Ухвала суду № 18870693, 26.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р.Справа № 2а-1670/962/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняПиткіної І.В.

представник позивача: Чумарний А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядт Агро" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-1670/962/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядт Агро"

до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував про невідповідність висновків акту перевірки № 3604/23-34689831 від 29.10.2010 року фактичним обставинам справи та вимогам податкового законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невідповідність висновків суду вимогам чинного законодавства України. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити без задоволення вимоги поданої позивачем апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЯДТ АГРО" з 23.03.2007 року по 31.12.2007року та з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року ТОВ "ГЯДТ АГРО" знаходилось на загальній системі оподаткування, як платник ПДВ. В період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.05.2009 року ТОВ "ГЯДТ АГРО" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування з ПДВ у відповідності з вимогами п.п.11.29 та ст. 81 Закону про ПДВ.

За наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "ГЯДТ АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. було складено акт № 3604/23-34689831 від 29.10.2010 року.

У висновках акту перевірки зазначалося про порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , в результаті чого було занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 121217,00 грн., у тому числі за лютий 2009 року в сумі 119704,00 грн., за березень 2009 року в сумі 1513,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Лубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення №0000172301/0 від 11 листопада 2010 року про визнання податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 181 825,50 грн., в тому числі за основним платежем 121217, 00 грн. та за штрафними санкціями 60608,50 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача рішенням Лубенської ОДПІ № 8713/10/25-018/ від 31.12.2010 року спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що Лубенська об'єднана державна податкова інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірно застосувавши до ТОВ "ГЯДТ АГРО" штрафні санкції, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без порушення вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 23.03.2007 року по 31.12.2008 року, коли позивач знаходився на спеціальнму режимі оподаткування з ПДВ в силу п.п.11.29 Закону України "Про податок на додану вартість", виникло від'ємне значення зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 2 021 774,00 грн., яке до січня 2009 року підприємство відображало в спеціальній декларації з ПДВ (скороченій), а з січня 2009 року ця сума була перенесена в загальну декларацію з ПДВ.

Пунктом 11.29. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" до 1 січня 2009 року було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми власності , в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні підприємства і повинні використовуватись ним на придбання матеріально технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів, вони стягуються до Державного бюджету в безспірному порядку.

З 01.01.2009 року вступила в дію ст. 8-1 вищевказаного Закону, відповідно до якої резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті ст. 8-1.6 цієї статі (далі сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Враховуючи зазначені норми, у субєктів господарювання, які до 01.01.2009 року використовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, встановленим підпунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України про ПДВ, і на яких не поширюються спеціальний режим оподаткування, що застосовується з 01.01.2009 року, сума податку на додану вартість, відображена в рядку 24 податкової Декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств за останній податковий період 2008 року, до податкової Декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься і з бюджету не відшкодовуються.

Вищевикладене також підтверджується розясненням ДПА України, викладене в листі від 30.04.2009 р. № 9193/7/16-1517, яке є, в силу приписів п.п. 4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є розясненням окремих положень податкового законодавства як офіційне розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.

Крім того,у зв"язку зі змінами у законодавстві ДПА України було прийнято наказ від 21.01.2009 року N 8 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість", пунктом 3 якого внесено зміни до Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА від 30.05.97 р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 250/2054. Зокрема, викладено п. 5.13 Порядку (Розділ III "Розрахунки за звітний період" податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)) в новій редакції.

Так, до внесення змін Наказом N 8 підпункт 5.13.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 166 (далі - Порядок N 166), мав наступний зміст: суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), поданої платниками податку (за винятком тих, що застосовували визначені пунктами 11.12, 11.21, 11.29 та 11.35 статті 11 Закону спеціальні режими оподаткування) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом N 2505, включаються із знаком "-" до рядка 8.4 "інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом N 2505.

Після внесення змін Наказом N 8 підпункт 5.13.2 має такий зміст: суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом N 639, уключаються із знаком "-" до рядка 8.4 "інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом N 639.

Тобто, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість приведено у відповідність до чинної редакції Закону N 168.

Враховуючи зазначені норми, у суб'єктів господарювання, які до 01.01.2009 року використовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону, однак втратили право на застосування спеціального режиму оподаткування, сума податку на додану вартість, відображена в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону) та/чи сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період 2008 року, до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься і з бюджету не відшкодовується.

Отже, основним фактором, що є визначним при встановленні можливості перенесення сум ПДВ з 24 рядка до рядка 8.4, є використання суб'єктом господарювання спеціального режиму оподаткування на момент такого перенесення (тобто відповідність вимогам пункту 81.6 Закону України "Про податок на додану вартість").

Зважаючи на відсутність таких умов у позивача, у відповідності до положень Закону України "Про податок на додану вартість", незалежно від змін, що внесені Наказом N 8, позивач втратив право на перенесення до рядка 8.4 загальної декларації сум ПДВ, що раніше були відображені ним у рядку 24 скороченої податкової декларації.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані при вирішенні справи норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядт Агро" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-1670/962/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.05.2011