Постанова № 18884544, 01.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5019/788/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М. розглянув касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Рівне

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2011

зі справи № 5019/788/11

за позовом заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, комунального підприємства "Теплотранссервіс", м.Рівне

до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Рівне

про стягнення 2 079,06 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

прокуратури Громадський С.О.,

позивача не з`явився;

відповідача не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року заступник прокурора в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, комунального підприємства "Теплотранссервіс" звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, згідно з яким просив стягнути 2 079,06грн. з яких: 2005,25грн. основного боргу, 42,46грн. пені, 8,22грн. 3 % річних, 23,14грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.06.2011 (суддя Крейбух О.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 (колегія суддів у складі: суддя Юрчук М.І. головуючий, судді Дужич С.П. і Василишин А.Р.), позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради 2005,25грн. основного боргу, 42,46грн. пені, 8,22грн. 3 % річних, 23,14грн. збитків від інфляції. Приймаючи зазначені рішення, попередні судові інстанції виходили з того, що вказана сума боргу підтверджується наявними у справі доказами.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.631,901 ЦК України, ст. 2 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16 березня 2004 року ДП “Теплотранссервіс” КТП “Комуненергія” (далі підприємство) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі споживач) був укладений договір № 1221 на відпуск теплової енергії (далі Договір № 1221), згідно умов якого підприємство зобовязується відпускати споживачеві теплову енергію, а споживач зобовязується здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного Договору. Теплова енергія подається споживачу за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 8.2 договору сторони встановили вичерпний перелік підстав припинення дії договору, а саме: взаємна згода обох сторін на його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідація або реорганізація однієї із сторін.

У цьому звязку, відповідачем 13.02.2010 згідно до пункту 8.4 договору було подано до КП "Теплотранссервіс" заяву про припинення терміну дії договору, яка була одержана останнім 15.02.2010.

Згідно умов п.8.4 договору, останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Судами також встановлено, що КП “Теплотранссервіс” листом № 02-02/530 від 10.03.2010 відмовило відповідачу на припинення дії договору від 16.03.2004 № 1221 та повідомило про те, що приміщення фотоательє, яке належить підприємцю, разом із житловим будинком АДРЕСА_1 знаходиться у загальній внутрішньо - будинковій системі центрального опалення. Тому для відключення приміщення фотоательє від централізованої системи теплопостачання підприємцю слід звернутися до “Комісії з розгляду питань відключення…”, що передбачено Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури житлово комунального господарства України № 4 від 22.11.2005. При наявності дозволу Комісії підприємцю необхідно отримати технічні умови на розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання й відокремлення від мереж централізованого опалення. При цьому роботи по відключенню опалення виконати в міжопалювальний період в присутності представників підприємства, теплової інспекції та начальника мережевої дільниці

Згідно зі статтею 25 Закону України “Про теплопостачання”, основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правила).

Вказаними Правилами врегульовано порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).

07 червня 2011 року представниками КП “Теплотранссервіс” разом з працівниками ЖКП “Центральне” в присутності споживача ОСОБА_1 було обстежено систему опалення приміщення фотоательє на АДРЕСА_1 у місті Рівне та встановлено порушення системи теплопостачання приміщення без проектно-кошторисної документації.

У цьому ж звязку, відповідно до п.8.4 договору, останній був пролонгований до 16.03.2011.

За умовами п.5.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Строк оплати встановлено не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач оплату за теплову енергію проводив несвоєчасно і не в повному обсязі, у звязку з чим, утворилася заборгованість, яка станом на 21.02.2011 становила 2005,25 грн. за період надання послуг з жовтня 2010 по січень 2011.

Встановленим за справою обставинам суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що заявлені по справі вимоги в частині стягнення грошової суми заборгованості у розмірі 2005,25грн. підтверджуються наданими доказами.

При цьому посилання відповідача на те, що суди безпідставно не прийняли до уваги вимоги статті 631 ЦК України щодо строку дії договору, не можна визнати обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи в даному випадку, як про те зазначалось вище, суди прийняли до уваги передбачений діючим законодавством особливий порядок припинення зобовязань з постачання теплової енергії відносно тих приміщень, які задіяні у загальній внутрішньо будинковій системі центрального опалення і дійшли до обґрунтованого висновку про те, що цей порядок дотриманий відповідачем не був.

У цьому ж звязку надані позивачем докази, які свідчили про його самовільне відключення від центральної теплової мережі, суди обґрунтовано не прийняли до уваги.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 30.06.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 у справі № 5019/788/11 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Суддя Бенедисюк І.М. СуддяЛьвов Б.Ю.

Суддя Харченко В.М.