів Відповідача, вважає строк позовної давності стосовно заявлених вимог таким, що перерваний з огляду на часткові оплати, а також за наявності факту поставки Відповідачем продукції власного виробництва у вигляді ящиків овочевих на підставі листів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” з пропозицією погашення заборгованості, що здійснена 03.09.2008р. Отже, як свідчить Позивач, з огляду на такі обставини перебіг позовної давності перерваний та починається саме з 03.09.2008р. У підтвердження наведеного суду представлено копію листів №168 від 12.06.2008р., №176 від 23.06.2008р. та №225 від 03.09.2008р., накладної №459 від 18.06.2008р., №481 від 24.06.2008р. та №720 від 03.09.2008р.

У резолютивній частині заяви №144 від 03.08.2011р., з огляду на врахування поставки з боку Відповідача продукції у рахунок наявної заборгованості, фактично просить стягнути борг за поставлений згідно договору купівлі-продажу від 30.08.2007р. товар у сумі 22449,54грн.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву №144 від 03.08.2011р. та справа розглядається з урахуванням її змісту.

У заяві №15-3051 від 30.08.2011р., представленій суду 30.08.2011р., Відповідач вказує про укладення між учасниками процесу договору на зберігання овочів від 24.10.2007р. на період з 25.10.2007р. по 31.12.2007р., з огляду на що Позивачем не доведено оплата згідно виставлених рахунків №13 від 30.08.2007р., №19 від 11.09.2007р., №21 від 18.09.2007р., №24 від 27.09.2007р., №27 від 15.10.2007р., №30 від 30.10.2007р. та накладних №94 від 26.10.2007р., №96 від 31.11.2007р., саме за спірним првочином за наявності означеного, а також наявність договору купівлі-продажу №107 від 08.08.2008р., відповідно до якого відбувається окреме судове провадження. До матеріалів справи долучив копію договору зберігання №б/н від 24.10.2007р.

13.09.2011р. представником Відповідача додано копію платіжного доручення №4 від 14.03.2008р. з призначенням платежу: оплата за овочі згідно накл. №96 від 31.10.2007р.

Представником Позивача 13.09.2011р. до матеріалів справи долучено копії рахунків на овочі за договором за 2007р., копії накладних на поставку по договору №107 від 08.08.2008р., рахунки на оплату за договором №107 та копія банківської виписки.

Представник Позивача в судовому засіданні 28.09.2011р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви №144 від 03.08.2011р. Через канцелярію суду надав копію договору купівлі-продажу №107 від 08.08.2008р. разом із специфікаціями до нього та довідку, за змістом якої у перебіг часу з 01.01.2007р. по 07.08.2008р. між означеними підприємствами інші договори не укладались.

Представник Відповідача в судовому засіданні 28.09.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у запереченнях та доповненнях до них, представлених суду під час розгляду справи, та через канцелярію суду подав також пояснення №15-1842 від 28.09.2011р., у яких по-перше вказує на ті обставини, що рахунки на відпущену сільгосппродукцію не направлялись, докази протилежного відсутні, по-друге у платіжних дорученнях зазначені номери відповідних рахунків та накладних, по-третє остаточна зміна позовних вимог відбулась після подачі Позивачем позову про стягнення 24551,26 грн. (окреме провадження). Одночасно, у наведених поясненнях Відповідач вказує на відсутність можливості у наданні оригіналу договору зберігання від 24.10.2007р. та акту прийняття овочів, оскільки знищені зі спливом строку зберігання. До матеріалів справи долучена копії платіжного доручення №4 від 14.03.2008р. та банківських виписок.

Справа у вищенаведеному складі суду розглядається на підставі розпорядження голови господарського суду Донецької області від 18.07.2011р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

30.08.2007р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” та Державним підприємством „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)” укладено договір №б/н строком дії у відповідності до п.7.1 даної угоди по теперішній час.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобовязується передати у обумовлені цим договором строки Відповідачу (Покупець) товар, а останній зобовязується прийняти зазначений товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість, ціна, асортимент товару визначаються специфікацією, яка є складовою та невідємною частиною цього правочину.

