Рішення № 18853983, 11.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року справа № 5020-1413/2011 За позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8),

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 83)

до Садівничого товариства «Катюша»

(99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, будинок 3, кВ. 34, ід. код 24860434)

про стягнення 7580,24 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор (Севастопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура) - не з'явився;

Позивач (Державна екологічна інспекція в місті Севастополі) не зявився;

Відповідач (СТ “Катюша”) - ОСОБА_1 - голова правління, довіреність № б/н від 05.10.2009.

Сутьспору:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Садівничого товариства «Катюша» про стягнення 7580,24 грн.

Позов обґрунтований порушенням інтересів держави з боку Садівничого товариства «Катюша», зумовлених порушенням водного законодавства України, яке виразилося у самовільному використанні підземної води зі свердловини №4/5765 за відсутності дозволу на спеціальне використання.

Ухвалою від 13.09.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 27.09.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.09.2011 була оголошена перерва до 11.10.2011.

У судовому засіданні 11.10.2011 представник відповідача у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що спірна свердловина №4/5765 фактично відповідачем не використовується, включається лише один раз на тиждень для прокачування та підтримання її в робочому стані. Крім того, відповідач зазначив, що у нього не було можливості своєчасно отримати дозвіл на спеціальне водокористування у звязку із складністю процедури оформлення відповідних документів. Також у відзиві відповідач зазначив, що частково визнає позовні вимоги та погоджується сплатити збитки за 05.07.2011 та 12.07.2011, враховуючи те, що дозвіл на спеціальне водокористування було отримано 16.09.2011.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

23.08.2011-30.08.2011 працівниками Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, на підставі статей 16 та 19 Конституції України, статей 20, 35, 36 58 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.02.2007 за №120/13387 та на підставі направлення №357 від 22.08.2011, виданого Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі до наказу №408-п від 19.08.2011 було проведено позапланову перевірку вимог законодавства СТ «Катюша»на підставі вимоги Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури (вих. №37-1034 вих. -11) в частині дотримання вимог законодавства в сфері видобування підземних прісних вод, відбір проб та обстеження території, розташованої в Юхариній балці, що включає 195 садових ділянок, за результатами якої складено акт (а. с. 7-8).

Актом встановлено, що водоспоживання садового товариства передбачено з наступних джерел: - з свердловини №4/5765, глибиною 64 м, дебітом 0,6 м3/год, обладнаною насосом типу ЕВЦ 6-6.3-80; - з свердловини №273/5661, глибиною 60,8 м, дебітом 8,5 м3/год, обладнаною насосом типу ЕВЦ 6-6.3-80; - з мереж міського водопроводу, відповідно до договору.

Однак, дія дозволу на спеціальне водокористування СТ «Катюша»з свердловин №4/5765, №273/5661 від 11.08.2008 закінчилася 01.07.2011 (№184/08/Сев).

Перевіркою було встановлено, що з 02.07.2011 СТ «Катюша»здійснює самовільний забір підземної води із артезіанської свердловини №4/5765 за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України).

Позапланова перевірка була проведена державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя у присутності голови правління СТ «Катюша», акт перевірки був складений та підписаний присутніми представниками.

Як встановлено перевіркою, за даними первинного обліку водоспоживання, що ведеться СТ «Катюша»за період з 05.07.2011 по 23.08.2011, з артезіанської свердловини №4/5765 обсяг забраної води становить 152 м3 води.

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, здійсненим згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 (далі Методика 389) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за 767/16783 (із змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів №220 від 30.06.2011) сума причинених державі збитків складає 7580,24 грн.

02.09.2011 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, згідно якою голову правління СТ «Катюша»Цубу О.М. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 48, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00грн. на користь держави

Спричинення державі суми збитків у розмірі 7580,24 грн., розрахованих на підставі Методики №389 і стало підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення означеної суми з відповідача.

Вивчивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.148 Господарського кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 ГК України також передбачає, що субєкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 50 Водного кодексу України передбачено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ст.151 Господарського кодексу України субєктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом термін дії виданого відповідачу дозволу на спеціальне водокористування був встановлений до 01.07.2011.

Новій дозвіл на спеціальне водокористування був виданий відповідачу лише 16.09.2011.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 55 Водного кодексу України, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється, зокрема, у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Тобто, відповідач у спірний період часу (з 05.07.2011 по 23.08.2011) здійснював спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу, що є порушенням вимог норм Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Приписами ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобовязання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обовязку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди у вигляді збитків, завданих відповідачем, то предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого господарський суд від 29 грудня 2007 року № 04-5/239 підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, що шкода заподіяна саме відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною збитків, які виникли у потерпілої особи, від такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Оскільки акт перевірки у даній справі, в якому зафіксовані вказані вище порушення природоохоронного законодавства, є джерелом доказової інформації, а також враховуючи визнання у Постанові про накладення адміністративного стягнення голови правління СТ «Катюша»Цубу О.М винним у вчиненні адміністративного правопорушення у вигляді самовільного забору води з свердловини №4/5765 при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, суд дійшов переконливого висновку про те, що матеріалами справи доведена протиправна поведінка відповідача, яка виражена у порушенні вищевказаних норм права.

Таким чином, судом встановлено, що в результаті порушень відповідачем вимог Водного кодексу України державі нанесені збитки внаслідок самовільного використання води із свердловини №4/5765 за період з 05.07.2011 по 23.08.2011.

З огляду на дане, позивачем розраховано збитки, завдані самовільним водокористуванням, за період з 05.07.2011 по 23.08.2011 в сумі 7580,24грн. При цьому, розрахунки здійснювались на підставі Методики №389 (формула №23: Зсам = 100 х W х Тар).

Згідно з п.1.2. Методики №389, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели як до забруднення водних обєктів, так і у звязку із самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розділ ІХ вказаної Методики містить формулу розрахунку збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Розділом IX Методики №389 передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води))

Відповідно до пункту 9.1. Методики №389 (в редакції наказу Міністерства екології таприродних ресурсів України від 30.06.2011 р. N 220) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Вивчивши наданий позивачем розрахунок суми збитків (арк.с. 9-10), суд вважає його вірним та таким, що зроблений відповідно до вимог означеної Методики №389.

На даний час розрахована майнова шкода, яка завдана інтересам державі відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на затримку оформлення документів, необхідних для отримання дозволу на спеціальне водокористування, яка виникла з вини працівників відділу комунальної гігієни СЕС м. Севастополя, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 110 Водного кодексу України водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

В даному випадку, з огляду на приписи норм Водного кодексу України затримку в оформленні необхідних документів спеціальним уповноваженим органом не можна вважати достатньою підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог водного законодавства.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Садівничого товариства «Катюша» (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, будинок 3, кВ. 34, ід. код 24860434) на користь Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (ідентифікаційний код 349454961, 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83) шкоду, заподіяну державі в розмірі 7580,24 грн. (сім тисяч пятсот вісімдесят грн., 24 коп.) на розрахунковий рахунок 33111331700006 одержувач місцевий бюджет Гагарінського району, ЗКПО 24035612, ГУДКУ у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 24062100 «Грошові стягнення за збиток, нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської й іншої діяльності».

3.Стягнути з Садівничого товариства «Катюша» (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, будинок 3, кВ. 34, ід. код 24860434) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 102,00 грн.

4.Стягнути з Садівничого товариства «Катюша» (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, будинок 3, кВ. 34, ід. код 24860434) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 13.10.2011