Рішення № 18854022, 11.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року справа № 5020-1088/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1088/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гросарт-Трейд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максимум”

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 52968,53 грн,

за участю представників:

позивача - не зявився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.01.2009;

Суть спору:

12.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю “Гросарт-Трейд” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максимум” про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 52165,74 грн, що складається із суми основного боргу 34714,75 грн, 3% річних 3469,99 грн, інфляційного відшкодування 13981,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.08.2011 залишено без задоволення заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову.

На виконання рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 31.08.2011, розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2011 №73, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1088/2011 (том 1 арк.с.113).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.09.2011, за результатами повторного автоматичного розподілу, справа №5020-1088/2011 прийнята до провадження судді Харченком І.А.

06.09.2011 від представника позивача надійшла заява (вх.№9633/11) в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 52968,53 грн, що складається із суми основного боргу 34714,75 грн, 3% річних 3 618,19 грн, інфляційного відшкодування 14 635,59 грн. Також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2608,29 грн (том 2 арк.с.1-2).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву та доповнення до нього, позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу, проти стягнення сум інфляційного відшкодування та 3% річних заперечує та вважає, що розрахунки зазначених сум здійснені невірно. Також відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат позивача на послуги адвоката в сумі 2608,29 грн та просить обмежити зазначені витрати сумою 1000 грн (том 1 арк.с. 80-82, том 2 арк.с.57-60).

Ухвалами суду від 12.09.2011, від 22.09.2011 у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду спору продовжувався за клопотаннями представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача,

в с т а н о в и в:

11.01.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Гросарт-Трейд»(Постачальник, далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум»(Покупець, далі - відповідач) був укладений договір поставки товарів №01-11/1 (далі Договір), згідно умов якого Постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати Покупцю будівельні матеріали, а Покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити цей товар. Загальна кількість товару, його дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається у видаткових накладних/специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невідємною частиною /том 1 арк.с.12-16/. Строк дії Договору встановлений з моменту його підписання повноважними представниками сторін до 31.12.2008, а в частині невиконання будь-яких взаємних зобовязань до повного і належного виконання сторонами всіх взаємних зобовязань.

Згідно пунктів 6.1, 6.5 Договору поставка товару здійснюється за попередньою заявкою відповідача. Позивач відвантажує товар протягом пяті робочих днів після підтвердження взяття заявки відповідача до виконання.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкових розрахунків на поточний рахунок позивача, вказаний у Договорі. Відповідач може оплатити товар з відстрочкою, але не пізніше 30 календарних днів, починаючи з дати відвантаження товару, зазначеної у накладної.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу та прийнято представниками відповідача товар за видатковими накладними №ГАТ-000243 від 24.04.2008 на суму 4404,40 грн, №ГАТ-000210 від 11.04.2008 на суму 14565,34 грн, №ГАТ-000196 від 02.04.2008 на суму 8049,56 грн, №ГАТ-000285 від 28.05.2008 на суму 7225,33 грн, №ГАТ-000273 від 22.05.2008 на суму 10604,87 грн, №ГАТ-000257 від 14.05.2008 на суму 16380,92 грн, №ГАТ-000349 від 25.06.2008 на суму 29662,39 грн, №ГАТ-000319 від 11.06.2008 на суму 10762,07 грн, №ГАТ-000303 від 04.06.2008 на суму 4532,76 грн, №ГАТ-000370 від 09.07.2008 на суму 26093,12 грн, №ГАТ-000432 від 06.08.2008 на суму 19539,84 грн, №ГАТ-000098 від 22.02.2008 на суму 10958,08 грн, №ГАТ-000156 від 20.03.2008 на суму 22794,99 грн, №ГАТ-000074 від 14.02.2008 на суму 20326,23 грн, а всього на суму 205 899,90 грн (том 2 арк.с.13-42).

Крім того, позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковим накладними №ГАТ-000128 від 21.05.2009 на суму 6737,42 грн та №ГАТ-000214 від 23.07.2009 на суму 14972,04 грн, а всього на суму 21709,46 грн (том 1 арк.с.18-19).

Як зазначив позивач, зобовязання щодо оплати поставленого товару відповідач виконував не належним чином, отриманий товар оплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим заборгованість останнього за Договором склала 34714,75 грн, що не заперечувалось відповідачем при підписанні акту звірення взаємних розрахунків станом на 31.05.2011 (том 1 арк.с.21).

22.04.2011 позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою сплатити суму заборгованості, проте відповіді не отримав (том 1 арк.с.22-23).

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобовязався здійснювати оплату за поставлений товар з відстрочкою, але не пізніше 30 календарних днів, починаючи з дати відвантаження товару, зазначеної у накладної.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передача товару відповідачу підтверджується належними доказами, а саме видатковими накладними №ГАТ-000074 від 14.02.2008, №ГАТ-000098 від 22.02.2008, №ГАТ-000156 від 20.03.2008, №ГАТ-000196 від 02.04.2008, №ГАТ-000210 від 11.04.2008, №ГАТ-000243 від 24.04.2008, №ГАТ-000257 від 14.05.2008, №ГАТ-000285 від 28.05.2008, №ГАТ-000273 від 22.05.2008, №ГАТ-000303 від 04.06.2008, №ГАТ-000319 від 11.06.2008, №ГАТ-000349 від 25.06.2008, №ГАТ-000370 від 09.07.2008, №ГАТ-000432 від 06.08.2008 та довіреностями НБЙ №905401 від 24.04.2008, НБІ №380622 від 10.04.2008, ЯПБ №867189 від 02.04.2008, НБЙ №905581 від 28.05.2008, НБЙ №905565 від 22.05.2008, НБЙ №905433 від 14.05.2008, ЯПД №277589 від 25.06.2008, ЯПД №277564 від 11.06.2008, НБЙ №905597 від 04.06.2008, ЯПК №284261 від 09.07.2008, ЯПК №284405 від 06.08.2008, ЯОО від 425974 від 22.02.2008, ЯПБ №867159 від 20.03.2008, ЯОО №421449 від 14.02.2008, виданими представникам відповідача на отримання від позивача товару (том 2 арк.с.13-40).