Специфікацією до договору поставки №б/н від 30.08.2007р. сторони обумовили поставку овочів.

Згідно накладних №55 від 30.08.2007р., №63 від 05.09.2007р., №64 від 05.09.2007р., №69 від 19.09.2007р., №70 від 19.09.2007р., №74 від 19.09.2007р., №75 від 19.09.2007р., №81 від 02.10.2007р., №82 від 02.10.2007р., №86 від 15.10.2007р., №87 від 15.10.2007р., №88 від 15.10.2007р., №89 від 16.10.2007р., №90 від 15.10.2007р., №93 від 15.10.2007р., №94 від 26.10.2007р., №96 від 31.10.2007р., №105 від 31.10.2007р., №107 від 31.10.2007р., №108б від 30.11.2007р., Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 149000,80 грн., а останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даних документах, у тому числі накладних №108б від 30.11.2007р. та накладній №86 від 11.10.2007р. Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться у матеріалах справи та правовою підставою отримання товару у яких визначений договір.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів.

Одночасно, відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 названого закону визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037.

При цьому, відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

На виконання підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 (зареєстрованим в Мін'юсті України 18.07.2005р. за №770/11050) затверджено Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин, враховуючи наступне.

По-переше, вид продукції, вказаної у перелічених вище накладних ідентичний визначеному у договорі №б/н від 30.08.2007р.

По-друге, податкові накладні, виписані Позивачем за результатами проведення даних господарських операцій, як і довіреності, складені Відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей, мають посилання на договір як на підставу їх здійснення.

Крім того, асортимент, кількість та ціна товару, що був поставлений згідно наведеної первинної документації тотожні вказаним податковим накладним.

Для виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому товару, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші усні чи письмові договори, зокрема, за яким здійснювали поставки товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до пояснень Позивача, що не спростовані Відповідачем у порядку, визначеному процесуальним законодавством, будь-які інші договори, окрім договору №б/н від 30.08.2007р. у 2007р. не укладались.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові, подактові накладні та довіреності на отримання-товарних цінностей є належними доказами здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття ії останнім саме в межах спірного договору.

Таким чином, оплата за поставлену продукцію повинна здійснюватись на умовах і в порядку, визначених у договорі поставки.

Зазначені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як виходить з приписів п.1 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3 договору №б/н від 30.08.2007р. визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач повинен розрахуватись за отриманий товар по факту отримання товару.

З огляду на дати, які містять накладні №55 від 30.08.2007р., №63 від 05.09.2007р., №64 від 05.09.2007р., №69 від 19.09.2007р., №70 від 19.09.2007р., №74 від 19.09.2007р., №75 від 19.09.2007р., №81 від 02.10.2007р., №82 від 02.10.2007р., №86 від 15.10.2007р., №87 від 15.10.2007р., №88 від 15.10.2007р., №89 від 16.10.2007р., №90 від 15.10.2007р., №93 від 15.10.2007р., №94 від 26.10.2007р., №96 від 31.10.2007р., №105 від 31.10.2007р., №107 від 31.10.2007р., №108б від 30.11.2007р. та враховуючи дати складання податкових накладних, фактично товар переданий Відповідачу за накладною №55 - 30.08.2007р., №63 - 05.09.2007р., №64 - 07.09.2007р., №69 - 21.09.2007р., №70 - 21.09.2007р., №74 - 27.09.2007р., №75 - 27.09.2007р., №81 - 03.10.2007р., №82 - 05.10.2007р., №86 - 15.10.2007р., №87 - 15.10.2007р., №88 - 16.10.2007р., №89 - 16.10.2007р., №90 - 16.10.2007р., №93 - 26.10.2007р., №94 - 26.10.2007р., №96 - 31.10.2007р., №105 - 03.11.2007р., №107 - 09.11.2007р., №108б - 30.11.2007р.

