Ухвала суду № 18882642, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року м. КиївК-12398/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008

у справі№ 2-24/1742-2008А

за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство

водопровідно каналізаційного господарства м. Саки”

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Саки” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000051502/0 від 21.01.2008.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати позивачем погоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень-травень 2007 року та складено акт № 41/15-02/03347678 від 14.01.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051502/0 від 21.01.2008, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% за порушення граничного строку сплати на 238 днів узгодженого податкового зобовязання із податку на додану вартість у сумі 24069, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.

Відповідно до пп. 4.1.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Позивачем визначене у платіжних документах призначення платежу, та відповідачем неправомірно перераховувались кошти, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Відповідно до норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах, та неправомірно перераховувались кошті, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 у справі № 2-24/1742-2008А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 у справі № 2-24/1742-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров