Ухвала суду № 18868798, 12.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р.Справа № 2а-3949/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2011р. по справі№2а-3949/10/1670

за позовом Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу по сплаті фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція,звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті фінансових санкцій у розмірі 10884,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході проведеної Хорольською міжрайонною державною податковою інспекцією 10.06.2010 року перевірки кафе, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, встановлено порушення вимог п. п. 6, 9, 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України". За результатами даної перевірки складено акт № 962/16/31/23/НОМЕР_1 від 10.06.2010 року, на підставі якого Хорольською МДПІ винесено рішення № 0001132303/0 від 25.06.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 4525,00 грн., та рішення № 0001142303/0 від 25.06.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 6359,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету на розрахунковий рахунок 31119104700442, одержувач: УДК у Семенівському районі, код ЄДРПОУ 34698317, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі - 10 884 /десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири/ гривні 50 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 5-6, п.2 ст.8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування", абз.1,3 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, та присів Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 10 січня 1999 року Семенівською районною державною адміністрацією, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 04.

Працівниками Хорольської МДПІ 10.06.2010 року було проведено перевірку кафе "Каприз", що розташований за адресою: Полтавська область, смт. Семенівка, вул. Набережна, 23 та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, з питань дотримання законодавства при проведенні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За результатами даної перевірки складено акт № 962/16/31/23/НОМЕР_1 від 10.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення вимог п. п. 6, 9, 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено зберігання попередньої КОРО протягом встановленого терміну; проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування обліку та кількості товарів; не забезпечено ведення у встановленому порядку обліку ТМЦ на суму 350,00 грн., не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів в КОРО на загальну суму 1271 грн. 90 коп.

На підставі акту перевірки 25 червня 2010 року Хорольською МДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303/0, яким відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 4525,00 грн., та № 0001142303/0, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 6359,50 грн.

Зазначені рішення відповідач отримала 25.06.2010 року, що підтверджується підписом останньої на корінцях рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Хорольської МДПІ не були нею оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Проте, суми штрафних (фінансових) санкцій в добровільному порядку не сплачені, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення 10 884, 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення зазначеної перевірки, складання акту та винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001132303, № 0001142303/0 є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а твердження відповідача про їх незаконність необґрунтовані, безпідставні та такі, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України “Про РРО” суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Частинами 3, 4, 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну (20*17=340,00 грн.); у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (10*340,00=3400,00); у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (17*5=85,00 грн.)

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Державною податковою інспекцію у м. Полтаві до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 700,00 грн. (350*2)

Згідно абз. 1 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до абз. 3 п. 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми. У відповідності до вказаної норми Державною податковою інспекцію у м. Полтаві до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 6359,50 грн. (1271,90*5).

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на незгоду із рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303/0 та № 0001142303/0 від 25.06.2010 року з огляду на насутупне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом повязує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303/0 та № 0001142303/0 від 25.06.2010 року не були оскаржені відповідачем у судовому порядку, а отже є чинними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що визначені рішеннями субєкта владних повноважень суми фінансових санкцій не були сплачені відповідачем у добровільному порядку, а тому підлягають стягненню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року по справі№2-а-3949/10/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2011р. по справі№2а-3949/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Спаскін О.А.