Рішення № 18854186, 11.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 жовтня 2011р. справа № 6/169/30/17

За позовом: прокурора Менського району,

вул. Жовтнева, 9, м. Мена, 15600 в інтересах держави в особі:

першого позивача: Менської міської ради,

вул. Урицького, 7, м. Мена, 15600,

другого позивача: Менської районної ради,

Червона площа, 6, м. Мена, 15600,

третього позивача: Чернігівської обласної ради,

пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема”,

вул. Гастелло, 4, м. Мена, 15600,

про стягнення 40409,40 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від першого позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 05.01.2011 року,

від другого позивача: не зявився,

від третього позивача: ОСОБА_2., довіреність №01-05/30 від 11.01.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_3., довіреність №б/н від 05.10.2011 року,

за участю: Бондаренка П.В. прокурора відділу прокуратури Чернігівської області, посв. №94 від 26.09.2011 року.

В судовому засіданні 11.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

С У Т Ь С П О Р У:

Прокурором Менського району в інтересах держави в особі першого позивача: Менської міської ради; другого позивача: Менської районної ради; третього позивача: Чернігівської обласної ради подано позов до закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” про стягнення вартості втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 40409,40 грн.

Представник другого позивача в судове засідання не зявився. Другий позивач заяв та клопотань не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою, суд доходить висновку, що неявка представника другого позивача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Присутні в судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, представники першого та другого позивачів підтримують позовні вимоги і просять їх задовольнити.

Свої позовні вимоги прокурор та позивачі обґрунтовують наступним. На підставі розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації №398 від 02.11.2006р. ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” було надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,36 га для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради, при умові відшкодування вартості втрат сільськогосподарського виробництва, які відповідно до акту визначення втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню в звязку з відведенням земель ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради Менського району Чернігівської області становлять 40409,40 грн. На підставі п. 2 вказаного розпорядження між Менською районною державною адміністрацією та ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” укладений договір оренди, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 11.12.2006р. за №040684400023. За таких обставин та оскільки втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 40409,40 грн. відповідачем до цього часу не відшкодовані, посилаючись на ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України та п. 4 „Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісового виробництва, які підлягають відшкодуванню”, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997р. №1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісового виробництва, які підлягають відшкодуванню”, позивачі та прокурор просять позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог і просить у позові відмовити, посилаючись на наступне.

ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” є сільськогосподарським підприємством. Відповідно до ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва звільняються юридичні особи у разі використання земельних ділянок для розміщення внутрігосподарських обєктів сільськогосподарських підприємств. Частина 2 цієї ж статті вказує, що здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими підприємствами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Також відповідач зазначив, що земельну ділянку площею 0,36 га ріллі для будівництва свердловини за рахунок земель запасу Менської міської ради Менського району терміном на 49 років відповідачу було надано в оренду розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 02.11.2006р. №398. На даний час Чернігівською обласною державною адміністрацією ще не затверджений проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, а тому термін відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, встановлений п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, не настав. За таких обставин відповідач просить відмовити в позові в повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши учасників процесу, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2006 року головою Чернігівської обласної державної адміністрації видано розпорядженням №398 „Про надання земельної ділянки в оренду”, яким вирішено:

1. Надати закритому акціонерному товариству „Корпорація „Інтерагросистема” в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,36 га ріллі для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради Менського району при умові відшкодування вартості втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 40,4094 тис. грн.

2. Менській районній державній адміністрації укласти з ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” договір оренди землі.

Комісією у складі: заступника голови райдержадміністрації, начальника райвідділу земельних ресурсів, економіста відділу державного казначейства в Менському районі, представника ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” С.В. Юхименка та спеціаліста райземвідділу складений і підписаний акт визначення втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню в звязку з відведенням земель ЗАТ „Корпорація Інтерагросистема” для будівництва свердловини за рахунок земель запасу Менської міської ради Менського району Чернігівської області, який затверджений 07.11.2006 року заступником голови Чернігівської облдержадміністрації.

Комісія визначила втрати сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню в звязку з відведенням відповідачу для будівництва свердловини площею 0,3600 га ріллі терміном на 49 років за рахунок земель Менської міської ради, в сумі 404094 грн. До акту додається оцінна відомість визначення вищевказаних втрат, з якої вбачається, що розрахунок здійснено за формулою, встановленою п.1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279.

На виконання вищевказаного розпорядження між Менською районною державною адміністрацією (орендодавець) та закритим акціонерним товариством „Корпорація „Інтерагросистема” (орендар) укладено договір оренди землі.

Згідно п. 1 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель запасу Менської міської ради за межами м. Мена, яка надається під будівництво водозабірної свердловини для технічного водопостачання цеху з виробництва чипсів.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,36 га.

Договір укладено на 49 років (п. 7 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для цільового використання з метою здійснення підприємницької діяльності (п. 12 договору).

Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості влаштування водозабірної свердловини для технічних потреб цеху по виробництву чипсів ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” (п. 13 договору).

Даний договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі земель 11.12.2006р. за №040684400028.

Згідно акту прийому-передачі від 11.12.2006р. Менська районна державна адміністрація передала, а ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” прийняла в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3600 га ріллі для будівництва свердловини.

Згідно інформації відділу земельних ресурсів у Менському районі (лист №987 від 23.12.2009р.) та довідки форми 6-зем від 10.07.2006р. №387 станом на 01.07.2006р. земельна ділянка площею 0,36 га ріллі (землі сільськогосподарського призначення, рілля), яка надана в оренду відповідачу, знаходилась в землях запасу Менської міської ради за межами населеного пункту. Згідно договору оренди, зареєстрованого 11.12.2006р. за №040684400028, ця земельна ділянка з моменту укладення договору до даного часу відноситься до земель промисловості.

23.12.2009р Чернігівським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12512/09/2571 за позовом закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” до Чернігівської обласної державної адміністрації, Менського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсними:

-довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем від 10.07.2006р. за №387, виданої Менським районним відділом земельних ресурсів;

-акту від 07.11.2006р. в частині розміру втрат сільськогосподарського виробництва;

-розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 02.11.2006р. №398 в частині зобовязання відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 40409,40 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі № 2а-12512/09/2571 у позові ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р. постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсною довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем від 10.07.2006р. за №387, виданої Менським районним відділом земельних ресурсів, та акту від 07.11.2006р. в частині визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва - скасована, а провадження у цій частині закрито; в іншій частині постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. залишена без змін.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. „а” ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища).

Згідно ч. 2, 3 ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Згідно статті 196 Земельного кодексу України державний земельний кадастр включає, зокрема, облік кількості та якості земель.

Стаття 203 Земельного кодексу України передбачає, що облік кількості земель „відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь”, а облік якості земель „відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів”.

Стаття 204 Земельного кодексу України передбачає, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року №315 затверджене Положення про порядок ведення державного земельного кадастру (далі Положення).

Згідно п. 8 Положення при обліку кількості земель виділяються, зокрема, землі за категоріями, а відповідно до п. 9 Положення облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель і містить, зокрема, класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель.

Пунктом 17 Положення передбачено, що власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають територіальним органам Держкомзему за місцезнаходженням земельних ділянок звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначений порядок встановлення та зміни цільового призначення земель, згідно з яким зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення обєктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем від 10.07.2006р. №387, виданої Менським районним відділом земельних ресурсів, земельна ділянка площею 0,36 га є землями сільськогосподарського призначення, рілля, відноситься до земель запасу Менської міської ради.

Відповідно до п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель зазначених в абзаці третього цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 17 Земельного кодексу України визначає повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, відноситься розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим кодексом.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу у редакції, чинній станом на листопад 2006р., обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, тобто, крім земель, які надають районні державні адміністрації (для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) та Кабінет Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,36 га ріллі надана відповідачу для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради, про що Чернігівською обласною державною адміністрацією видано розпорядження №398 від 02.11.2006р. в межах повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України “Про оренду землі”.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

На виконання вищевказаного розпорядження між Менською районною державною адміністрацією (орендодавець) та закритим акціонерним товариством „Корпорація „Інтерагросистема” (орендар) укладено на 49 років договір оренди земельної ділянки площею 0,36 га з земель запасу Менської міської ради за межами м. Мена, який (договір) зареєстрований у Державному реєстрі земель 11.12.2006р. за №040684400028.

Земельна ділянка передається в оренду для цільового використання з метою здійснення підприємницької діяльності (п. 12 договору).

Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості влаштування водозабірної свердловини для технічних потреб цеху по виробництву чипсів ЗАТ „Корпорація „Інтерагросистема” (п. 13 договору).

Отже, з 11.12.2006р. у відповідача виникло право на оренду вищевказаної земельної ділянки.

При цьому відбулась зміна цільового призначення земельної ділянки площею 0,36 га з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості.

Згідно розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 02.11.2006р. №398 закритому акціонерному товариству „Корпорація „Інтерагросистема” надано в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,36 га ріллі для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради Менського району при умові відшкодування вартості втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 40,4094 тис. грн.

Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначені у ст. 207 Земельного кодексу України, відповідно до якої втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не повязаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Визначені у Земельному кодексі норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Та обставина, що земельна ділянка загальною площею 0,36 га, яка передана Чернігівською обласною державною адміністрацією позивачу в оренду на 49 років для будівництва свердловини за рахунок земель запасу в межах території Менської міської ради Менського району, належала до категорії земель сільськогосподарського призначення, підтверджена матеріалами справи.

Втрата цієї земельної ділянки як сільськогосподарського угіддя внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки в розумінні ч. 1 ст. 207 Земельного кодексу України є втратою сільськогосподарського виробництва. Шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки відбувається її вилучення для потреб, які не повязані з сільськогосподарським виробництвом.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура визначення розмірів втрат, що мають відшкодовуватись, передбачена Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279 (далі Порядок №1279).

Згідно п. 1 Порядку №1279, втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не повязаних із веденням сільського господарства, визначаються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:

Бд

Рв= Пд х Нв х - - - - - х Кінт,

Бо

Вищевказана комісія визначила втрати сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню в звязку з відведенням відповідачу для будівництва свердловини земельної ділянки площею 0,3600 га ріллі терміном на 49 років за рахунок земель Менської міської ради, в сумі 404094 грн. Розрахунок здійснено за формулою, встановленою п.1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, у відповідності до ст. 207 Земельного кодексу України зобовязаний відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських земель для потреб, не повязаних із сільськогосподарським виробництвом у встановленому законодавством порядку.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.12.2009 року №ЧК-492, оскільки у відповідності до статті 11 Закону України від 02.12.2007 року №671/97-ВР „Про торгово-промислові палати в Україні” до компетенції даного органу не відноситься право на проведення експертизи з метою визначення належності земельних ділянок до певної категорії за цільовим призначенням. Такі повноваження торгово-промислової палати не передбачені також і Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. №53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за №705/3145.

Суд не враховує заперечення відповідача, які ґрунтуються на ч. 2 ст. 208 Земельного кодексу України, стосовно того, що він не повинен здійснювати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки є сільськогосподарським підприємством.

Відповідно до ч.2 ст. 208 Земельного кодексу України здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Внутрігосподарське будівництво включає в себе дії по впорядкуванню території земельних ділянок як правило сільськогосподарських товаровиробників з метою ефективного, раціонального використання площі останніх з урахуванням землеохоронних норм та вимог до підвищення ефективності функціонування такого суб'єкта. Відтак, можливою є зміна місця розміщення господарських будівель та споруд в межах земельної ділянки, зміна площі, місця розташування посівних площ тощо.

Під внутрішньогосподарським будівництвом слід розуміти будівництво об'єктів та споруд, яке відповідає вимогам законодавства, будівельним стандартам та документації із землеустрою і здійснюється для ведення сільського або лісового господарства без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Будівництво водозабірної свердловини для технічного водопостачання цеху з виробництва чипсів, не є внутрігосподарським будівництвом в розумінні ч.2 ст. 208 Земельного кодексу України, оскільки при наданні відповідачу земельної ділянки відбулась зміна цільового призначення земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що строк відшкодування втрат, визначений п. 4 Порядку №1279, не настав, оскільки проект відведення земельної ділянки до цього часу у встановленому порядку не затверджений, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку №1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не повязаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом у міру їх фактичного надання.

Як вбачається з вищевказаного розпорядження Чернігівської облдержадміністрації від 02.11.2006р., земельна ділянка надається відповідачу в оренду при умові відшкодування вартості втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 404094 грн.

Отже, виходячи з вищевикладеного, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва мало бути здійснено відповідачем до фактичного надання йому земельної ділянки, оскільки відповідно до норм Земельного кодексу України (ст.ст 118, 123) затвердження проекту відведення земельних ділянок передує прийняттю органом місцевого самоврядування або органів виконавчої влади рішення про надання земельної ділянки в користування, оренду та укладенню договору оренди землі.

Право на оренду земельної ділянки виникло у відповідача 11.12.2006р., проте відшкодування вартості втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 404094 грн. ним не здійснено.

Відповідно до п. 1 ст. 209 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом до суду, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відтак, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (вул. Гастелло, 4, м. Мена, р/р 26008002508 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 24839440) на користь Менської міської ради (вул. Урицького, 7, м. Мена, р/р 31513901700277 в УДК в Чернігівській області, ідентифікаційний код 04061777, МФО 853592) 24245,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (вул. Гастелло, 4, м. Мена, р/р 26008002508 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 24839440) на користь Менської районної ради (Червона площа, 6, м. Мена, р/р 31514901700276 в УДК в Чернігівській області, ідентифікаційний код 21401016, МФО 853592) 6061,41 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (вул. Гастелло, 4, м. Мена, р/р 26008002508 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 24839440) на користь Чернігівської обласної ради (пр. Миру, 43, м. Чернігів, р/р 31514901700001 в УДК в Чернігівській області, ідентифікаційний код 22824670, МФО 353592) 10102,35 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (вул. Гастелло, 4, м. Мена, р/р 26008002508 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 24839440) до державного бюджету м. Чернігова (р/р 31111095700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код платежу 22090200, символ звітності 095) 404,09 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (вул. Гастелло, 4, м. Мена, р/р 26008002508 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 24839440) до державного бюджету м. Чернігова (р/р 31210264700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

Повне рішення складено 14.10.2011р.

11.10.11