Ухвала суду № 18868906, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-6403/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-6403/10/1670

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області№0009971502/0/3714 від 09.11.2010 року. В обґрунтування вимог зазначав, що повністю сплатив узгоджену суму податкового зобовязання в розмірі 160252,00 грн. у встановлені терміни, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 09 листопада 2010 року №0009971502/0/3714;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зумовило нараховання штрафу у сумі 80126,05 грн. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої відповідачем апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної перевірки з питання своєчасності сплати позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року. було складено акт №226ш/15-322/05380958 від 26.10.2010 року, у висновках якого стверджувалось про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 року №0009971502/0/3714 про нарахування штрафу у розмірі 50% від суми несвоєчасної сплаченого податкового зобов"язання в розмірі 80126,05 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходи з того, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За висновками суду самостійне зарахування Кременчуцькою ОДПІ сплачених ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин сторін законодавства України та фактичні обставини справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як вбачається з наявних у справі копій платіжних доручень із відміткою банку про дату перерахування сум до бюджету позивачем було здійснено сплату узгодженого податкового зобов"язання за поданими ним податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року.

Податковий орган стверджує, що перераховані позивачем кошти на погашення такого податкового зобовязання були правомірно зараховані на погашення попередньо існуючого податкового боргу підприємства.

Разом з тим, підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документі із зазначеними у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування Кременчуцькою ОДПІ сплачених ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що обставини справи встановлені судом першої інстанції вірно та правильно застосовані при вирішенні справи норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-6403/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.