Ухвала суду № 18876255, 09.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р.Справа № 2а-6030/10/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника позивача Квач Г.М.

представника відповідача Вербицької І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-6030/10/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Полтавський домобудівельний комбінат» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0003712301/0 від 18.11.2010 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0003712301/0 від 18.11.2010 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що податковий кредит за серпень, жовтень, грудень 2008 року позивачем сформовано за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемної угоди, укладеної з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 31.08.2010 року по 01.11.2010 року ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ВАТ “Полтавський ДБК” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 62018 грн.

Судом першої інстанціїї встановлено, що між ВАТ “Полтавський ДБК” (Замовник) та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" (Підрядник) було укладено договір підряду № 70 від 16.07.2008р., відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по улаштуванню фундаментів - заглибленню з/б паль на об'єкті будівництва житлового будинку на розі вулиць П. Горобця та М.Башкірцевої у кількості 562,53 мЗ по ціні 630 грн. мЗ.

На виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" виписало на адресу ВАТ “Полтавський ДБК” акти виконаних робіт на загальну суму 372 108, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 62 018, 00 грн., а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на загальну суму 196 472,40 грн. в т.ч. ПДВ - 32 745,40 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на загальну суму 175 635,60 грн. в т.ч. ПДВ - 29 272,60 грн.

Грошові кошти за отримані послуги ВАТ “Полтавський ДБК” перерахувало на розрахунковий рахунок Товариства наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення № 172 від 23.07.2008р. на суму 40 000,00 грн.; платіжне доручення № 5576 від 11.11.2008 року на суму 2 500,00 грн. ВАТ “Полтавський ДБК” частково зменшило заборгованість перед ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" шляхом проведення взаємозаліку взаємних зобов'язань на загальну суму 170 369,07 грн. на підставі фінансових угод, а саме: фінансова угода № 05/10 від 23.10.2008р. на суму 27 739 грн. 11 коп.; фінансова угода від 15.12.2008р. на суму 131 479 грн. 96 коп.; фінансова угода від 31.12.2008р. на суму 11 150 грн. 00 коп.

Також встановлено, що відносно директора ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України та зазначено, що фактично ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" не маючи власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, не могло здійснювати таку діяльність.

За наслідками перевірки складено акт № 10584/23-1-0/01270581 від 05.11.2010 року та прийнято податкове повідомлення рішення № 0003712301/0 від 18.11.2010 року яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93027 грн., з них 62018 грн. за основним платежем та 31009 грн. штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість за серпень, жовтень, грудень 2008 року у розмірі 62018 грн. в звязку з тим, що, на думку відповідача, договор підряду, укладений з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво», є нікчемним, та не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору підряду, укладеного позивачем з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво», грунтувалися на відсутності у ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладення договору підряду без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» 16.07.2008 року було укладено договір підряду.

Відповідно до п.1 договору замовник (ВАТ «Полтавський ДБК») доручає, а підрядник ( ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво») приймає на себе зобовязання по улаштуванню фундаментів - заглибленню з/б паль на об'єкті будівництва житлового будинку на розі вулиць П. Горобця та М.Башкірцевої у кількості 562,53 мЗ по ціні 630 грн. мЗ.

Виконання сторонами спірного договору підряду підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень, грудень 2008 року типової форми № КБ-2в, які підписані сторонами договору підряду, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, платіжними дорученнями № 172 від 23.07.2008 р., № 5576 від 11.11.2008 р., що містяться в матеріалах справи, а також сертифікатом відповідності за № ПТ 00100930, виданого 30 грудня 2010 р. інспекцією ДАБК у Полтавської області, який засвідчує відповідність закінченого будівництва житлового будинку в м. Полтава по вул. М. Башкирцевої проектній документації та готовність його до експлуатації

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами спірного договору підряду.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про доведеність укладення позивачем нікчемного правочину вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2010 року, оскільки вказаний вирок скасований ухвалою апеляційного суду Полтавської обалсті від 22 грудня 2010 р. та справу направлено на новий судовий розгляд.

Крім того, колегія суддів вважає посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність на підприємстві контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, як на підставу нікчемності угоди, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за серпень, жовтень, грудень 2008 року, необґрунтованими, оскільки, реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору підряду, укладеного з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» слугував акт перевірки від 05.11.2010 р. № 10584/23-1/01270581, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір підряду, укладений між позивачем та ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво», не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень, жовтень, грудень 2008 року сум податку на додану вартість сплачених за операціями, проведеними на підставі договору підряду, укладеного з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво», виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи приписи зазначеної норми, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові накладні були видані контрагентом позивача у липні, жовтні, грудні 2008 року, (а.с.18-20).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за серпень, жовтень, грудень 2008 року на підставі належно оформлених податкових накладних .

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виданих ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» та зазначений в податкових накладних, виданих контрагентом.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту серпень, жовтень, грудень 2008 року суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 93027 грн. у тому числі за основним платежем 62018 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31009 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту серпень, жовтень, грудень 2008 року сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладених з ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» договору підряду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-6030/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2011 р.