Ухвала суду № 18879174, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.Справа № 2а-6/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування рішення, -

Встановила:

У січні 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восторг" (далі ТОВ "Восторг") звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ у Київському районі м. Харкова) від 31.12.2010 року №0000591505/3, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 291.096,40 грн., в тому числі за основним платежем 207.926,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83170,40 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Восторг" задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ у Київському районі м. Харкова в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Восторг" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка з 30.07.2010 року по 02.08.2010 року ТОВ "Восторг" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт № 4738/15-509/32437180 від 05.08.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР), а саме завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 231.685,0 грн., що призвело до заниження відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду на суму 23.759,0 грн. та заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2010 року на суму податку на додану вартість 207.926,0 грн.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що внаслідок співставлення ДПІ у Київському районі м. Харкова відомостей, задекларованих позивачем у Додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року з податковими зобовязаннями та податковим кредитом в розрізі контрагентів, виявлено невідповідність задекларованого податкового кредиту в розрізі контрагентів та розбіжності на суму 231.684,60 грн., яка є непідтвердженою відповідними документами, а тому не підлягає включенню її позивачем до складу податкового кредиту.

Так, визначено про те, що ТОВ «Восторг»до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року від 25.05.2010 року та в Додатку № 5 до податкової декларації за квітень 2010 року «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»внесло ПДВ по наступним контрагентам:

ТОВ «Арсенал Опторг»- 97.490,05 грн.,

ПП «Мега Мікс»- 83.508,47 грн.,

ТОВ фірма торгівельний дім «Маркет-груп»- 25.430,29 грн.,

ТОВ торгівельний дім «Арда»- 12.357,63 грн.,

ТОВ «Агрокосм»- 4.712,28 грн.,

ТОВ «Торгівельний дім «вікові традиції»- 6.666,67 грн.,

ТОВ «Діамант 777»- 3.010,18 грн.,

ДП «Рідна марка»- 2.790,06 грн., ТОВ «ТД ТНП»- 1.922,51 грн.

Зазначеними підприємствами на адресу ТОВ «Восторг»у квітні 2010 року виписані податкові накладні, але податковій звітності цих підприємств,що подана до податкових органів за місцем реєстрації, останніми присвоєний статус «не визнано як податкова звітність».

Крім того, визначено, ТОВ «Восторг»до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року від 25.05.2010 року та в Додатку № 5 до податкової декларації за квітень 2010 року «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»внесло ПДВ по наступним контрагентам:

ТОВ «ТД Юмакс»- 1.221,12 грн.,

ТОВ «ТД Юмакс»- 952,01 грн.,

ТОВ «Шарте Україна»- 682,14 грн.,

ТОВ «Караван»- 248 грн.,

ТОВ «Вайна Йокуль»- 102 грн.,

Зазначеними підприємствами на адресу ТОВ «Восторг»у квітні 2010 року виписані податкові накладні, але податкову звітність ці підприємства до податкових органів за місцем реєстрації не надали.

Також відповідач обґрунтував своє рішення тим, що позивачем на вимогу ДПІ викладену у листі від 28.05.2010 року не було надано підтверджуючих податковий кредит документів.

На підставі висновків акта перевірки та відхилення скарг позивача ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення від 19.08.2010 року №0000591505/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 291.096,40 грн., в тому числі за основним платежем 207.926,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83170,40 грн.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпункт 7.4.5 цієї ж статті передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Зі змісту наведених норм випливає, що, дозволяючи формування податкового кредиту за рахунок сум податку як сплаченого, так і нарахованого в ціні придбання (у разі, коли відвантаження товару (робіт, послуг) є першою подією та передує зарахуванню коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок постачальника), законодавець в кінцевому результаті передбачає наявність у платника податку - покупця витрат по сплаті податку, як підставу для врахування сум податку в розрахунку сум бюджетного відшкодування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що включені позивачем до податкового кредиту суми податку підтверджені податковими накладними, а при сплаті позивачем податку в ціні придбання товарів відповідальність за перерахування цих сум до бюджету лежить на контрагенте позивача - постачальнику товарів.

Дійсно, відповідальність за податковим законодавством настає за винне порушення встановлених нормами цього законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак висновок суду, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків, є правильним.

Вимога закону щодо підтвердження сум податку податковою накладною, як умова включення цих сум до податкового кредиту, передбачає видачу податкової накладної на підтвердження операції з поставки товару (послуги), доказом факту якої, у свою чергу, є зокрема, факт сплати покупцем грошових коштів за придбаний товар (послугу). Висновок суду про сплату позивачем сум податку постачальникам підтверджений матеріалами справи.

Факт реальності господарських операцій та правомірність віднесення сплачених ТОВ «Восторг»сум за придбаний товар до складову валових витрат підприємства податковим органом не оспорюється. Доказів отримання позивачем листа, яким ДПІ у Київському районі м. Харкова пропонувало підприємству надати первинні документи щодо зазначених вище господарських операцій, судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарських операцій підприємством підтверджений відповідними документами, а невиконання свого обовязку щодо подання декларацій з податку на додану вартість контрагентом позивача не позбавляє позивача права включення сплачених сум податку до податкового кредиту.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06 червня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.