Ухвала суду № 18878252, 16.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р.Справа № 2а-5987/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестехсервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-5987/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестехсервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестехсервіс" звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової інспекції в м. Суми від 22.06.2010р. №0000682314/0/46410, N0000692314/0/46413, № 0001201712/0/46415, №0000672314/0/40414, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 р. відмовлено в задоволенні позову.

Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.159, 163 КАС України, судом не надано оцінки документам, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи - постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.11.2010р. та висновку №1918 експертного економічного дослідження від 01.10.2010р.

Відповідачем були надані письмові заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких він зазначив вимоги про залишення її без задоволення та залишення без змін постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 р., як такої, що є обґрунтованою, законною та правомірною.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що в період часу з 18.05.2010 року по 08.06.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Рестехсервіс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2009 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складений акт № 4657/2314/36334459/43 від 11.06.2010 року. Під час перевірки податковим органом було виявлено ряд порушень, в результаті чого були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000682314/0/46410 від 22 червня 2010 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 2152201 грн. за порушення п.1.32 ст.1, п. 4.1, п.п. 4.1.1. п.п 4.1. ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, -:. 5.9. ст. 5, п.п. 7.6.1. п. 7.6., п.п. 7.9.7. п. 7.9. ст. 7, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; №0000692314/0/46413 від 22 червня 2010 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 591366 грн. за порушення пп.7.2.3. п. 7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість"; № 0001201712/0/46415 від 22 червня 2010 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 4089,74 грн. за порушення п.п 4.2.1, п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; №0000672314/0/40414 від 22 червня 2010 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 192 грн. за порушення ст. 15, ст. 18, ст. 19 Декрету кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. №56-93.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що спірні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про невірне застосування судом норм матеріального права, оскільки:

- відповідачем безпідставно донараховано комунальний податок в розмірі 22 грн. та штрафні санкції в розмірі 170 грн. при відсутній базі оподаткування комунальним податком - відсутності працівників на підприємстві;

- на підставі відсутності найманих працівників на підприємстві - відсутні трудові відносини, а як наслідок, - відсутня заробітна плата, яка є базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб:

- донарахування 2953,00 грн. податку з доходів фізичних осіб є протиправним, оскільки СПД-ФО ОСОБА_1 є платником єдиного податку і виплачені йому кошти за договором не повинні бути оподатковані на загальних підставах;

- відповідачем здійснено донарахування податку на додану вартість на суму 394244 грн., у тому числі за липень 2009р. у сумі 166673 грн., за серпень 2009р. у сумі 124951 грн., за листопад 2009р. у сумі 42707 грн., за грудень 2009р. у сумі 59913 грн., у зв'язку з неврахуванням операцій із придбання з ПДВ товарів, з яких до податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 468716,59 грн.;

- протиправним є твердження відповідача щодо порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7..4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , на підставі відсутності поставки послуг за певними договорами, оскільки податкові накладні отримані від ТОВ "Брамакс" і ТОВ "Імекфіш" є в загальному реєстрі податкових накладних, отже, контрагенти задекларували та сплатили свої податкові зобов'язання;

- відповідач, зменшивши суму податкового кредиту по відповідним операціям, не зменшив суму податкового зобов'язання по цим же операціям, що не відповідає нормам податкового законодавства.

Колегія суддів не підтримує позицію позивача, вважаючи висновок суду законним та правомірним, виходячи з наступного.

Позивач є платником комунального податку і подавав до податкового органу відповідні розрахунки. В ході перевірки цих розрахунків було встановлено заниження комунального податку в загальній сумі на 22,10 грн., чим порушено вимоги ст. 15,18 та 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 року № 56-93. Позивачем не надані обґрунтовані докази на спростування таких розрахунків.

Посилання позивача на те, що у перевіряємому періоді на підприємстві не було найманих працівників спростовується рішенням № 1 від 27.01.09 засновників підприємства, відповідно до якого директором підприємства призначений ОСОБА_2, а з 24.06.09 директором призначений ОСОБА_1

Щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про працю” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Мінімальною заробітною платою є законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Тому позивач був зобов'язаний нараховувати мінімальну заробітну плату, та утримувати і перераховувати з неї податок з доходів фізичних осіб відповідно до п.п 4.2.1, п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8, п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб”. Всього не утриманий і не перерахований податок з доходів фізичних осіб становить 1161,41 грн.

