Постанова № 18859640, 04.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16318/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретаріГринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.-Систем»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.-Систем»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 жовтня 2010 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.-Систем»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 жовтня 2010 року відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «А.В.С.-Систем»подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ним було обґрунтовано включено до податкового кредиту суму 129300,02 грн. в квітні 2010 року та суму 187985,37 грн. в червні 2010 року, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»визначена єдина належна та допустима підстава для вчинення такої операції, а саме: отримання податкової накладної, які були отримані позивачем від ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»та ТОВ «ТЕСЛА-КОМ».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м.Києва були проведені невиїзні документальні перевірки ТОВ «А.В.С.-Систем»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»за квітень 2010 року та ТОВ «ТЕСЛА-КОМ»за червень 2010 року, за результатами яких складено акти, відповідно, №6245/23-02/34289404 від 30 вересня 2010 року та №6244/23-02/34289404 від 30 вересня 2010 року. За наслідками перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення, відповідно, №0003102302/0/38808 від 14 жовтня 2010 року, яким позивачу за порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 193950,03 грн., у тому числі за основним платежем 129300,02 грн. та 64650,01 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0003092302/0/38807 від 14 жовтня 2010 року, яким позивачу за порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 263179,52 грн., у тому числі за основним платежем 187985,37 грн. та 75194,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на податковий кредит, оскільки постачальниками ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»в квітні 2010 року та ТОВ «ТЕСЛА-КОМ»в червні 2010 року не включено до складу податкових зобовязань суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару ТОВ «А.В.С.-Систем», та яка була відображена останнім в складі податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України «Про податок на додану вартість»(пп.7.5.1 п.7.5 ст.7) також визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит, якою вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2010 року включено суми податку на додану вартість в розмірі 129300,02 грн. за податковими накладними, які були виписані ТОВ «Будівельна компанія «МІГ», та за червень 2010 року включено суми податку на додану вартість в розмірі 187985,37 грн. за податковими накладними, які були виписані ТОВ «ТЕСЛА-КОМ».

Враховуючи, що у відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), то за наявності такої податкової накладної платник податку не позбавлений права формувати власний податковий кредит незалежно від того, включені суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних, до складу податкових зобовязань постачальника в такому періоді.

Враховуючи, що у відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), колегія суддів приходить до висновку, що наявність належним чином оформленої податкової накладної надає позивачу право на включення зазначеної в податковій накладній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість постачальникам товару в складі ціни товару (банківські виписки є в матеріалах справи), надані позивачем докази сплати податку на додану вартість відповідачем не спростовані. Висновок суду першої інстанції щодо наявності взаємозвязку між відображенням постачальником сум податку на додану вартість в складі податкових зобовязань та включенням до складу податкового кредиту таких сум, є необґрунтованими, оскільки платник податку, який включив сплачені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників) щодо дотримання та сплати ними своїх зобовязань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює виключення зі складу податкового кредиту суми сплаченого позивачем в ціні товару податку на додану вартість у випадку недотримання його контрагентами обовязків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість та декларуванню податкових зобовязань. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та додані до адміністративного позову.

Враховуючи, що ТОВ «А.В.С.-Систем»у відповідності до положень пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 129300,02 грн. та за червень 2010 року в розмірі 187985,37 грн. на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від постачальників ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»та ТОВ «ТЕСЛА-КОМ», у додатку №5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди 2010 року зазначено цих постачальників, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових-рішень №0003102302/0/38808 від 14 жовтня 2010 року та №0003092302/0/38807 від 14 жовтня 2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.-Систем»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.-Систем»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 жовтня 2010 року задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва №0003092302/0/38807 від 14 жовтня 2010 року.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва №0003102302/0/38808 від 14 жовтня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

І.О.Лічевецький