Матеріали справи містять банківські виписки, платіжні доручення, з яких вбачається часткова оплата Відповідачем у загальному розмірі 92000,00 грн.

Суд приймає, дані платежі у якості оплати поставленого на підставі представленої суду первинної документації товару у 2007р., з огляду на відсутність протягом спірного періоду інших договірних відносин між учасниками процесу, а отже іншої правової підстави для здійснення перерахувань грошових коштів Позивачу, а також, приймаючи до уваги призначення платежів, визначені у банківських виписках та платіжних документах, оскільки, зокрема, дане спростовано і сплата у меншому розмірі спірного товару не доведена, рахунки (№13 від 30.08.2007р., №94 від 26.10.2007р.), посилання на які вони містять, виписані на оплату товару, поставленого за спірними накладними, а також наявність посилань на саму первинну документацію (накладну №96 від 31.10.2007р.).

Договір зберігання №б/н від 24.10.2007р., при оцінці наявності правових підстав перерахування грошових коштів Відповідачем Позивачу у 2007р. до уваги судом не прийнято, оскільки за змістом його положень, виникнення зобовязання оплати послуг за цим правочином виникає з моменту фактичного надання послуг, що у відповідності його п.3.2 договору, підтверджується складською квитанцією. Окрім того, вартість послуг складає 100,00 грн. на місяць, початок строку зберігання (п.3.3.1) 25.10.2007р., закінчення (31.12.2007р.) 31.12.2007р. Отже, загальна сума договору становить не більше 200,00 грн. (п.4.1.2). Оплата, повинна бути перерахована після закінчення строку зберігання.

Разом з цим, доказів надання означених послуг не надано, здійснені платежі не відповідають жодної з наведених умов договору зберігання №б/н від 24.10.2007р., а тому не можуть вважатись здійсненими на виконання цієї угоди.

Виходячи з тверджень Позивача, які находять своє відображення у поясненнях Відповідача, згідно бухгалтерської звітності, відображені зустрічні зарахування на суму 24551,26 грн., що виникли внаслідок поставки товару Відповідачем на підставі листів Позивача №168 від 12.06.2008р., №176 від 23.06.2008р. та №225 від 03.09.2008р. у рахунок погашення заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію, у підтвердження чого переставлені накладні №459 від 18.06.2008р., №481 від 24.06.2008р. та №720 від 03.09.2008р.

Таким чином, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Постачальником у сумі 32449,54 грн. на час винесення рішення не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково, або у більшому розмірі ніж встановлено судом, у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Проте, виходячи з резолютивної частини заяви про уточнення та зменшення позовних вимог №144 від 03.08.2011р. Позивачем заявлено до стягнення 22449,54грн. суми основного боргу.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позов в частині стягнення заборгованості підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення з Відповідача суми 22449,54 грн., як борг за поставлений згідно договору купівлі-продажу від 30.08.2007р. товар, підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи під час судового провадження, заперечення Відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях, судом до уваги не прийнято, як і посилання на договір купівлі-продажу №107 від 08.08.2008р., оскільки останній визначає договірні відносини у 2008р. (починаючи з моменту підписання п.6.1) та не має зворотної дії у часі, а отже його дія на правовідносини, які існували між учасниками процесу протягом 2007р. та до моменту набуття ним чинності, не розповсюджується.

Одночасно, судом не приймаються до уваги твердження Відповідача стосовно спливу строків позовної давності, з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття строку позовної давності. Відповідно до нього, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.3, п.4 ст.267 ЦК України).

Згідно ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить повне або часткове визнання претензій, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

У спірних правовідносинах виконання зобовязання частинами або у вигляді періодичних платежів не передбачено.

