Ухвала суду № 18881410, 06.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"06" жовтня 2011 р. м. КиївК-36126/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача Барбарова О.Ю., Бучковського І.В., Гончаренко В.А., Коленченка О.О., Сопілко В.В., Тітка О.М., Шкіри М.М.,

відповідача Городник Т.В., Звичайної Г.М., Качанка О.М., Малая А.В., Степуренко О.А., Шилова А.К., Ясинчук І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чексіл»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі № 2а-8838/09/2570

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Чексіл»

доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Чексіл»(далі по тексту позивач, ВАТ «Чексіл») звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Чернігові) від 24.03.2009 № 0001392320/0.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 позов задоволено, з огляду на протиправність прийняття спірного повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 скасовано рішення суду першої інстанції; у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ВАТ «Чексіл»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008, складено акт № 168/23/04594723 від 12.03.2009, в якому встановлені порушення, зокрема: п. 3.1 ст. 3, п. 6.1 ст. 6, пп. 4.1.5, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: неотримання ВАТ «Чексіл»іноземного кредиту під гарантії Кабінету Міністрів України для придбання технологічного обладнання, що свідчить про безпідставність відображення на балансі поточних зобовязань у вигляді кредиторської заборгованості в розмірі 50333504,97 грн., та призвело до заниження обєкту оподаткування на суму 49498578 грн., у т.ч.: за 2007 рік в сумі 48401400 грн. та за 2008 рік в сумі 1097178 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 24.03.2009 ДПІ у м. Чернігові прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001392320/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 24678815 грн., в т.ч.: 12374645 грн. основного платежу та 12304170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.03.1991 між фірмою «Техtіма Ехроrt Import GmbH», Берлін (продавець) та фірмою Українська республіканська асоціація по експорту товарів легкої промисловості СРСР «Алінекс»(покупець) укладено договір № 223-112006/280/209 5749/910243-22 на купівлю машин, обладнання та запчастин.

Вартість вказаного контракту була профінансована згідно кредитної угоди № 5/0810/3266 від 08.12.1992, за якою компанія «Ака»(Франкфурт-на-Майні) передала Укрексімбанку кредит, який призначений на фінансування 100% суми цього контракту на підставі гарантійної угоди з Федеративною Республікою Німеччина.

18.03.1994 Укрексімбанк уклало кредитну угоду № 16/16-49-2 з ВАТ «Чексіл», згідно якої останньому надано кредит для оплати 100% частки вартості контракту згідно додатку №3, що складає 22,9% загальної суми кредиту за контрактом № 223-112006/280/209 5749/910243-22 від 05.03.1991.

Позивач суму боргу внаслідок невиконання своїх зобовязань за кредитною угодою в загальному розмірі 50333504,97 грн. включив до складу кредиторської заборгованості.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2003 у справі № 6/202, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2007 у справі № 8/130, постановою Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2006 у справі № 18/70 (6/202-2003р.) встановлено, що ВАТ «Чексіл»не отримував іноземний кредит під гарантії Кабінету Міністрів України для придбання технологічного обладнання.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач, списавши заборгованість в розмірі 50333504,97 грн. за контрактом № 223-112006/280/2095749/910243-22 від 05.03.1991 в бухгалтерському обліку, не відобразив вказану операцію в податковому обліку.

Суд касаційної інстанції з таким висновком Київського апеляційного адміністративного суду погодитись не може, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Чексіл»помилково обліковував у себе заборгованість, як поточні зобовязання у вигляді кредиторської заборгованості в сумі 50333504,97 грн., яка складається із суми кредиту та відсотків по кредиту, внаслідок відсутності здійсненої операції по отриманню іноземного кредиту під гарантії Кабінету Міністрів України та зобовязаний був відображати таку операцію як безоплатно отримане обладнання, а оскільки безоплатне отримання обладнання відбулось в 1993-1994 роках, то ВАТ «Чексіл»зобовязано було включити до складу валових доходів вартість отриманого обладнання також в 1993-1994 роках та здійснити таке відображення в деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий період в 1993-1994 роках.

Однак, позивач не включив до складу валових доходів вартість отриманого обладнання в 1993-1994 роках в розмірі 50333504,97 грн.

Відповідно до п. 4.1, пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; валовий доход включає: доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

Як встановлено судом першої інстанції, доходи від безоплатного отримання позивачем обладнання в 1993-1994 роках, були виявлені в звітному періоді (4 квартал 2007 року), але, з урахуванням рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2007 по справі № 8/130, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, а саме 1993-1994 років, тому це, на думку суду першої інстанції, зумовлює виправлення відповідної помилки як в бухгалтерському так і в податковому обліку відповідно до норм діючого законодавства України.

Крім того, згідно пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, встановивши, що сума в розмірі 50333504,97 грн. помилково зазначена позивачем в бухгалтерському обліку як кредиторська заборгованість та пропуском відповідачем строку, передбаченого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для нарахування податкового зобовязання.

Виходячи з викладеного, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Чексіл»підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 підлягає скасуванню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чексіл»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)Г.К. Голубєва

(підпис)М.І. Костенко

(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)О.М. Нечитайло З оригіналом згідно Секретар судового засіданняГончарук І. Ю. Суддя О.І. Степашко