Ухвала суду № 18866324, 06.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 р. <Текст >Справа № 20570/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі за позовом Дочірнього підприємства " Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

03.10.2008 року представник ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернувся в суд з позовом до Дубровицької МДПІ про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №0001111740/0 від 15 квітня 2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6 712,56грн., в тому числі за основним платежем 2 237,52грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 475,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що надбавки за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам позивача, не включаються до фонду оплати праці, а тому не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року позов задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення № 0001111740/0, яке прийняте 15 квітня 2008 року Дубровицькою МДПІ - визнано нечинним та скасовано його з моменту прийняття в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6 712,56грн., в тому числі за основним платежем 2 237,52грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 475,04 грн.

Представник Дубровицької МДПІ постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до приписів пп. 4.2.1, п. 4.2, ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року - до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Приписи ч. 3, п.1.1, ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року визначають, що для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Посилання позивача на те, що сума виплачених надбавок (польове забезпечення) працівникам в силу приписів пп. 4.3.2 та пп. 4.3.35, п. 4.3, ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу не можуть бути взяті до уваги так як не підтверджується відповідними документами. Під час проведення перевірки філії "Дубровицький райавтодор" не було пред'явлено накази на проведення робіт, що мають роз'їзний (пересувний характер) не приймались, авансові звіти працівникам не видавалися. За таких умов виплата надбавок відповідно до тарифних ставок і посадових окладів працівників робота яких має роз'їзний (пересувний характер) була кваліфікована як складова частина місячного оподатковуваного доходу та оподатковано за ставкою встановленому п. 7.1, ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 28.03.2008 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку Філії «Дубровицький райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 85 -23/26206644.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке проявилось в неутриманні та не перерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 2237,52 грн. при виплаті надбавок працівникам за роз'їзний характер робіт.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001111740/0 від 15 квітня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8342,76грн. в тому числі, 2780,92 грн. за основним платежем, штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання (5561,84грн.).

Згідно із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року N 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Позивачем та головою об'єднаної профспілкової організації працівників ДП «Рівненський облавтодор» в 2006 році затверджено у складі додатку № 15 до колективного договору «Положення про порядок встановлення і виплати надбавки працівникам позивача за роз'їзний характер робіт». Виплату такої надбавки передбачено працівникам філій позивача зайнятих будівництвом, ремонтом, утриманням автомобільних доріг та дорожніх споруд, а також контролем їх якості на об'єктах віддалених від місця знаходження філій. Надбавка за роз'їзний характер робіт нараховується робітникам та фахівцям, які виконують роботи на підставі табеля обліку часу знаходження в роз'їздах, який ведеться виконавцем робіт або майстром, що очолює дільницю. Працівникам апарату управління надбавка нараховується на підставі маршрутних листів (розділ І, III названого Положення).

Витрати на виплату названих надбавок відшкодовуються за рахунок коштів передбачених у вартості виконаних робіт згідно методичних рекомендацій, затверджених наказом Держбуду України від 05.06.2005року №106. Обумовленні надбавки встановлено у розмірі 6 грн. за один день. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними в справі письмовими доказами. Надбавки, що виплачуються працівникам позивача, не перевищують граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України у Постанові № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», про що свідчить відсутність будь-яких зауважень щодо правильності нарахування таких надбавок з боку Відповідача.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що надбавки за роз'їзний характер роботи виплачуються працівникам позивача правомірно та у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» та постановою Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» (далі по тексту постанови - Закон №889). Відповідно до п. 2.1 ст.2 вказаного Закону платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. З, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889). Під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (ч.3 п.п.1.1 ст. 1 Закону №889).

Згідно п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, не належать до фонду оплати праці надбавки (за польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах не вище граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції вірно встановлено, що надбавки за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам позивача, не включаються до фонду оплати праці, а тому не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, у звязку з тим, що Відповідач правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0001111740/0 від 15 квітня 2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6712,56грн., в тому числі за основним платежем - 2237,52грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4475,04 грн. не довів.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі № 2а-4811/08/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіІ.М. Обрізко

І.О. Яворський