В жовтні 2009 року платіжним дорученням № 34 від 09.10.09р. позивачем були перераховані кошти в сумі 3300,00 грн. приватному нотаріусу за вчинення нотаріальних дій, а саме за послуги посвідчення договору купівлі - продажу. При цьому в позивачем порушено вимоги п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тобто не був утриманий та перерахований податок в сумі 582,35 грн.

Окрім того, відповідно до вимог п.п. 4.2.1, п. 4.2. ст. 4, п. 8.1 ст. 8, та п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Частиною третьою ст. 238 Цивільного кодексу України визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

В порушення цих вимог, а саме в 2009 році позивач в особі директора - ОСОБА_1 перераховував кошти ФОП ОСОБА_1 за суміш пісчано-глиняну та пісок платіжними дорученнями: № 16 від 07.07.2009 року на суму 4725,00 грн., № 23 від 20.07.2009 року на суму 3105,00 грн., № 24 від 27.07.2009 року на суму 5400,00 грн., № 28 від 18.08.2009 року на суму 3051,90 грн., № 36 від 19.10.2009 року на суму 1560,00 грн., № 38 від 30.10.2009 року на суму 544,50 грн., № 42 від 09.11.2009 року на суму 1299,90 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції купівлі-продажу ТМЦ є недійсними в силу закону відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України. Тому суми виплачені за надані ТМЦ повинні бути оподатковані на загальних підставах, в результаті чого висновок податкового органу про донарахування 2952,82 грн. податку з доходів фізичних осіб є правомірним, заперечення позивача цього висновку не спростовують.

На підставі зазначеного відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.06.10 № 0001201712/0/46415, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 14089,74 грн., в тому числі: за основним платежем - 4696,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9393,16 грн. у відповідності до норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" і Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Колегія суддів погоджується також із позицією податкового органу та суду першої інстанції, що, порушуючи п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , згідно з якими податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної ) вартості товарів у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, позивач до складу податкового кредиту відніс суму ПДВ в розмірі 468716,59 грн. згідно наступних податкових накладних :

липень 2009р. - на суму 166673,06 грн., згідно податкової накладної отриманої від ТОВ “Брамакс” від 14.07.2009р. №184; ( а.с.121)

серпень 2009р. - на суму 124950,61 грн., згідно податкової накладної отриманої від ТОВ “Брамакс” від 26.08.2009р. №214; ( а.с.122)

листопад 2009р. - на суму 83344,22 грн., згідно податкової накладної отриманої від ТОВ “Імекфіш” від 10.11.2009р. №2; ( а.с.135),

грудень 2009р. - на суму 66653,70 грн., згідно податкової накладної отриманої від ТОВ “Імекфіш” від 08.12.2009р. №3; січень 2010р. - на суму 27095,00 грн., згідно податкової накладної отриманої від ТОВ “Імекфіш” від 28.01.2010р. №22; ( а.с. 136, 137).

В зв'язку тим, що підприємством до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ “Брамакс” за договором від 13.07.2009р. №01/07/ЛАМ та ТОВ “Імекфіш” від 05.11.2009р. №02/11/ЛАМ. який фактично не поставлявся, податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, було виписано з порушенням норм пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість” та не підтверджують повну або часткову поставку товарів та послуг. Факт відсутності реального постачання товарів та наданих послуг унеможливлює подальше використання у виробництві та/або поставці робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги здійсненням ТОВ "Рестехсервіс” діяльності яка не є господарською, підприємство не має права на податковий кредит відповідно до положень пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження факти поставки товарів та виконання робіт вказаними підприємствами, а також зв'язок між перерахуванням коштів ТОВ “Рестехсервіс” та господарською діяльністю даного підприємства.

Так, у всіх контрагентів, які були задіяні в проведенні безтоварних операцій (ТОВ 'Едельвейс-88", ТОВ "Імекфіш", ТОВ "Брамакс", ТОВ "Штурман-СВ", ТОВ Агробудекспорт ЛТД", ТОВ "Pecтexcepвic", ТОВ "Гранд-метр"), відсутні необхідні мови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, отже відсутня фінансово-господарська діяльність. На цих підприємствах згідно податкового розрахунку комунального податку протягом періоду, що перевірявся, працює по 1 особі - директор.

У позивача відсутні документи, що підтверджують транспортування товарів, а саме: товаро-транспортні накладні, шляхові листи, платіжні документи на оплату транспортних витрат, вантажно-розвантажувальних робіт, тощо.

Таким чином, не дотримані вимоги п.п.7.2.3. п. 7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 394244 грн., у тому числі за липень 2009р. у сумі 166673 грн., за серпень 2009р. у сумі 124951 грн., за листопад 2009р у сумі 42707 грн., за грудень 2009р. у сумі 59913 грн.

Тому, колегія суддів стверджує про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення від 22.06.10р. № 0000692314/0/46413, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 591366,0 грн., в тому числі: за основним платежем 394244,0 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 197122,0 грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду та відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток за період 30.01.2009р. по 51.03.2010р. на суму 1241181 грн., у тому числі: за 2009р. у сумі 1177831 грн., з яких за 3 квартали 2009р. у сумі 802029 грн.; за 1 квартал 2010р. у сумі 63350 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства під час здійснення господарських операцій між позивачем та TRADE”LLP (м. Бірмінгем, Великобританія) та компанією SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр).

Так, позивачем був укладений контракт від 04.03.2010р. №3GB з TRADE”LLP (м. Бірмінгем, Великобританія) на реалізацію соди кальцинованої у кількості 60 т. на суму 10500,00 EUR. Згідно меморіального ордеру від 16.03.2010р. №19632 на рахунок №26000300050500/EUR СФ АКБ “Форум” зараховано валютні кошти в сумі 10500.00 EUR призначення платежу: ВС: 26000300050500 RESTEKHSERVIS LLC /5 RYABINOVAYA STREET, /LV34KBRB 1111213120001/1/ DOROTEA TRADE LLP 2/CORNWALL BUIL PD: FOR BULDING MIXTURES CNTR . Згідно меморіального ордеру від 16.03.2010р. №19646 на рахунок №26000300050500/ СФ АКБ “Форум” зараховано виручка за контрактом від 04.03.2010р. у сумі 10500,00 EUR, еквівалент у гривнях 114786,70 грн.

У бухгалтерському обліку зроблено проводку Дт312 Кт 362. Згідно Довідки виданої АКБ “Форум” (вих. №8.21/4.1-556 від 22.03.2010р.) директору ТОВ “Рестехсервіс” повідомляється, що 16.03.2010р. на рахунок №26000300050500 ТОВ “Рестехсервіс” зараховано валютні кошти в сумі 10500,00 EUR згідно контракту від 04.03.2010р. №3GB від нерезидента TRADE" LLP (Великобританія).

Станом на 30.01.2010р. по рахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками” обліковувались попередні оплати отримані в сумі 0,0 грн., Станом на 31.03.2010р. обліковується кредиторська заборгованість у сумі 114786,70 грн.

ТОВ “Рестехсервіс” не було включено суму попередньої оплати отриманої від нерезидента TRADE" LLP (Великобританія) за контрактом від 04.03.2010р. №3GB, тим самим занижено валовий дохід за 1 квартал 2010р. на суму 114786,70 грн., чим порушено п.4.1.п.п.4.1.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Також 29.06.2009р. між ТОВ "Рестехсервіс" та компанією SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) було укладено договір відступлення права вимоги за договором №365-Б купівлі-продажу пайових цінних паперів від 01.04.2008р. укладеного між компанією SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) (як Продавець) та ВАТ “Лисичанська сода” (як Покупець).

Згідно цього SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) як продавець, від імені, за дорученням та в інтересах якої діє ТОВ “ФК Гамбит” передає у власність покупця - ВАТ “Лисичанська сода” цінні папери. Загальна сума, що повинна бути сплачена Покупцем складала 7 315 500,65 дол. США. Покупець зобов'язаний сплатити загальну суму на рахунок продавця протягом 180 робочих днів з дати укладання Договору.

SETIRSON INVESTMENTS LIMITED було укладено додаткову угод (Доповнення) №1 до договору №365-Б купівлі-продажу пайових цінних паперів з ВАТ “Лисичанська сода”, згідно п. 11.8 “Зобов'язання Покупця по сплаті цінних паперів може бути забезпечене заставою його майна. Предмет і умови застави передбачаються окремою угодою сторін”. П.11.9 “Продавець вправі відступити права вимоги за uhv договором у порядку, передбаченому цивільним кодексом України”.

Згідно укладеного 29.06.2009р. ТОВ "Рестехсервіс" - Новий кредитор з компанією SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) - первісний кредитор по Договору відступлення права вимоги за договором №365-Б купівлі-продажу пайових цінних паперів від 01.04.2008р. Первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає від Первісного кредитора право вимоги за договором купівлі - продажу № 365-6 від 04.04.08 у сум 7 315 500,65 дол. США. Перехід права вимоги виникає в момент укладання Сторонами Договору.

П.п. 2.2. цього Договору передбачено, що як компенсація за відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу, новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму в розмірі 7 000 000,00 дол. США. За наданими документами (банківськими виписками) від ВАТ “Лисичанська сода” код за ЄДРПОУ 00204889 з рахунку 26000188007300 на рахунок ТОВ “Рестехсервіс” № 26000300050500 в оплату кредиторської заборгованості по договору від 29.06.09 пре відступлення права вимоги надішли кошти - в 3 кварталі 2009 року 1 750 000,00 грн., В 4 кварталі 2009 року 776 000,00 грн.

В бухгалтерському обліку відображено Дт 311 Кт 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” на суму 2 526 000,00грн.

Отримані кошти не були перераховані SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) згідно укладеного 29.06.2009р. договору відступлення прав вимоги в погашення заборгованості, а перераховані попередньою оплатою для придбання ламінату: ТОВ “Брамакс” в сумі 1 749 742,02 грн., і ТОВ “Імекфіш” в сумі 1062557,52 грн.

Таким чином, за умовами укладеного ТОВ “Рестехсервіс”29.06.2009р. з компанією TIRSON INVESTMENTS LIMITED (Договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу пайових цінних паперів від 01.04.2008р.) фінансовий результат від проведення операцій з передачі права вимоги складає 315000,00 доларів США. Кошти в сумі 2 526 000,00 грн ТОВ “Рестехсервіс” фактично є отриманим прибутком (фінансовим-результатом операції) по вищезазначеному договору, які у відповідності до т.п7.9.7 п.7.9 ст.7 вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають включенню до складу валового доходу платника податку, в тому числі по періодах: 1 750 000,00 грн. в 3 кварталі 2009 року, 776 000,00 грн. в 4 кварталі 2009 року.

Також суд вважає доведеним відповідачем факт завищення позивачем валових витрат за період з 30.01.2009 по 31.03.2010р. на 27341366 грн., у тому числі за 2009р. у сумі 2208108 грн., з яких за 3 квартали 2009р. у сумі 1458118 грн.; за 1 квартал 2010р. у сумі 25133258 грн.

В порушення п. 1.32. ст.. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 5.1. ст.. 5 цього Закону, позивачем завищено валові витрати на суму 2343583 грн. у зв'язку з включенням до складу витрат на придбання товарів (ламінату) по безтоварним операціям з контрагентами ТОВ “Брамакс” та ТОВ “Імекфіш”.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що між ТОВ "Рестехсервіс" та ТОВ “Брамакс” було укладено договір купівлі-продажу від 13.07.2009р. №01/07/ЛАМ на придбання ТМЦ відповідно до Специфікації, без зазначення порядку та місця передачі товару, згідно якого було придбано Ламінат Pergo розмір 1196x11мм в кількості 2691 кв.м. по ціні 541,85 грн. на загальну суму 1749742,02 грн., в тому числі 291623,67 грн. ПДВ., про що позивачем надавались на перевірку податкові накладні та платіжні доручення від 14.07.2009 року та 26.08.2009 року. Вподальшому вищезазначену продукцію було реалізовано 14.07.2009 року ТОВ “Гранд метр”за договором купівлі-продажу від 13.07.2009 року та ТОВ “Едельвейс 88”26.08.2009 року за договором купівлі-продажу від 24.08.2009 року, про що надавались видаткові накладні. Розрахунки за відвантажену продукцію проведено взаємозаліком згідно договору права вимоги від 18.02.2010 року між ТОВ “Рестехсервіс”(первісний кредитор) та фірмою SETIRSON INVESTMENTS LIMITED (новий кредитор) за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає від первісного усі права та вимоги з ТОВ “Гранд метр”та ТОВ “Едельвейс 88 ”.

Проте, як вбачається із зазначеної хронології дат переміщення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ “Брамакс”на ТОВ “Рестехсервіс”, фактичне відвантаження та переміщення товару відбувалось протягом одного дня, що є неможливим, враховуючи реальний час здійснення операцій, віддаленість контрагентів один від одного, місцезнаходження та фактичного руху вантажу, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що необхідно для здійснення такого постачання. Так, в ході проведення перевірки було зясовано, що ТОВ “Брамакс” зареєстроване в Київській області смт.Бородянка, вул..Комсомольська, 2, здійснює неспеціалізовану торгівлю харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, знято з обліку 21.12.2009 року, не мало основних фондів, зареєстровано було 1 працюючу особу.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ "Рестехсервіс" - та ТОВ “Імекфіш” було укладено договір купівлі продажу від 05.11.2009р. №02/11/ЛАМ на придбання ТМЦ відповідно до Специфікації, без зазначення порядку та місця передачі товару, згідно якого було придбано Ламінат Pergc розмір 1196x11мм в кількості 1634м2 по ціні 541,90 грн. на загальну суму 1062557,52 грн.. в тому числі 177092,92 грн. ПДВ відповідно, про що позивачем надавались на перевірку первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні та платіжні доручення.

Вподальшому вищезазначену продукцію було реалізовано ТОВ Едельвейс - 88 згідно Договору купівлі-продажу №2 від 24.08.09 року видом діяльності якого є - посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку ( м. Іванків Київська обл.).

Розрахунки за відвантажену продукцію проведено взаємозаліком згідно договору права вимоги від 18.02.2010 р. між ТОВ “Рестехсервіс” (первісний кредитор) та фірмою Setirson Investments Limited (новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає від первісного усі права та вимоги з ТОВ “Гранд - Метр” та ТОВ “Едельвейс 88. Проте і в цьому випадку відповідно до первинних бухгалтерських документів фактичне відвантаження товару відбувається протягом одного дня, що фактично не є можливим враховуючи реальний час здійснення операцій, віддаленість контрагентів один від одного, місцезнаходження та фактичного руху вантажу, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ “Імекфіш” зареєстровано в м. Київ, вул.Червоногвардійська ,5, здійснює посередництво в оптовій торгівлі товарами широкого асортименту, підприємство не має основних фондів, кількість працюючих становить 1 особу. Скоригований валовий дохід за 3 квартали 2009 року склав 10889,0 тис.грн.

Аналізом податкової звітності встановлено, що підприємство з дати державної реєстрації по жовтень 2009 року звітувало про відсутність діяльності. У листопаді - грудні 2009 року інших покупців ніж ТОВ “Рестехсервіс” у підприємства не було. Товар реалізований ТОВ “Рестехсервіс”за 899987,52грн, підприємство придбало у ТОВ “Едельвейс-88” к. к. 35585396 (посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку Київська обл., м.Іванків вул.Щорса, 32.) за 899581,20 грн. Інших постачальників ТОВ “Імекфіш”крім ТОВ “Едельвейс - 88”згідно розшифровки податкового кредиту не мало.

ТОВ “Едельвейс - 88” зареєстровано Іванківською МДПІ 31.03.2009р. Директор, головний бухгалтер та засновник підприємства - ОСОБА_3, м.Сміла Черкаської області. Статутний фонд підприємства 70 тис.грн. Підприємство за даними податкової звітності не має основних фондів та найманих працівників. Згідно даних податкової звітності підприємство розпочало свою діяльність з серпня 2009 року.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт перевезення товарів підтверджує те, що реального виконання договорів (тобто поставки ламінату) не було, сторони не ставили за мету виконання цих договорів та брати на себе обов'язки щодо виконання цього договору. Були лише складені документи, які створили уяву про укладення цього договору та його виконання. Однак, було належним чином підтверджено факт перерахування грошових коштів ТОВ “Брамакс”, ТОВ “Імекфіш” за нібито поставлений товар, тобто ця обставина підтверджує те, що метою оформлення даного договору було незаконне отримання документів, які дали б правові підстави для збільшення валових витрат по податку на прибуток та отримання незаконного податкового кредиту по податку на додану вартість.

Розрахунки між ТОВ “Рестехсервіс” та ТОВ “Імекфіш”і ТОВ “Брамакс”по вищезазначених операціях проводилися у безготівковій формі. Але кошти, які були перераховані ТОВ “Рестехсервіс”в рахунок вартості товарно-матеріальних цінностей, які фактично ТОВ “Імекфіш”та ТОВ “Брамакс” не поставлялись, не пов'язані з веденням господарської діяльності, оскільки дії підприємства ТОВ “Рестехсервіс”по перерахуванню коштів не були направлені на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Такі дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття "продаж товарів", яке визначено в пункті 1.31. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, в порушення п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ “Рестехсервіс” завищено валові витрати по операціях з ТОВ “Імекфіш” всього на суму 885464,60 грн., а за період з 30.01.2009 по 31.03.2010 ТОВ “Рестехсервіс” задекларовано податок на прибуток у сумі 0,0 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі зазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем по справі не доведена незаконність та протиправність прийнятих відповідачем податкових рішень, та вважає їх такими, що не підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестехсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-5987/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.