Ухвала суду № 18859714, 04.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3100/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі Федорової Г.Г.,

Губської О.А., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Автоелектроапаратура»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Автоелектроапаратура»до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Автоелектроапаратура»(далі позивач, ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Вінницька МДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000142301/0 від 14.04.2010 року про визначення ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 44748,00 грн., № 0000152301/0 від 14.04.2010 року про зменшення ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»суми бюджетного відшкодування в розмірі 16460,00 грн. та рішення відповідача № 0000072201 від 17.05.2010 року про застосування до ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Автоелектроапаратура»задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції №0000072201 від 17 травня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185 (дванадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Автоелектроапаратура" (код ЄДРПОУ 35782095, Вінницька область, Тивріський район, смт. Сутиски, вул. Леніна, 29, індекс 23320).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Сторони не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким позивач просить задовольнити його позов в повному обсязі, а відповідач повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 березня 2010 року на підставі направлень від 09.03.2010 року №19/23 та від 22.03.2010 року №23/23, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу податкового контролю юридичних осіб Вінницької МДПІ Пастух Л.А. та Бараном С.О., а також головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД ДПА у Вінницькій області Мусятовською Т.В. було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Завод Автоелектроапаратура»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 07.07.2008 р. по 31.12.2009 р., податку на додану вартість за період з 07.07.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 р. по 31.12.2009 р..

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №18/23/35782095 від 31.03.2010 року, на підставі якого прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0000142301/0 від 14 квітня 2010 року про визначення ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»податкового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 27934,00 грн. - за основним платежем та 16814,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення підприємством вимог пп. 4.1.1 п 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

-№0000152301/0 від 14 квітня 2010 року про зменшення ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»суми бюджетного відшкодування в розмірі (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість - сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 16460,00 грн. за порушення підприємством вимог п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, за порушення вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною»відповідачем було винесено рішення №0000032201 від 14 квітня 2010 року про застосування до ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185,00 грн..

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та рішенням про застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на те, що ним правомірно не було включено до складу валового доходу грошові кошти в сумі 155 279,49 грн., отримані від TOB "Автодеталі" за умовами виконання договору простого товариства (про спільну діяльність) № 50-11 від 01.03.2009 р. .

Крім цього, позивач зазначає, що підприємство правильно нараховувало ПДВ, однак в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2009 року та уточнюючій декларації за травень 2009 р. було допущено механічну помилку, яка жодним чином не вплинула на розмір ПДВ, задекларованого до бюджетного відшкодування.

Разом з тим, позивач також вважає, що Вінницькою МДПІ неправомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки за послуги по переробці давальницької сировини, оскільки визначити розмір пені із-за відсутності відповідних розрахунків в акті проведеної перевірки неможливо.

Відповідач заперечує проти вимог заявленого позову та посилається на вимоги пункту 2 Положення по порядок державної реєстрації договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 року № 112, де чітко визначено порядок реєстрації договору простого товариства (про спільну діяльність).

Крім цього, відповідач вказує на порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість та недотримання ним вимог статті 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною»в частині ненадходження валютної виручки за виконані послуги по переробці давальницької сировини.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Положенням пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено порядок визначення для сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету відємної різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового кредиту.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, згідно п.п 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було порушено порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року шляхом включення в рядок 23.1 (який має дорівнювати значенню рядка податкової декларації попереднього звітного періоду) суми 19603,00 грн., при цьому значення рядка 22.2 за травень 2009 року дорівнює 1240,00 грн., у звязку з чим сума розбіжностей склала 18363,00 грн. Позивачем не були внесені виправлення в податкові декларації за липень та серпень 2009 року, а тому зазначені неточності суттєво вплинули на визначення ним бюджетного відшкодування. Внаслідок цього, позивачем було включено в рядок 3 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»розрахунок бюджетного відшкодування за серпень місяць 2009 року на суму 77259,00 грн., чим завищено значення рядка 25 декларації за серпень 2009 року на суму 16460,00 грн., що в свою чергу свідчить про завищення ним бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16460,00 грн..

