Рішення № 18885091, 04.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.11 р. Справа № 16/130

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецька область, ідентифікаційний код 04052749

до Відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка Донецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 2114,05грн. та пені в сумі 135,40грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора Кравцов В.І. (за посвідченням №3248 до 14.07.2013р.);

від Позивача ОСОБА_3 (за довіреністю №3-1155 від 21.04.2011р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 14.06.2011р. на 29.06.2011р., з 29.06.2011р. на 08.08.2011р., з 08.08.2011р. на 20.09.2011р., з 20.09.2011р. на 04.10.2011р.

У судовому засіданні 04.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Горлівки (далі Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області (далі Позивач) з вимогами до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 2114,05грн. та пені в сумі 135,40грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р. за період з 21.06.2009р. до 21.04.2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір про оренду нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р. з актом прийому-передачі, додатковою угодою, свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача як субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи, розрахунок заборгованості по орендній платі та пені, листи № 17.01-19-1301/03 від 03.06.2008р., № 2-447 від 01.02.2010р.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтував посиланнями на ст.ст. 121, 143 Конституції України, ст. ст. 5, 10, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 530, 611, 623, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 168 Господарського кодексу України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судових засіданнях вимоги Прокурора підтримав та на їх обґрунтування надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28-39, 57-64).

Відповідач у судові засідання жодного разу без пояснення причин не зявився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобовязань з інших підстав, хоча про судовий розгляд повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.16), достовірність яких презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 05.08.2011р. справу №16/130 передано на розгляд судді Попкова Д.О.

Прокурор та Позивач у судовому засіданні 04.10.2011р. підтримали позовні вимоги, наполягаючи на вирішення спору в цього засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка без пояснення причин у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію та не перешкоджає вирішенню спору, оскільки судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення про розглядувану справу та надано достатньо часу для формулювання і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів.

В свою чергу, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні 04.10.2011р. Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2004р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р. (а.с. 7), згідно п.п.1, 3 якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в орендне користування приміщення під торгівельну діяльність по вул. Шепелява, буд. 21, площею 2,1 мІ, на строк до 03.03.2005р.

Згідно п.5 договору орендна плата складає у місяць 6,77 грн. та визначається за кожний наступний місяць шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар самостійно щомісяця перераховує орендну плату, згідно даних статуправління та вносить її на рахунок Орендодавця без додаткового повідомлення до 20 числа місяця наступного за звітним (п.6)

Пунктом 17 договору передбачено, що за прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежів.

16 жовтня 2006р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений акт прийому-передачі (а.с.30).

В перебігу правовідносин за вказаним договором сторонами укладалися наступні додаткові угоди:

- від 30.08.2006р., відповідно до умов якої термін дії договору було встановлено до 01.03.2007р. (а.с. 29);

- від 27.11.2007р., якою термін дії договору було встановлено до 26.02.2010р., збільшено первісний місячний розмір орендної плати до 153,28грн., та встановлено, що за прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення платежів (а.с.31);

- від 21.12.2007р., згідно умов якої площа орендованого приміщення відповідно до технічного паспорту КП «ГМ БТІ» визначена 10,2 мІ4

- від 19.04.2010р., якою змінені платіжні реквізити отримувача коштів, збільшено розмір орендної плати з 01.05.2011р. до 207,02грн. разом із ПДВ (а.с.58)

У звязку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобовязань за вказаним договором оренди за період з 21.06.2009р. до 21.04.2010р. утворилась заборгованість у сумі 2114,05грн. (а.с.60), доказів сплати якої суду не представлено і у примусовому стягненні якої разом із нарахованою сумою пені в розмірі 135,40грн., полягають позовні вимоги Прокурора, підтримані Позивачем.

Позивач підтримав заявлені вимоги та серед інших документів представив розрахунок пені (а.с.61), за яким її розмір визначався сумою 169,41грн., проте відповідної заяви про збільшення розміру позовних вимог до суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

Відповідач не скористався процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків від 05.09.2011р. (а.с.62), складеного та надісланого (а.с.63) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог у їх первісному розмірі, оскільки їх обєднання не суперечить ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору про оренду нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про оренду нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення орендних платежів до 20 числа місяця наступного за звітним згідно умов договору про оренду нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних доказів у розумінні ст. 34 цього Кодексу, іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобовязань за договором про оренду нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р. за період з 21.06.2009р. до 21.04.2010р. утворилась та має місце заборгованість в розмірі 2114,05грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобовязань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати , суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтю 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 17 договору оренди нежитлових приміщень №13880004 від 03.03.2004р.та додатковій угоді від 27.11.2007р., укладеній до цього договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановивши відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсягу в сумі 135,40грн. (адже її розмір не перевищує розміру пені, яка може бути нарахована за означений період).

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 04052749) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 2114,05грн. та пені в сумі 135,40грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка, Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горлівської міської ради, м. Горлівка, Донецької області (ідентифікаційний код 04052749) заборгованість з орендної плати в розмірі 2114,05грн. та пеню в розмірі 135,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >