Ухвала суду № 18880101, 02.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р. м. КиївК-14409/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008

у справі № 2-а-8368/08

за позовом Приватного підприємства «АТРІ»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Краматорську,

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «АТРІ»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 86250,00грн.

ДПІ у м. Краматорську Донецької області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Позивач надав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість, розрахунок коригування сум податку на додану вартість за листопад 2007 року, розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення бюджетного відшкодування у сумі 86250,00 грн.

Довідкою від 05.02.2008 № 211/23-3-33620412 підтверджено правомірність заявленого бюджетного відшкодування та зазначено, що сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, буде відшкодована підприємству в разі встановлення надмірної сплати податку до бюджету.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди надали правильну правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, щодо необхідності зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав неможливості підтвердження довідкою зустрічної перевірки постачальника ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча»факту надходження сум ПДВ до бюджету, оскільки, як вказано податковою інспекцією, така довідка складена з порушенням наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350, не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.7.4, п. 7.5, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Податковий орган не наводить жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, раніше підтвердженого довідкою податкового органу.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попереднім постачальником у ланцюгу постачання товару, або підтвердження такої сплати довідкою, яка, податковим органом з певних причин не береться до уваги, не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок щодо сплати податку такими постачальниками до бюджету зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров