Ухвала суду № 18867300, 06.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2011 р. Справа № 22-а-2541/08

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року по справі за позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 2125 грн.,

В С Т А Н О В И В:

06.08.2007 року державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду першої інстанції з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, нараховані за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в сумі 2125 грн..

Постановою Господарського суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року адміністративний позов ДПІ у м. Херсоні задоволено.

27.09.2007 року приватний підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану постанову Господарського суду Херсонської області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року та направити справу на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2006 року посадовими особами ДПА у Херсонській області на підставі направлень № 526/235 від 11.10.2006 року та № 525/235 від 11.10.2006 року проведено перевірку господарської одиниці магазину «Продукти»,

розташованого за АДРЕСА_1, який належить ПП ОСОБА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 21220094/0235/442 від 12.10.2006 року, на підставі якого ДПІ у м. Херсоні винесено рішення № 0627682303/0 від 25.10.2006 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. та рішення № 0627672303/0 від 25.10.2006 року про застосування штрафних санкцій в сумі 425 грн.

В ході зазначеної перевірки ДПА у Херсонській області встановлено порушення відповідачем порядку проведення розрахунків, а саме: не зберігання денних звітів реєстратору розрахункових операцій в книзі обліку розрахункових операцій та проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням режиму попереднього програмування назви та обліку їх кількості, зокрема, не зазначення назви та кількості товарів у розрахункових документах, чим було порушено п. 9, 11 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, податковою службою встановлення порушення відповідачем ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення адміністративного позову ДПІ у м. Херсоні, зважаючи на наступне:

Згідно ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст. 17 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(дійсного на момент виникнення спірних правовідносин) за вказане порушення до суб'єктів господарювання застосовувались фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., який і був застосований ДПІ у м. Херсоні до відповідача.

В свою чергу згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

П. 6 ст. 17 зазначеного Закону передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до субєктів господарської діяльності застосовується штрафна фінансова санкція в розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 85 грн.).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби № 110, передбачено, що дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними та цільовими фондами" розповсюджується щодо штрафних (фінансових) санкцій, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням вимог яких покладено на органи державної податкової служби, в частині процедури узгодження належних до сплати штрафних (фінансових) санкцій, порядку виписки та вручення податкового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи державною податковою інспекцією у м. Херсоні відповідно до наказу ДПАУ від 21.06.2001 р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», направлено ПП ОСОБА_2 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0627682303/0 від 25.10.2006 року та № 0627672303/0 від 25.10.2006, про що свідчить поштове повідомлення, з відміткою про отримання, датоване 30.10.2006 року (а.с. 7).

У передбачений Законом строк відповідачем не було добровільно сплачено суми фінансових санкцій, визначені державною податковою інспекцією у м. Херсоні.

Крім того, відсутні відомості стосовно оскарження зазначених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Зважаючи на те, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами ДПС за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому норми цього Закону не поширюються на зазначені штрафні санкції. У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не може застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій здійснюється виключно у судовому порядку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, вважає , що вимоги ДПІ у м. Херсоні про стягнення з ПП ОСОБА_2 суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2125 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того слід зазначити, що у звязку із внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України змінами від 07.07.2010 року, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження за наслідками розгляду апеляційної скарги скасовувати постанову суду першої інстанції та направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.