Отже, податковим органом достовірно встановлено вчинені позивачем порушення пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявились у завищенні ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16460,00 грн. за серпень 2009 року.

Обговорюючи питання щодо правомірності висновків акту перевірки в частині порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, під поняттям валового доходу розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (підпункт 4.1.1 цього пункту).

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що 01 березня 2009 року між ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура» та ТОВ «Автодеталі»було укладено договір простого товариства (про спільну діяльність) за № 50-1, на виконання умов якого ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура» отримало від ТОВ «Автодеталі»грошові кошти в сумі 155279,49, які не були включені позивачем до складу валового доходу підприємства.

Відповідно до п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валового доходу: суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 року № 112 затверджено Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора.

Так, відповідно до п.п. 2, 3, 4 зазначеного Положення, державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора. Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює МЗЕЗторг та уповноважені ним органи. Державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до статей 23 та 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

Матеріали даної справи не містять доказів державної реєстрації договору простого товариства (про спільну діяльність) №50-11 від 01.03.2009 р., укладеного між ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»та ТОВ «Автодеталі», а також доказів на підтвердження зарахування інвестиційних коштів при їх надходженні на окремий розрахунковий рахунок підприємства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність включення грошових коштів, отриманих позивачем від TOB "Автодеталі" згідно з договором простого товариства (про спільну діяльність) №50-11 від 01.03.2009 р., складу валового доходу у відповідності до вимог п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже висновки суду першої інстанції в цій частині колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянтів.

Що стосується позову в частині скасування рішення відповідача № 0000072201 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 р. №327/95-ВР, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що 28 травня 2009 року між ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура»та ТОВ «Автодеталі»було укладено контракт про надання послуг по переробці давальницької сировини. На виконання умов зазначеного контракту позивачем були надані послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту (TOB "Автодеталі") згідно з ВМД № 4443 від 12.05.2009 р. на суму 295 380 рос.руб./78491,32 грн. (граничний термін надходження валютної виручки 10.08.2009 р.). В законодавчо встановлений термін валютна виручка за відвантажений товар на валютний рахунок підприємства надійшла частково в сумі 271 000 рос.руб. Станом на 11.08.2009 р. за розрахунками по даному контракту утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 24380 рос.руб.. В погашення простроченої дебіторської заборгованості валютна виручка надійшла 14.08.2009 р. в сумі 18200 рос.руб. та 21.08.2009 р. в сумі 6180 рос.руб..

Крім того, на виконання умов контракту № 1 від 28.05.2008 р. TOB "Завод "Автоелектроапаратура" надало послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту (TOB "Автодеталі") згідно з ВМД № 6641 від 02.07.2009 р. на суму 369040 рос.руб./90388,97 грн. (граничний термін надходження валютної виручки 30.09.2009 р.).

В законодавчо встановлений термін валютна виручка за відвантажений товар на валютний рахунок надійшла лише частково в сумі 178820 рос.руб., а в погашення дебіторської заборгованості TOB "Автодеталі" згідно акту прийому-передачі від 08.09.2009р. передало переказний вексель серії АА №0011414 на суму 75550,86 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", підприємству нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

В свою чергу, згідно із п. 3 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли розрахунки за переробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

Оцінюючи обставини даної справи колегія суддів зауважує, що позивачем було проведено грошовий розрахунок саме з використанням векселя, передача якого не передбачає фактичної сплати коштів, а засвідчує безумовне і повне зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей.

Оскільки грошовий розрахунок з використанням векселя позивачем було проведено до закінчення граничного терміну надходження валютної виручки, то відповідно і виключається факт прострочення надходження валютної виручки згідно з вищевказаним контрактом.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Автоелектроапаратура»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Г.Г. Федорова

О.А. Губська

В.Ю. Ключкович

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 10.10.11 р.