Ухвала суду № 18867510, 31.08.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 р.Справа № 2-а-4172/08/2170 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

(в звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бондаренка Олександра Миколайовича, головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бевзюка Олександра Олександровича, Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області, третя особа на стороні відповідачів Державна податкова адміністрація у Херсонській області про визнання дій та рішень неправомірними,

В С Т А Н О В И Л А :

15 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідачів по проведенню перевірки та складанню акту перевірки від 28.07.2008 року № 21190074/2306, а також про скасування акту перевірки від 28.07.2008 року № 21190074/2306, рішення про застосування фінансових санкцій № 00011862301 від 08.08.2008 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування направлень на перевірку № 267 та № 268 від 24.07.2008 року та акту перевірки від 28.07.2008 року № 21190074/2306 було закрито. В задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив.

28 липня 2008 року головним державним податковим ревізор-інспектором Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бондаренком О.М. та головним державним податковим ревізор-інспектором Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бевзюком О.О. на підставі направлень Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області за № 267 та № 268 від 24.07.2008 року здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у належній позивачу господарській одиниці закусочній «Элиф», що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, на розі вул. Набережної та Жовтневої, територія ринку «Комфорт».

За результатами перевірки складений акт від 28.07.2008 року № 21190074/2306 (а.с. 5-6).

На підставі даного акту перевірки Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.2008 року № 0001862301 на суму 8120,25 грн. за порушення п. 2.6 ст. 2 Положення № 637 та застосовано санкцію, згідно Указу Президента України № 436/95 (а.с. 7).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про визнання дій ДПІ у Скадовському районі Херсонської області по організації перевірки протиправною, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує з назви статті 11 Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 111 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР, вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу статті 111 Закону № 509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 111 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Частиною 8 ст. 111 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

Суд першої інстанції правильно визнав обґрунтованими посилання відповідача на те, що визначені ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні».

До матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області наданий графік перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на липень 2008 року, затверджений начальником ДПІ у Скадовському районі 25.06.2008 року (а.с. 30-32).

Перевірка позивача передбачена у плані проведення перевірок, перевірку проведено на підставі направлень № 267 та № 268 від 24.07.2008 року, тому відповідно у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова (а.с. 45).

За таких обставин, твердження позивача про порушення Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області вимог законодавства щодо організації проведення 28.07.2008 року перевірки позивача є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом першої інстанції правильно враховано, що немає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бондаренка О.М. та головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бевзюка О.О.

Головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бондаренко О.М. та головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бевзюк О.О. є посадовими особами ДПА у Херсонській області та перебувають на державній службі.

Статтею 13 Закону № 509-ХІІ визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Пунктом 1 ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.

28 липня 2008 року відповідачі здійснювали перевірку позивача на підставі виданих направлень на перевірку, за результатами якої склали акт від 28.07.2008 року № 21190074/2306.

Відповідно до п. 3.7 вищевказаних Методичних рекомендацій за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій посадовими особами органу ДПС складається акт за формою, встановленою ДПА України. Акт перевірки складається на бланку органу ДПС, за рішенням якого було призначено і проведено перевірку, та реєструється у цьому органі ДПС.

Дії уповноважених посадових осіб по складанню акту перевірки позивача вчинені у межах наданих їм повноважень, і в цій частині повністю відповідають законодавству.

Заявивши вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, позивач в той же час не заперечував проти факту надання їй перевіряючими направлень на перевірку.

Аналізуючи правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання такими, що не відповідають законодавству направлень на перевірку, акту перевірки та їх скасування, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного або іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно для визнання нечинними актів, складених за результатами перевірок.

Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Білозерському районі по відношенню до позивача є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесені за результатами проведеної перевірки.

Акт перевірки від 27.07.2008 року № 21190074/2306, складений перевіряючими, не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Підпунктом 1.13 зазначених Методичних рекомендацій передбачено, що для проведення виїзної планової та позапланової перевірки платника податків виписується направлення на перевірку. Направлення виписується в 2 примірниках (перший примірник оформляється на бланку органу ДПС) та скріплюється гербовою печаткою. Направлення на проведення планової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який очолює проведення планової виїзної перевірки, а направлення на проведення позапланової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який прийняв рішення (наказ) про проведення такої позапланової перевірки.

Направлення на перевірку є документом, що підтверджує повноваження певних посадових осіб на проведення перевірки, і не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в силу п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування направлень на перевірку та акту перевірки підлягає закриттю.

Щодо правомірності рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 08.08.2008 року про застосування до позивача штрафних санкцій суд першої інстанції правильно зазначив наступне.

Перевіряючими під час проведення перевірки позивача виявлено неоприбуткування готівки в сумі 1624,05 грн.

Позивачем 28.07.2008 року надано перевіряючим пояснення, згідно яких запис за 27.07.2008 року в розділі 2 КОРО не зроблено, у зв'язку з великою завантаженістю роботи.

В спірному рішенні відповідача від 08.08.2008 року № 0001862301 зазначено, що штрафна санкція на суму 8120,25 грн. застосована до позивача за порушення пунктів за порушення п. 2.6 ст. 2 Положення № 637 та застосовано санкцію, згідно Указу Президента України № 436/95.

Підпунктом 1.2 п. 1 Положення № 637 встановлено, каса приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно п.п. 2.6 п. 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК)

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 даного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 року № 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Оскільки позивачем порушено норми Положення № 637, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення позивачем касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України. З огляду на це спірне рішення відповідача № 0001862301 від 08.08.2008 року є обґрунтованим та правомірним, винесеним у відповідності до положень діючого законодавства України.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є субєктами владних повноважень, свою позицію суду довели та обґрунтували.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бондаренка Олександра Миколайовича, головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Бевзюка Олександра Олександровича, Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області, третя особа на стороні відповідачів Державна податкова адміністрація у Херсонській області про визнання дій та рішень неправомірними залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя С.Д. Домусчі

СуддяЛ.П. Шеметенко