Ухвала суду № 18876729, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2-а-48552/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Бенедик А.П.

суддів Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю

секретаря судового засідання Верман А.М., Подобайло А.В.

представника позивача Кішко Д.А.

представника відповідача Давиденко С.А., Булах О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2010р. по справі№2-а-48552/09/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лазірківський елеватор"

до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазірківський елеватор» (далі ТОВ «Лазірківський елеватор»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі Лубенська ОДПІ Полтавської області), третя особа Миколаївська митниця, Товариство з обмеженою відповідальністю МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» (далі ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина»), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000262301/0 від 11.11.2009 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 109904 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 54952 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій по продажу олії фірмі Іnеrсо Тrаdе S.А. не відповідають дійсності, оскільки укладений договір 25.11.2008 року № 136-ОЛ ТОВ «Лазірківський елеватор» з ТОВ «Кернел-Трейд» на поставку олії соняшникової нерафінованої фактично виконаний сторонами, як, відповідно, і контракт № 038/08/63-1, який було укладено 24.03.2009 року між ТОВ «Лазірківський елеватор» та Іnеrсо Тrаdе S.А. на поставку олії соняшникової у кількості 3500 тан +/- 15%.

На думку позивача, податковим органом безпідставно визначено ТОВ «Лазірківський елеватор» податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 109904,00 грн. та штрафні санкції в сумі 54952,00 грн., а всього 164856,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року замінено позивача Закрите акціонерне товариство «Лазірківський елеватор» на Відкрите акціонерне товариство «Лазірківський елеватор» у зв'язку з його реорганізацією.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року до участі у справі залучено Миколаївську митницю та ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2010 року адміністративний позов ТОВ «Лазірківський елеватор» задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000262301/0 від 11.11.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 439 грн., в тому числі основний платіж - 95626 грн. та штрафні санкції - 47 813 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 року виправлено описку в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року, та у постанові суду від 05.08.2010 року, у її вступній, резолютивній частинах та по тексту постанови суду, зазначивши організаційно-правову форму як «Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазірківський елеватор».

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 05.08.2010 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 6.2 ст. 6, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», положення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, положення Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, заперечуючи проти апеляційної скарги, наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи, Миколаївської митниці, в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, просив справу слухати за його відсутності.

Представник третьої особи, ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина», в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, просив справу слухати за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією в період з 14.09.2009 року по 23.10.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лазірківський елеватор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт № 41/23 - 32413217 від 30.10.2009 року (а. с. 11-39).

У зазначеному акті перевірки № 41/23 - 32413217 від 30.10.2009 року відображено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ всього в сумі 3006451,00 грн., в т.ч. за травень 2009 року в сумі 2582995 грн. та червень 2009 року в сумі 423456 грн. та занижено ПДВ всього у сумі 159737 грн., у тому числі за липень 2008 року в сумі 49833 грн., за червень 2009 року в сумі 109904 грн. (а. с. 32).

На підставі акту № 41/23 - 32413217 від 30.10.2009 року Лубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 11.11.2009 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 164856 грн., в тому числі: за основним платежем - 109904 грн., штрафні санкції - 54952 грн. (а. с. 40).

23.11.2009 року позивачем до Лубенської ОДПІ направлена скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 11.11.2009 р., проте рішенням податкового органу від 02.12.2009 року № 7473/10/25-018 скарга залишена без розгляду, оскільки сума податкового зобовязання, визначена у вказаному податковому повідомленні-рішенні вважається узгодженою і не підлягає адміністративному оскарженню (а. с. 41-52, 53-54).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про безпідставність застосування ТОВ «Лазірківський елеватор» нульової ставки податку на додану вартість по експортних операціях спростований належним чином оформленими позивачем документами на підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України за укладеними угодами, а тому податкове повідомлення-рішення від 11.11.2009 року № 0000262301/0 підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 95626,00 грн. та штрафні санкції в сумі 47813,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В акті перевірки № 41/23 - 32413217 від 30.10.2009 року відображено, що ТОВ «Лазірківський елеватор» у травні та червні 2009 року здійснював експортні операції з реалізації олії нерафінованої в кількості 4025 тон на суму 15510388 грн. фірмі Іnеrсо Тrаdе S.А., зареєстрованій у Швейцарії.

Олія для реалізації придбалася за договором № 136-ОЛ від 25.11.2008 року, укладеним між ТОВ «Лазірківський елеватор» і ТОВ «Кернел-Трейд». На виконання умов договору ТОВ «Кернел-Трейд» виписало рахунок-фактуру та видаткову накладну № РНБ-0586 від 13.05.2009 року на суму 3110000,00 грн.; рахунок-фактуру та видаткову накладну № РНБ-05866 від 13.05.2009 року на суму 15221510,76 грн.

ТОВ «Кернел-Трейд» для ТОВ «Лазірківський елеватор» видано податкові накладні № 785 від 26.11.2008 року, № 786 від 27.11.2008 року, № 725 від 22.12.2008 року; № 782 від 23.12.2008 року; № 547 від 19.03.2009 року; № 549 від 24.03.2009 року, № 577 від 26.03.2009 року, № 548 від 20.03.2009 року, № 1027 від 13.05.2009 року (а. с. 26-27, том 1).

13.05.2009 року ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Лазірківський елеватор» складено акт приймання-передачі олії (а. с. 27, 71, том 1).

ТОВ «Лазірківський елеватор» надано договір № 25/03/09-ЛАЗ від 25.03.2009 року на транспортно-експедиційне та митно-брокерське обслуговування з ТОВ Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина», згідно якого останнє надає послуги по зберіганню та виконує транспортно-експедиційне обслуговування олії соняшникової нерафінованої в кількості 3 500 тон +/- 15 %.

ТОВ «Лазірківський елеватор» надано контракт № 038/08/63-1 від 24.03.2009 року з компанією Іnеrсо Тrаdе S.А., за яким ТОВ «Лазірківський елеватор» зобов'язався поставити олію соняшникову нерафіновану в кількості 3 500 тон +/- 15 % за вибором продавця по ціні 506 доларів США за 1 тону. Умови поставки FОВ-порт Іллічівськ та/чи Дніпро-Бузький морський порт, згідно «Інкотермс-2000».

Досліджуючи вказані операції, податковий орган дійшов висновку, що фактично товар не вивозився, а тому застосування позивачем нульової ставки ПДВ є безпідставним, при цьому податковим органом стверджується наступне:

- згідно ВМД № 504010000/9/000834 та № 504010000/9/000930 товар перетнув кордон 26.05.2009 р. та 04.06.2009 р., відповідно, а згідно електронної бази товар перетнув кордон 04.06.2009 року та 16.06.2009 року, відповідно;

- згідно наданого маніфесту по завантаженню судна М/Т «Anggraini» відправником є ТОВ «Лазірківський елеватор», а отримувачем не є фірма Іnегсо Тrаdе S.А.;

- підприємство не надало доказів відвантаження олії покупцю та доказів завантаження суден М/Т «Anggraini» та М/Т «Vemaoil XXII», зокрема, коносаментів.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Статус належно оформленої, вантажна митна декларація має у випадку дотримання всіх передбачених нормами чинного законодавства вимог при її заповненні.

Зазначені вимоги регламентуються Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. №574 та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом митної служби України від 09.07.1997 р №307.

Згідно п. 2 Положення про вантажну митну декларацію передбачено, вантажна митна декларація (далі-ВМД) це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД, заповнена у звичайному порядку це ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

У ВМД мають бути зазначені відомості про покупця продукції за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації,

- в графі 1 «Декларація» вказується літерний код напрямку переміщення товарів «ЕК» - вивезення з України;

- в графі 2 «Відправник/Експортер», якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника;

- в графі 8 «Одержувач», якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача. Якщо, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документу, що використовуються в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовуються в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис «Див.доп.», а в доповнені наводяться відомості про нерезидента сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документу, що використовуються в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Пунктами 7 та 10 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Держмитслужби України та ДПА України від 21.03.2002 року № 163/121 передбачено, що за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі або "Задекларовані в ційВМД товари вивезено за межі митної території України в обсязі ___", одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркушіВМД з позначенням "3/8") вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") (аркуш з позначенням "3/8") ВМД повертається заявникові.

Підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркушаВМД з позначенням "3/8") з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до Договору № 136-ОЛ від 25.11.2008 року купівлі-продажу олії, укладеному між ТОВ «Кернел-Трейд» (Продавець) та ЗАТ «Лазірківський елеватор» (Покупець), продавець зобовязався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити олію соняшникову нерафіновану (а. с. 6970, том 1).

