Ухвала суду № 18870304, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.Справа № 2а-1670/1765/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі№2а-1670/1765/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 03.02.2011 № 0002791501/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 03 лютого 2011 року № 0002791501/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 34612470) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 4.1.7 ст. 4, пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 7, 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» (ідентифікаційний код 34612470) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.10.2006, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711306. Взято на податковий облік ДПІ у м. Полтаві 05.10.2006.

23.12.2010 ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ з питання своєчасності подання податкової звітності, результати якої оформлені актом № 12760/15-01/34612470.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997; далі - Закон № 334/94-ВР) та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.200 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181 -III) ТОВ по терміну подання 09.11.2010 декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року до ДПІ станом на 23.12.2010 не подано.

На підставі висновку акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 170 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з неправомірності повернення відповідачем на адресу позивача поданої у строк, визначений законом, податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року, а тому необґрунтоване застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення строку подання декларації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем, з використанням послуг кур'єрської служби доставки, 08.11.2010 подано до канцелярії ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року. Даний факт підтверджується копією кур'єрської накладної, залученої до матеріалів справи (оригінал якої оглянуто судом), в якій зазначено прізвище, підпис особи, що прийняла декларацію, а також дата і час її прийняття (08.11.2010 16:20 год.), що скріплено печаткою канцелярії ДПІ.

10.11.2010 ДПІ складено акт № 448, в якому зазначено, що 08.11.2010 від ТОВ надіслані документи, оформлені з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій».

12.11.2010 (згідно копії поштового конверта) супровідним листом від 10.11.2010 № 25302/10/01-154 про повернення документів, ДПІ повернула на адресу позивача декларацію з податку на прибуток підприємства.

16.11.2010 позивачем повторно надіслано декларацію з податку на прибутку за три квартали 2010 року (лист від 15.11.2010 вих. №288).

У відповідь на заперечення позивача до акту невиїзної документальної перевірки № 12760/15-01/34612470 від 23.12.2010, ДПІ повідомила, що декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року було направлено з порушенням пункту 2 Постанови № 799 (на конверті відсутня позначка «Звіт»), в зв'язку з чим її повернуто ТОВ для виправлення недоліків. Оскільки ТОВ не було своєчасно подано декларацію з податку на прибуток з усуненням недоліків, податковим органом і було складено акт № 12760/15-01/34612470 від 23.12.2010.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставного повернення відповідачем податкової звітності позивача з посиланням на її подання з порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій.

Оскільки податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2010 року позивачем подано до канцелярії податкового органу 08.11.2010 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованого застосування до позивача санкцій за порушення строку подання декларації.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі№2а-1670/1765/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С.