Також, передача товару відповідачу підтверджується видатковими накладними №ГАТ-000128 від 21.05.2009, №ГАТ-000214 від 23.07.2009 та довіреностями №148 від 20.07.2009, №112 від 21.05.2009, виданими представникам відповідача на отримання від позивача товару (том 1 арк.с.18-19, том 2 арк.с.41-42).

Як було зазначено вище, сторонами встановлений строк дії Договору до 31.12.2008. Проте, будь-яких доказів того, що Договір було продовжено на 2009 рік, сторонами на вимогу суду не подано.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що поставка товару за видатковими накладними №ГАТ-000128 від 21.05.2009, №ГАТ-000214 від 23.07.2009 здійснювалась за договором поставки, який був укладений сторонами у спрощеній формі.

За зазначеними накладними відповідач товар оплатив частково в сумі 6737,42 грн за накладною №ГАТ-000128 від 21.05.2009, що підтверджується випискою банку за 13.05.2009 (том 2 арк.с.87).

Відповідач не подав суду доказів сплати заборгованості за Договором та накладною №ГАТ-000214 від 23.07.2009 у загальному розмірі 34714,75 грн, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за поставлений товар є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивач з цим позовом до суду, відповідач має заборгованість в розмірі 34714,75 грн, що не заперечувалось представником відповідача в процесі розгляду справи.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних 3618,19 грн та інфляційне відшкодування 14635,59 грн за прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідач вважає, що позивачем невірно здійснені розрахунки зазначених сум оскільки сума боргу складає 34714,75 грн, тому і нарахування повинно було здійснюватись на цю суму.

Проте, зазначене твердження відповідача не основане на вимогах діючого законодавства.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Так, інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3 % річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплачував отриманий товар з порушенням строку, вставленого пунктом 7.2 Договору, що підтверджується виписками банку, а тому відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобовязання (том 2 арк.с.61-101).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційного відшкодування (том 2 арк.с.4-5), суд дійшов висновку про наступне.

Розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, вірний на суму 1305,71 грн. Починаючи з суми боргу 36505,29 грн позивачем не враховані оплати, які були здійснені відповідачем за отриманий товар саме за накладними №ГАТ -000349 та ГАТ-000432. Також, позивачем не враховано, що заборгованості у відповідача за накладною №ГАТ -000128 не існувало, що підтверджується випискою банку за 13.05.2009.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

36505.2913.05.2009 - 21.07.2009703 %210.03

17005.2922.07.2009 - 11.08.2009213 %29.35

16505.2912.08.2009 - 13.08.200923 %2.71

16005.2913.08.2009 - 14.08.200923 %2.63

15505.2915.08.2009 - 05.10.2009523 %66.27

15005.2906.10.2009 - 13.10.200983 %9.87

14005.2914.10.2009 - 19.10.200963 %6.91

13505.2920.10.2009 - 31.08.20116813 %755.93

Всього 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за поставлений Договором товар складає: 1305,71 + 1083,70 = 2389,41 грн.

Розрахунок інфляційного відшкодування здійснений позивачем без урахування Рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997 N62-97р), у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційного відшкодування такими, що підлягають задоволенню частково, з наступного розрахунку суду.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

06.09.2008 - 30.09.200872301.291.011795.31

05.11.2008 - 30.11.200851505.291.015772.58

01.01.2009 - 31.03.200947505.291.0592802.81

06.04.2009 - 12.05.200946505.291.009418.55

13.05.2009 - 21.07.200936505.291.015547.58

01.11.2009 - 31.08.201113505.291.1592147.34

Всього сума інфляційного відшкодування за весь час прострочення оплати за поставлений Договором товар складає 7484,17 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційного відшкодування за прострочення виконання грошового зобовязання за отриманий товар за накладною №ГАТ №000214, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобовязання за зазначеної накладної невстановлений, а претензія з вимагаю про сплату суми заборгованості була отримана відповідачем 04.05.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 арк.с.25), сума 3% річних складає 139,06 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

14972.0411.05.2011 - 31.08.20111133 %139.06

Щодо суми інфляційного відшкодовування, то суд при її розрахунку не бере до уваги місяці липень та серпень 2011 року оскільки в них була дефляція.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?

11.05.2011 - 30.06.201114972.041.012179.66

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 2528,47 грн, інфляційного відшкодування 7 663,83 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті послуг адвоката відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 625, 629, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 20, 181, 193 Господарського кодексу України статтями 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум» (99007, м.Севастополь, вул. М.Музики, 58 кв. 74; ідентифікаційний код 31005009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросарт-Трейд»(03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, ідентифікаційний код 34803716) заборгованість за поставлений товар у розмірі 44 907,05 грн, що складається із суми основного боргу 34714,75 грн, 3% річних 2528,47 грн, інфляційного відшкодування 7663,83 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 449,07 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 200,08 грн, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2211,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційного відшкодування та 3% річних в загальному розмірі 8061,48 грн відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 17.10.2011.