Реальність виконання умов укладеної угоди підтверджується наступними документами: актом приймання-передачі олії від 13.05.2009 року; рахунками-фактурами № РНБ-05865 від 13.05.2009 року на суму 3110000,00 грн. та № РНБ-05866 від 13.05.2009 року на суму 15221510,76 грн.; бухгалтерськими документами транспортно-експедиційного та брокерського обслуговування (акти приймання-передачі, рахунки-фактури, податкові накладні); Біржовим контрактом № СГ-ЗЕД-13/83/04-F від 24.03.2009 року, згідно якого ЗАТ "Лазірківський елеватор» зобов'язався продати фірмі Іnегсо Тrаdе S.А. олію соняшникову нерафіновану вагою 500 тон +/- 15 тон; протоколом № 4 проведення біржових торгів від 24.03.2009 року; посвідченням про реєстрацію біржової угоди № П- 13/83/04 від 24.03.2009 року; договором купівлі-продажу олії між ЗАТ "Лазірківський елеватор» та Іnегсо Тrаdе S.А.; актом приймання-передачі олії від ЗАТ «Лазірківський елеватор» до ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» вагою 4025 тон; карткою обліку руху олії прийнятої на зберігання та відвантаженої на експорт позивачем товариству МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина», згідно якої на зберігання прийнято 4025 тон; сертифікатами якості олії (радіаційний, фітосанітарний, санітарний); коносаментом від 04.06.2009 року на завантаження 115 тон олії на судно М/Т «Vemaoil XXII»; коносаментом від 26.05.2009 року на завантаження 3910 тон олії на судно М/Т «Anggraini»; листом № 213/1 від 26.05.2009 року про направлення ТОВ «Лазірківський елеватор» товариству МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» інструкції згідно умов договору зберігання та митно-експедиційного обслуговування; залізничними квитанціями про поставку олії ТОВ «Кернел-Трейд» на ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» та відомості вагонів; посвідченнями про якість олії; банківськими документами: виписками з банківського рахунку про перерахування коштів позивачем товариству «Кернел-Трейд» за олію згідно умов договору № 136-ОЛ; виписками з банківського рахунку про перерахування коштів позивачем товариству МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» за надані послуги та митне оформлення; меморіальними ордерами № УК10004721 від 16.06.2009 року та № 19-1 від 01.06.2009 року, а також банківськими виписками, що підтверджують оплату фірмою Іnегсо Тrаdе S.А. товару за умовами договору з ЗАТ «Лазірківський елеватор» (а. с. 71, 72, 73-84, 85, 86-94, 95-130, 148-312, том 1).

Як свідчать письмові докази, відповідно до довідки ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» № 537 від 05.07.2010 року, на виконання умов договору транспортно-експедиційного та брокерського обслуговування № 25/03/09-ЛАЗ від 25.03.2009 року ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» здійснило завантаження олії нерафінованої згідно ВМД № 504010000/9/000834 на судно М/Т «Anggraini» олії вагою 3910 тон та згідно ВМД № 504010000/9/000930 на судно М/Т «Vemaoil XXII» вагою 115 тон. Завантаження здійснювалося згідно розділу 4 «Робочої технологічної карти навантаження» від 01.12.2004 року із ємностей Термінала по трубопроводу на судно згідно зі схемою завантаження олії (робоча технологічна картка завантаження додається) (а. с. 21-26, том 2).

Відповідно до вантажної митної декларації № 504010000/9/000834 26.05.2009 року, якою ЗАТ «Лазірківський елеватор» задекларувало експортну операцію з продажу олії соняшникової нерафінованої вагою 3910 тон, мається відмітка Миколаївської митниці від 26.05.2009 року «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» та вантажної митної декларації № 504010000/9/000930, згідно якої ЗАТ «Лазірківський елеватор» задекларувало експортну операцію з продажу олії соняшникової нерафінованої вагою 115 тон, де також мається відмітка Миколаївської митниці від 26.05.2009 року «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» (а. с. 102-106, том 1).

Як встановлено в суді першої інстанції і не спростовано в ході апеляційного перегляду справи, 13.05.2009 року позивач подав до Миколаївської митниці лист погодження № 806000011/9/000084 та заяву за вих. № 84/плт про надання йому в порядку ст. 83 Митного кодексу України дозволу на подання періодичної митної декларації на здійснення експорту товару - олії соняшникової, код згідно УКТЗЕД-1512119100, в кількості 4025,000 тон під зобов'язання протягом тридцяти днів з дати оформлення періодичної митної декларації подати до митниці вантажну митну декларацію, заповнену у звичайному порядку, документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, передбачені чинним законодавством, а також сплатити податки і збори (обов'язкові митні платежі) (а. с. 51-54, том 2).

За результатами розгляду документів керівництвом митниці прийнято позитивне рішення, про що зроблено відповідну відмітку на зворотній стороні заяви (а. с. 54, том 2).

16.05.2009 р. позивачем надано до митного органу попередню митну декларацію № 504010000/9/000780, в графі № 31 якої заявлено до митного контролю та митного оформлення товар - олію соняшникову нерафіновану харчової промисловості наливом, в кількості 4025,000 тон (а. с. 55-56, том 2).

26.05.2009 р. заявлений у попередній митній декларації № 42504010000/9/000780 товар в кількості 3910 тон, завантажено на судно М/Т «Anggraini», якому після завершення роботи комісії о 06.45, митним органом надано дозвіл на відхід за межі митного кордону України. Згідно бази даних інформаційно-аналітичного митного управління Держмитслужби України судно вибуло за межі України 26.05.2009 р. ( а. с. 57-58, том 2).

04.06.2009 р. залишок заявленого у попередній митній декларації №504010000/9/000780 товару в кількості 115 тон, завантажено на судно М/Т «Vemaoil XXII», якому після завершення роботи комісії о 22.30, митним органом надано дозвіл на відхід за межі митного кордону України. Згідно бази даних інформаційно-аналітичного митного управління Держмитслужби України судно вибуло за межі України 04.06.2009 року (в. с. 59, том 2).

Позивач в тридцятиденний термін задекларував в порядку та спосіб визначений Митним кодексом України експортований за попередньою митною декларацією №504010000/9/000780 товар шляхом подання до митниці 26.05.2009 р. ВМД №504010000/9/000834 та 10.06.2009 р. ВМД №504010000/9/000930. Обов'язкові митні платежі, які з дати подання попередньої митної декларації знаходилися на депозитному рахунку митниці, перераховані до Держбюджету України наступного дня за днем подання ВМД №504010000/9/000834, №504010000/9/000930 (а. с. 60-67, том 2).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням є виключно митні органи, а єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

Крім того, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу, однак цей факт має підтверджуватися належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку що надані ТОВ «Лазірківський елеватор» належним чином оформлені вантажно-митні декларації і документи бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне і реальне виконання умов укладеної угоди між позивачем та ТОВ «Кернел-Трейд», є правовою підставою для визнання висновків податкового органу про порушення позивачем п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» необґрунтованими.

Відповідно до розрахунків Лубенської ОДПІ по формуванню суми податкового кредиту, податковим органом донараховано податкове зобовязання позивачу з ПДВ в сумі 3102077,00 грн. за червень 2009 року внаслідок безпідставного застосування позивачем нульової ставки ПДВ по експортних операціях, з цієї суми вирахувано від'ємне значення ПДВ в сумі 2 582 995 грн. та 423 456 грн., задеклароване позивачем відповідно у травні та у червні 2009 року, а також до цієї суми додано 14278,00 грн. - суму безпідставно віднесену до податкового кредиту з ПДВ внаслідок оплати послуг щодо зберігання олії на ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» протягом строку, що не перевищує встановлений нормативний, який згідно договору не оплачується клієнтом (а.с. 29-32, том 1).

Таким чином, податковим органом визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ в розмірі 109904,00 грн. (3102077,00 грн. - 2582995 грн. - 423456 грн. + 14278 грн.) та застосовано штрафні санкції у 50 % розмірі на підставі п.п. 17.3.1 п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 54952,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 11.11.2009 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 95626,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 47813,00 грн.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач виконав вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, проте як відповідачем не доведена правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відношенні позивача в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 95626,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 47813,00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 05 серпня 2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2010р. по справі№2-а-48552/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2011 р.