Ухвала суду № 18872044, 02.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р.Справа № 2а-1670/1386/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. по справі№2а-1670/1386/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві

до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області третя особа Полтавське Державне лісогосподарське підприємство "Полтаваагроліс"

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ у м. Полтаві, звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просив визнати неправомірною і скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській від 09.02.2011 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Полтавське Державне лісогосподарське підприємство "Полтаваагроліс".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.

Представники позивача, третьої особи та відповідача в судове засідання не прибули, були належним чином сповіщені про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників позивача, третьої особи та відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670 позовні вимоги Полтавського Державного лісогосподарського підприємства "Полтаваагроліс" до ДПІ у м. Полтаві задоволено частково, визнано протиправним і скасовано акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 1 від 13.11.2009 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування, зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві відновити з 1 січня 2009 року дію свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданого Полтавському державному лісогосподарському підприємству "Полтаваоблагроліс", зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтавіпоновити Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (код ЄДРПОУ 31758362, 36011, м. Полтава, вул. Валентина Міщенка, 2, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 100168512, індивідуальний податковий номер 317583616012) в реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування з 1 січня 2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, а вищевказану постанову суду - без змін.

На виконання названої постанови Полтавського окружного адміністративного суду, судом 20.01.2011 року видано виконавчий лист № 2а-48123/09/1670.

Постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 26.01.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику (ДПІ у м. Полтаві) строк для добровільного виконання до 02.02.2011 року.

У звязку з тим, що у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку боржником виконано не було, постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 на ДПІ у м. Полтаві накладено штраф у розмірі 340 грн. ( а.с. 19 ).

Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заступник начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_1, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу ВП № 23933522 від 09.02.2011 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та неупереджено.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

З урахуванням приписів наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" заступником начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення на боржника - ДПІ у м. Полтаві штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 340 грн.

Слід відзначити, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві оскаржувану постанову отримано 03.02.2011 року, а строк добровільного виконання рішення суду по ній закінчився 02.02.2011 року оскільки відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Боржник (ДПІ у м. Полтаві) із заявою в порядку частини 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не звертався, у державного виконавця були відсутні підстави для продовження строку для добровільного виконання рішення.

Посилання позивача на те, що ним подано касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670, у якій заявив клопотання про зупинення виконання вказаної постанови, не може бути підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670 набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного розгляду.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, посилання позивача на касаційне оскарження рішення суду як на підставу поважності його невиконання є протиправним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Окрім того, позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції доказів відкриття касаційного провадження за його скаргою та задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670.

В силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятої ним постанови про накладення на ДПІ у м. Полтаві штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 340 грн.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. по справі №2а-1670/1386/11 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. по справі№2а-1670/1386/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2011 р.