Ухвала суду № 18870306, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.Справа № 2а-533/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

в присутності представника позивача Серкової І.І

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-533/11/2070

за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_3

про відшкодування матеріальних збитків,

ВСТАНОВИЛА:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі 12462,46 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721) суму вартості матеріального забезпечення у розмірі 12462,46грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що станом на момент звернення до центру зайнятості не був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки №201101408021200015, дата реєстрації м12.02.2008 року.

19.02.2008 р. відповідач надав заяву з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття”.

Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 19.02.2008 року №080219 було надано статус безробітного як застрахованим особам з урахування страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” п.п. 2.1 “Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”та призначена допомога по безробіттю.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач з 06.12.2002 року зареєстрований у якості підприємця.

Харківським міським центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”№384 від 08.09.2010 року, яким встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_4 зареєстрований, як фізична особа - підприємець з 06.12.2002 р.

На підставі виявлених правопорушень вчинених відповідачем, директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів №751від 08.09.2010 р., у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 12462,46 грн., виплачених відповідачу, як допомоги по безробіттю у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Копію зазначеного наказу та лист претензію направлено відповідачу.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з підтвердження матеріалами справи факту подання відповідачем неправдивих відомостей щодо реєстрації у якості субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтоване отримання відповідачем допомоги по безробіттю, а тому наявність підстав для її повернення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач 06.12.2002 року зареєстрований як фізична особа - підприємець ( згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців наданого представником позивача у судовому засіданні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ).

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості відповідач був приватним підприємцем.

Отже, при зверненні до Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 у заявах про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості особою про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі12462,46грн.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року,у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

До теперішнього часу зазначені грошові кошти відповідачем до центру зайнятості не перераховані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів у судовому порядку є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-533/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С.