Ухвала суду № 18867779, 20.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7639/08/2/0170

20.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Привалової А.В. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 01.04.11 у справі № 2а-7639/08/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" (вул. Суворова, 22-а, місто Севастополь, 99011)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим (вул. Курортна 57, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 0-1.04.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим№ 0000212301/0 від 11.04.2008, №0000212301/1 від 19.06.2008, №0000212301/2 від 14.10.2008, №0000212301/3 від 12.11.2008 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 363079,04грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 124613,73грн. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим№ 0000222301/0 від 11.04.2008, №0000222301/1 від 19.06.2008№ 0000222301/2 від27.08.2008, №0000222301/3 від 12.11.2008 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 227081,00грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 113880,50грн. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим № 0000612301/2 від 27.08.2008,№ 0000612301/3 від 12.11.2008, в іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, Сакська обєднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2011 в частині часткового задоволення позову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційного перегляді справи встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.07.2005 по 31.12.2007, за наслідками якої було складено акт від 04.03.2008 №541/23-01/31004974, позивачем допущені порушення зокрема, підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.23 статті 1, пункту 4.1. статті 4, підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3., пункту 5.9. статті 5, підпункту 12.1.5. статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 470301,00грн., порушення пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.3.1. пункту 7.3,підпункту 7.4.5. пункту 7.4. , підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7, пункту10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижене податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 246151,00грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 11.04.2008 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000212301/0, яким позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн., в тому числі: основний платіж- 470301,00грн., штрафні санкції- 178174,70грн. та № 0000222301/0, яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі: основний платіж- 246151,00грн., штрафні санкції-123415,50грн.

За результатами неодноразового адміністративного оскарження, відповідачем зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін та, з метою доведення строків сплати податкових зобовязань на підставі акту перевірки та рішення про результати повторної скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000212301/1 від 19.06.2008, № 0000212301/2 від 14.10.2008, № 0000212301/3 від 12.11.2008 і №0000222301/1 від 19.06.2008 №0000222301/2 від 27.08.2008, №0000222301/3 від 12.11.2008 та додатково прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000612301/2 від 27.08.2008,№ 0000612301/3 від 12.11.2008 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 17073,20грн.

Господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. (пункт 1.32 статті 1, пункт 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених статтею 7 зазначеного закону ( підпункт 4.1.1 та підпункт 4.1.3).

Валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Підпункт 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких була передбачена правилами ведення податкового обліку.

У пункті 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

На час проведення перевірки позивача, прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У пункті 1.4. статті 1 цього Закону було встановлено, що поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом (стаття 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилося на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу (підпункт 4.1. статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”). Порядок обчислення та сплати податку був визначений у статті 7 вказаного Закону.

Актом перевірки встановлено, що в перевірямому періоді позивач не здійснював організацію бухгалтерського та податкового обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом була призначена судово-економічна експертиза з питання підтвердження документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновків Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим, які викладені в акті перевірки від 04.03.2008 №541/23-01/31004974.

Судова колегія дослідивши експертний висновок № 135/09 від 30.07.2010 судово-економічної експертизи, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

При досліджені документів бухгалтерського та податкового обліку експертизою встановлено, що валові доходи підприємства за 2007 рік склали 2696403,71 грн., а валові витрати - 2424321,29 грн. За твердженнями експертної установи розбіжності між висновками податкового органу, зафіксованого в акті перевірки, та висновками експертизи виникли внаслідок того, що податковим органом не були враховані акти приймання - передачі виконаних робіт та послуг, яки наведені у висновку № 135/09 від 30.07.2010.

Податкові зобовязання з податку на прибуток підприємства згідно наданих платником податків первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за три квартали 2005 рокусклали - 1150 грн., за 1 квартал 2006 року - 40958,25 грн., за 2007 рік 67020,61 грн. Розбіжності виникли внаслідок не прийняття до уваги документів, яки надані позивачем для дослідження експертної установи. При проведенні дослідження встановлено, що в період часу з01.07.2005 по 31.12.2007 позивачем перераховано 17.08.2007 до бюджету податок на прибуток у сумі 20000грн. за другий квартал 2007 року. Відповідно картки особового рахунку підприємство мало переплату у розмірі 500 грн. Таким чином заборгованість підприємства перед бюджетом з податок на прибуток за 2007 рікскладала 47020,61 грн.

Загальна сума його заборгованості з податку на прибуток станом на 01.01.2008 складала 88629,25 грн., внаслідок чого згідно з вимогами Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач мав сплатити штрафні санкції у сумі 44264,62грн.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що підлягають зменшенню валові витрати платника податків у 2007році, розраховані експертною установою, на 74370,83 грн., внаслідок чого його заборгованість по податку на прибуток за зазначений період часу збільшується на 18592,71 грн., а штрафні санкції відповідно на 9296,35грн.

Отже відсутні правові підстави для нарахування позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 363079,04 грн. ( 470301,00 грн. 88629,25 грн. 18592,71 грн.) та застосування до нього штрафних санкцій у сумі 124613,73 грн. (178174,70 грн. 44264,62 грн. 9296,35грн.), додаткового нарахування штрафних санкції по податку на прибуток у сумі 17073,20грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про завишення позивачем податкового кредиту у червні 2007року на 202481,00 грн., у липні 2007 року на суму 19204,00грн. внаслідок відсутності податкових накладних, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у звязку з їх недоведеністю.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що в експертному висновку № 135/09 від 30.07.2010 зазначено, що при проведені дослідження наданих позивачем документів встановлено, що за період часу з червня 2007 року по грудень 2007 року податкове зобовязання по податку на додану вартість склало 401502,00грн., а податковий кредит 366221,00 грн. Різниця між сумами податкового зобовязання та податкового кредиту дорівнювала 35281,00грн. яка має бути сплачена. Розбіжності виникли внаслідок не віднесення податковим органом до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за товар (послуги), отриманий по податковим накладним: № 802 від 21.06.2007, № 803 від 21.06.2007, № 804 від 21.06.2007, №866 від 30.06.2007, № 867 від 30.06.2007, №868 від 30.06.2007, №1016 від 30.06.2007, № 1723 від 30.06.2007, № 1727 від 31.12.2007. Експертами встановлено, що платником податків нараховано та самостійно сплачено податок на додану вартість у сумі 16211,00грн., його заборгованість по податку на додану вартість складає 19070,00грн., внаслідок чого згідно з вимогами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач мав сплатити штрафні санкції у сумі 9535,00 грн.

В порядку, передбаченому статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів помилковості експертного висновку.

Отже, правильним визнається висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 227081,00грн.(246151,00грн. - 19079,00 грн.) та застосування штрафних санкцій у сумі 113880,50 грн. (123415,50 грн.-9535,00 грн.).

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2011 у справі № 2а-7639/08/2/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис А.В.Привалова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 26 вересня 2011 року