Ухвала суду № 18879227, 16.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р.Справа № 2а-14842/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю представника позивача Степанюк О.А. та представника відповідача Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-14842/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Гідроелектропрогрес"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Гідроелектропрогрес" (далі по справі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі по справі -відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000171540/0 від 29.10.2010р..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 29 жовтня 2010 року № 0000171540/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково - виробнича компанія “Гідроелектропроргрес” пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання - юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 34468755, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) з 28.08.2006р. знаходиться в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№ 509- ХІІ від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями, завідувачем сектору проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Харкова Пугачовою О.О. була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - виробнича компанія “Гідроелектропроргрес”з питання правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ “Дерекс - 21”, код за ЄДРПОУ: 36308261.

Результати перевірки оформлені актом № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року.

За висновками зазначеного акту перевірки, ТОВ “НВК “Гідроелектропрогрес”були допущені порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: до складу податкового кредиту ТОВ ВТП “Гідроелектропроргрес”включені суми ПДВ на загальну суму 31892, 00 грн., які виникли від виконання угод з ТОВ “Дерекс - 21”, що є нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не повязані з власною господарською діяльністю, у звязку з чим є неправомірними, у відповідності до чого ТОВ ВТП “Гідроелектропроргрес”безпідставно завищено податковий кредит за квітень 2010 року у сумі 31892, 00 грн.

29 жовтня 2010 року з посиланням на даний акт перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000171540/0, яким ТОВ “НВК “Гідроелектропрогрес”визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 47838, 0 грн., з яких 31892,0 грн. основний платіж, 15946, 0 грн. - штрафні санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на думку ДПІ, ТОВ "Дерекс-21", яке є контрагентом позивача по справі, не мало можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності в періоді, що перевірявся, а тому і правочин, який між ними був укладений, є нікчемним.

З огляду на дану обставину, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсності.

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, а тому колегія суддів визнає помилковим судження відповідача про безпідставне отримання ТОВ “НВК “Гідроелектропрогрес”у спірних правовідносинах податкової вигоди.

Відносно відсутності ТОВ “Дерекс-21”за місцезнаходженням колегія суддів зазначає, що акт перевірки ТОВ “Дерекс -21”, яким встановлено відсутність даного платника податку за місцезнаходженням було складено лише 15.06.2010 року, тоді як господарські операції, за матеріалами справи, між позивачем та ТОВ “Дерекс -21”закінчились ще 15.04.2010 року.

Також судження відповідача про нікчемність зазначеного вище правочину спростовується і наданими позивачем договорами, згідно з якими отримані від ТОВ “Дерекс -21”товари (електротехнічна продукція) були використані в межах господарської діяльності ТОВ “НВК “Гідроелектропрогрес”: продукція була продана субєктам підприємницької діяльності ТОВ “ПТМ Ритм”, ТОВ “ПТП”Партнер-2007”, ФЛ-П ОСОБА_4, ТОВ “ПКП Універсал”, ТОВ “ПТП “Агромир”.

Проведення позивачем збиткових господарських операцій у спірних правовідносинах актом перевірки не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Колегія суддів приходить до висновку про виконання зобовязань між позивачем, ТОВ “НВК “Гідроелектропрогрес”та його контрагентом ТОВ “Дерекс-21”.

Доказів того, що ці зобовязання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Таким чином, колегія суддів робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим.

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ “НВК”Гідроелектропрогрес”наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів приходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь держави, а тому підлягають скасуванню.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ст.198, 200, п.1ч.1ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-14842/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.