Постанова № 18854759, 26.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року справа №2а-12155/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т. Г.

суддів Губської Л.В. , Дяченко С.П.

при секретарі : Варчук О.М.

за участю : представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючих за довіреностями

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а-12155/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Канадське спільне підприємство "Донбас-Ліберті" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а-12155/10/0570 позовні вимоги задоволено, в наслідок чого визнані нечинними податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн.

Не погодившись з судовим рішенням Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а-12155/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивується порушенням Донецьким окружним адміністративним судом норм матеріального права, обставинам справи дана неправильна правова оцінка.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала рішення суду першої інстанції та просила залишити його без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку в період з 13.12.2006 року по 17.12.2006 року була проведена виїзна позапланова перевірка Українсько-Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2005 року та період з 1 лютого 2006 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт №2381/23-3-00242861 від 19 грудня 2006 року з додатками (т.1 а.с.11-22). Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством неправомірно застосовано нульову ставку з податку на додану вартість за операціями поставки товару по зовнішньоекономічному контракту №В 19/2004 від 09.11.2004 року, укладеному з нерезидентом компанією «Uniciti LLS», США ,оскільки 25 жовтня 2006 року ДПА України була отримана інформація №19921/7/26-4317 від служби внутрішніх доходів США про те, що компанія «Uniciti LLS» зареєстрована в США, не отримувала коду платника податків, не подає податкову звітність та не має «фізичної» присутності в США, а вказана адреса є адресою зареєстрованого агента і використовується переважно для пересилання та отримування документів.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Харцизьку були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2006 року №0000522303/0 про визначення податкового зобовязання за грудень 2005 року та період з 1 лютого 2006 року по 30 червня 2006 року у сумі 981,00грн., в тому числі за травень 2006 року у сумі 831,00грн., за червень 2006 року у сумі 150,00грн. з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 490,50грн. та №0000512303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за 2005 рік у сумі 27799,00грн., за лютий 2006 року у сумі 56646,00грн., за березень 2006 року у сумі 56934,00грн., за квітень 2006 року у сумі 57575,00грн., за травень 2006 року у сумі 94772,00грн., за червень 2006 року у сумі 67348,00грн., всього за рішенням 361074,00грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 18523,11грн. на відшкодовану суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 37046,22грн.

Як вбачається з матеріалів справи , між позивачем та компанією «Uniciti LLS», США було укладено зовнішньоекономічний контракт №В 19/2004 від 09.11.2004 року, з доповненням №2 від 27.12.2005 року,термін дії якого до 31.12.2006 року (т.1 а.с.32,41, т.3 а.с.4-7). За умовами контракту УКСП «Донбас-Ліберті» відповідно до вантажно-митних декларацій здійснив експортну поставку фібри сталевої , компанія «Uniciti LLS» оплатила її меморіальними валютними ордерами на підставі відповідних INVOICE (рахунків) (т.1 а.с.42-139, т.3 а.с.25-26).

Відповідно до акту перевірки на підтвердження експорту товарів УКСП «Донбас-Ліберті» надало вантажно-митні декларації, в яких у восьмому розділі «одержувач/імпортер» була вказана компанія «Uniciti LLS», США та її адреса, яка не знайдена серед діючих компаній США, тому надані позивачем до перевірки вантажно-митні декларації не є належно оформленими, а зовнішньоекономічний контракт укладений між позивачем та вказаною компанією, не відповідає вимогам законів України та чинним міжнародним договорам, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що листом Амвросіївської митниці №18-28/2555-2 від 8 червня 2007 року (т.3 а.с.37) підтверджено фактичне вивезення з митної території України товарів, оформлених УКСП «Донбас-Ліберті» вантажно-митними деклараціями , в яких зазначені дати фактичного вивезення продукції, про що свідчить запис на зворотному боці кожної вантажно-митної декларації, що є основною умовою застосування "0" ставки податку на додану вартість згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", на час прийняття судом даної постанови контракт №В 19/2004 від 9 листопада 2004 року недійсним у судовому порядку не визнавався, невідповідність його умов чинним нормам зовнішньоекономічного законодавства України або міжнародним нормам не доведено .

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації» затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за №443/2247, в графі 8 «одержувач/імпортер» вантажно-митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів, у разі якщо одержувач іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства. За змістом цієї норми вантажно-митна декларація є належно оформленою лише у тому разі, коли усі графи оформлені з дотриманням вимог вказаної Інструкції, а відомості зазначені в декларації є достовірними.

Судом в ході судового розгляду зроблено запит до Міністерства фінансів України щодо надання інформації щодо: реєстрації як підприємства іноземної компанії «Uniciti L.L.С.», реєстрації іноземної компанії «Uniciti L.L.С.», як платника податків, наявності філій чи представництва компанії «Uniciti L.L.С.» та наявності обмежень проведення зовнішньоекономічних господарських операцій між субєктами підприємницької діяльності та «Uniciti L.L.С.» (т.4 а.с.81-83).

12 травня 2011 року надійшла відповідь на зазначені запити від Державної податкової адміністрації України,оскільки дані запити Міністерством фінансів України були направлені до податкового органу за належністю листом від 03.12.2010 року( т.4 а.с.87), в якій зазначено, що «Uniciti LLС» зареєстровано в штаті Західна Вірджинія, однак багато штатів можуть надавати компанії реєстраційний сертифікат з печаткою, апостилем, проте ніяка сертифікація в штаті, або апостиль, наданий в штаті самі по собі не встановлюють американське резиденство з метою оподаткування платника податків. Компанія Сполучених штатів «Uniciti LLС» видається такою, що не здійснює діяльності ( фіктивною), а зазначена компанією адреса є адресою зареєстрованого агента для отримання і передачі документів. Службою внутрішніх доходів США було встановлено контакт з зареєстрованим агентом «Uniciti LLС», яка вказала, що компанія ніколи за зазначеною в вантажно-митних деклараціях адресою не знаходилась і ніколи не здійснювала бізнес з цього місця . Службою внутрішніх доходів США робиться висновок, що субєкт підприємницької діяльності був легально організований в Сполучених Штатах, не отримував податковий ідентифікаційний номер та не подавав декларації з податку на прибуток в США, перевіркою не виявлено жодної вказівки на те, що сам субєкт підприємницької діяльності справді колись знаходився на території Сполучених Штатів чи здійснював свою діяльність(т.4 а.с.95). Дана інформація отримана з офіційних джерел судом на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 року та позивачем не спростовується, оскільки також мав можливість надати докази фактичної діяльності нерезидента під час виконання контракту, а наявність господарських відносин між субєктами господарювання передбачає обізнаність одне одного стосовно фактичного статусу контрагента, наявність документально підтвердженої інформації про діяльність, місцезнаходження.

Доводи суду першої інстанції, що інформації про реєстрацію даного нерезидента є достатньою для визнання його діяльності, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з офіційних джерел відомо, що Компанія «Uniciti LLС» не має фізичної присутності на території Сполучених Штатів та ніколи не знаходилась за адресою, зазначеною як контракті, так само в вантажно-митних деклараціях позивача.

Колегія суддів вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а-12155/10/0570 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Канадське спільне підприємство "Донбас-Ліберті" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 серпня 2011р. Постанова у повному обсязі складена 31 серпня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: Л.В.Губська

С.П.Дяченко