Враховуючи, що оплата товару повинна бути здійснена по факту його отримання (п.3.3 договору №б/н від 30.08.2007р.), а також дати передачі товару, днем коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, є наступний день за датою фактичної поставки спірної продукції за кожною з накладних. Таким чином, загальний перебіг позовної давності щодо стягнення грошових коштів з оплати товару за накладною, у розумінні ст.257 Цивільного кодексу України, закінчується за загальним правилом за накладною №55 - 31.08.2010р., №63 - 06.09.2010р., №64 - 08.09.2010р., №69 - 22.09.2010р., №70 - 22.09.2010р., №74 - 28.09.2010р., №75 - 28.09.2010р., №81 - 04.10.2010р., №82 - 06.10.2010р., №86 - 16.10.2010р., №87 - 16.10.2010р., №88 - 17.10.2010р., №89 - 17.10.2010р., №90 - 17.10.2010р., №93 - 27.10.2010р., №94 - 27.10.2010р., №96 - 01.11.2010р., №105 - 04.11.2010р., №107 - 10.11.2010р., №108б - 01.12.2010р.

Разом з цим, виходячи з встановлених обставин справи, здійснена часткова оплата у розмірі 92000,00 грн. та зменшення суми основного боргу на суму 24551,26 грн., що разом становить 116551,26 грн.

Як вбачається, з огляду на пояснення Позивача, останнім оплати зараховані частково, у погашення заборгованості у певній частині за кожною з накладних.

Одночасно, є наявними поставки товару Відповідачем на підставі листів Позивача №168 від 12.06.2008р., №176 від 23.06.2008р. та №225 від 03.09.2008р. у рахунок погашення заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію, у підтвердження чого переставлені накладні №459 від 18.06.2008р., №481 від 24.06.2008р. та №720 від 03.09.2008р. Дане, за своїм правовим змістом, є частковим погашенням боргу, у межах загального строку позовної давності.

Оскільки, таке погашення немає визначення конкретного грошового зобовязання, тобто за якою саме накладною здійснено, судом приймаються твердження Позивача щодо погашення кожної з них у певній частині.

Крім того, Відповідачем була здійснена часткова оплата боргу за спірним договором 08.08.2008р., що вбачається з банківської виписки з особистого рахунку Позивача у день здійснення операції з перерахунку грошової суми у розмірі 4000,00 грн.

Дана оплата не зараховується у рахунок оплати за договором №107 від 08.08.2008р., з огляду на те, що на дату сплати 4000,00 грн. (08.08.2008р.) господарських операцій з поставки товару за даним правочином не здійснено, доказів протилежного до матеріалів справи не додано. Окрім того, умовами договору №104 не передбачена передоплата товару. Таким чином, з огляду на таке, на дату 08.08.2008р., відсутні підстави вважати, що вказана банківська операція здійснена за правочином укладеним між сторонами 08.08.2008р.

За таких обставин, суд вважає, що вчинення вищеозначених дій Відповідачем, є діями, які переривають перебіг строку позовної давності та починається заново.

Таким чином, враховуючи викладене, подання позову до господарського суду Донецької області 17.03.2011 року, суд дійшов висновку, що Позивачем не було пропущено строку позовної давності і тому позовні вимоги останнього підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське”, с.Грабове Шахтарського району Донецької області, до Відповідача, Державного підприємства „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)”, м.Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію згідно договору купівлі-продажу в сумі 22449,54 грн., задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)” (86110, Донецька область, м.Макіївка, ЄДРПОУ 08679853, р/р26006051701846 в ДРУ Приватбанк м.Донецька, МФО 335496) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” (86234, Донецька область, Шахтарський район, с.Грабове, вул.Совєтська, б.38, ЄДРПОУ 00848428, р/р26005302461218 в Торезьком ПІБ, МФО 334282) 22449,54 грн. суму основного боргу.

3.Стягнути з Державного підприємства „Підприємство Макіївської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецької області (№32)” (86110, Донецька область, м.Макіївка, ЄДРПОУ 08679853, р/р26006051701846 в ДРУ Приватбанк м.Донецька, МФО 335496) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чистяківське” (86234, Донецька область, Шахтарський район, с.Грабове, вул.Совєтська, б.38, ЄДРПОУ 00848428, р/р26005302461218 в Торезьком ПІБ, МФО 334282) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 224,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 122,04 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 28.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Повний текст рішення підписано 03.10.2011р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Текст >